Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М. (доповідач),

суддів: Кота О.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.10.2008р. та рішення господарського суду Черкаської області від 10.07.2008р. у справі № 05/2535 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Черкасигаз" про визнання права власності,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2., дов. б/н від 15.03.2008р.,

відповідача: Кучеренко С.П., дов. б/н від 08.01.2008р.,

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особаОСОБА_1. звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Черкасигаз" про визнання права власності на 10% приміщення адміністративно-побутового комплексу за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 303.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.07.2008р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.10.2008р., у позові було відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02.11.1999р. між спільним підприємством "Тясмин-93" та позивачем було укладено договір купівлі-продажу частини приміщення, відповідно до якого СП "Тясмин-93" продало, а позивач купив частину приміщення -прибудови до будинку "д1, д2" та S, частини сараю "Б", що по вул. Гоголя, 303 в м. Черкаси.

В той же час, відповідач є власником іншої частини вказаного будинку № 303 по вул. Гоголя, 303 в м. Черкаси.

Крім того, рішенням Черкаської міської ради № 346 від 18.04.2000р. "Про надання права користування земельними ділянками" підприємцю ОСОБА_1 надано у тимчасове довгострокове користування земельну ділянку за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 303, строком на 49 років на умовах оренди з коефіцієнтом 1.0 до річної ставки земельного податку за 1 м-2 на місяць під складські приміщення площею 647,9 м-2 земель, що використовуються в комерційних цілях, з яких 573,4 м-2 -в спільне користування з колективним сільськогосподарським виробничо-комерційним спільним підприємством "Тясмин-93" і відповідачем, вилучивши земельну ділянку із землекористування СП "Тясмин-93" за його згодою.

На підставі вказаного рішення Черкаської міської ради, 18.07.2000р. між виконкомом Черкаської міської ради і позивачем було укладено договір на право тимчасового користування землею за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 303, строком на 49 років.

В наступному, 01.06.2001р. ВАТ "Черкасигаз" та ППОСОБА_1. уклали угоду про розірвання укладеного між ними договору оренди нежилого приміщення через необхідність знесення приміщення (об'єкту оренди ) за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 303 і будівництво на його місці нового адміністративно-побутового корпусу.

При цьому, пунктом 3 вказаного договору передбачалось, що при будівництві адміністративно-побутового корпусу і введення його в експлуатацію, відповідач зобов'язався виділити позивачу рівнозначну площу в новій споруді (відповідно площі забудови і погодження з позивачем), зокрема: під офіс - 1-й поверх (кімнати №№ 1, 3 площею 44,37 м-2, 5-й поверх (кімнати №№ 5,9, лист 22, площею 26,3 м-2 і під гаражі та склад підвальне приміщення № 1 площею 44,37 м-2.

Крім того, в пункті 5 угоди зазначалось, що на період будівництва нового об'єкту на місці знесеного площею 114,5 м-2, відповідач надає у платне користування тимчасове приміщення (вагончик) і земельну ділянку для встановлення трьох холодильних камер.

Позивач, на підставі укладеного з відповідачем договору, вимагає визнати за ним право власності на 10% приміщення адміністративно-побутового комплексу за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 303.

Відповідно до п. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і, зокрема, із правочинів.

Пунктом 2 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно пункту 3 ч. 1 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, встановивши, що відповідно до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору, нерухоме майно -приміщення адміністративно-побутового корпусу, на час звернення позивача до суду, не введено в експлуатацію, прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності саме на об'єкт нерухомого майна, є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Вказані висновки першої та апеляційної інстанції є правильними і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам та наявним у справі матеріалам.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, касаційна інстанція не вбачає.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.10.2008р. та рішення господарського суду Черкаської області від 10.07.2008р. у справі № 05/2535 -без змін.