П/9901/97/21 Про прийняття додаткового рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, сплачених у вигляді оплати вартості наданої правової допомоги адвоката - 30.11.2022 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви адвокатів Лещенка О.В. та Кравця Р.Ю., які діють в інтересах ОСОБА_1, про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 9901/97/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Конституційний Суд України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині,

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 27.10.2022 розглянув справу № 9901/97/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Конституційний Суд України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині.

За результатами розгляду цієї справи позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

При ухваленні вказаного судового рішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, Судом не вирішувалося.

Від представника позивача - адвоката Кравця Р.Ю. 31.10.2022 на електронну адресу Суду надійшла заява про ухвалення Верховним Судом додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Від представника позивача - адвоката Лещенка О.В. 01.11.2022 на електронну адресу Суду надійшла заява про ухвалення Верховним Судом додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу. Заява аналогічного змісту надійшла засобами поштового зв'язку 07.11.2022.

Верховний Суд у складі колегії суддів ухвалою від 21.11.2022 вказані заяви призначив до розгляду в судовому засіданні на 30.11.2022.

До Верховного Суду від адвоката Кравця Р.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1, 22.11.2022 надійшло клопотання про проведення судового розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника.

В судовому засіданні 30.11.2022 представник позивача - адвокат Блинду А.В. заяву від 01.11.2022 підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення заяв заперечувала, з підстав того, що представниками позивача не дотримано вимоги процесуального кодексу в частині порядку подання таких заяв, зокрема, не наведено поважних причин неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат до закінчення розгляду справи, а відтак остання уважає їх неподаними.

На переконання представника відповідача, сума витрат за участь адвоката у судовому засіданні є необґрунтованою. До того ж в матеріалах справи відсутні зазначені в доданому до заяви від 31.10.2022 Акті наданих послуг деякі адвокатські запити, що свідчить, на думку представника відповідача, про необґрунтоване збільшення обсягу послуг.

Представник третьої особи Конституційного Суду України в судовому засіданні підтримав позицію представника відповідача.

Суть заяви представників позивача

В обґрунтування заяви від 31.10.2022 адвокат позивача Кравець Р.Ю. посилається на те, що 30.03.2021 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Кравець і партнери" в особі голови об`єднання Кравця Р.Ю. укладено договір про надання правничої допомоги № 63, копію якого додано до цієї заяви. На виконання зобов`язань за вказаним договором Адвокатським об`єднанням здійснюється надання правової допомоги ОСОБА_1 щодо захисту його порушених прав у визнанні протиправним та скасування указу Президента України №124/2021 від 27.03.2021 "Про деякі питання забезпечення національної безпеки України" (124/2021) в частині скасування Указу Президента України від 17.09.2013 №513 (513/2013) "Про призначення ОСОБА_1 суддею Конституційного Суду України".

Згідно пункту 4.1. цього Договору вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням та зазначених в пункті 2.2. даного Договору визначається сторонами в рахунку на оплату, сформованому на підставі домовленості між сторонами, з урахуванням кількості затраченого часу або орієнтовної кількості часу, який має бути затрачено у майбутньому, без ПДВ.

Пунктом 4.3. передбачено, що оплата за цим Договором здійснюються протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту надання рахунку, виданого Адвокатським об`єднанням.

Пунктом 4.4 визначено, що на підтвердження факту надання послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт про надані послуг.

Представник позивача вказує, що згідно виставлених рахунків сторонами підписано Акти про надання юридичних послуг (копії додані до заяви від 31.10.2022), а саме:

Акт надання послуг № 361 від 18.05.2021 відповідно до рахунку № 530 від 17.05.2021; Акт надання послуг № 362 від 30.06.2021 відповідно до рахунку № 674 від 29.06.2021; Акт надання послуг № 651 від 19.08.2021 відповідно до рахунку № 796 від 30.07.2021; Акт надання послуг № 652 від 19.08.2021 відповідно до рахунку № 798 від 30.07.2021; Акт надання послуг №487 від 05.10.2022 відповідно до рахунку № 605 від 04.10.2022.

На виконання взятих на себе зобов`язань за Договором про надання правничої допомоги ОСОБА_1 було оплачено послуги згідно наданих рахунків на оплату, а саме:

відповідь на відзив від 29.04.2021, згідно рахунку на оплату № 530 від 17.05.2021;

клопотання про долучення доказів від 27.07.2021, згідно рахунку на оплату №796 від 30.06.2021;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.04.2021, згідно рахунку на оплату № 530 від 17.05.2021;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2021, згідно рахунку на оплату № 674 від 29.06.2021;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2021, згідно рахунку на оплату № 674 від 29.06.2021;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.06.2021, згідно рахунку на оплату № 798 від 30.07.2021.

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.09.2022, згідно рахунку на оплату № 605 від 04.10.2022.

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.10.2022, згідно рахунку на оплату № 680 від 31.10.2022.

Оплата вказаних послуг позивачем на поточний рахунок Адвокатського об`єднання підтверджується доданими до заяви копіями квитанцій від 18.05.2021 № 0.0.2128874760.1, від 06.07.2021 № ПН9028, від 19.08.2021 № 19 та № 20, від 05.10.2022 № 0.0.2696353639.1.

Загальна сума витрат понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу за Договором № 63 становить 32 000,00 гривень.

В обґрунтування заяви від 01.11.2022 адвокат позивача Лещенко О.В. посилається на те, що Адвокатським об`єднанням "Лещенко, Дорошенко і партнери" на підставі договору про надання правової допомоги № 00538 від 29.03.2021 у справі № 9901/97/21 надавалася правова допомога ОСОБА_1 . Клієнтом відповідно до пункту 3.1. цього Договору був сплачений гонорар у розмірі 50 000, 00 коп.

На підтвердження розміру сплачених позивачем витрат на правничу допомогу в зв`язку з розглядом цієї справи адвокатом Лещенко О.В. надано наступні докази:

копія договору № 00538 про надання правової допомоги від 29.03.2021, згідно підпункту 1.1.1. пункту 1.1 розділу 1 якого, обсяг правничої допомоги складає представництво інтересів Клієнта у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Указу Президента України №124/2021 від 27.03.2021 (124/2021) . Пунктом 3.1. розділу 3 цього Договору визначено, що гонорар становить 50 000, 00 грн, без ПДВ.

меморіальний ордер №@2РL840929 від 15.04.2021 про сплачений гонорар у розмірі 50 000 грн позивачем у повному розмірі.

Акт здачі-приймання наданої правничої допомоги від 01.07.2021, згідно якого сторони засвідчили, що АО "ЛДП" надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу, передбачену підпунктами 1.1, 1.1.1.1 Договору про надання правової допомоги № 00538 від 29.03.2021.

У вказаній заяві також наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 9901/97/21 із зазначенням у розрізі кожної послуги кількості витрачених годин та вартості послуги, а саме:

зустріч з клієнтом та його первісна консультація з приводу звернення до суду із позовною заявою, отримання необхідних документів для їх подальшого вивчення

вивчення наданих клієнтом документів, вивчення судової практики, формування правової позиції у справі - 1 год/1000,00 грн;

вивчення документів та судової практики, отримання доручення від клієнта, узгодження остаточної правової позиції з клієнтом - 2 год/2000,00 грн;

повторна зустріч з клієнтом, консультація після вивчення документів та судової практики. отримання доручення від клієнта, узгодження остаточної правової позиції з клієнтом - 1 год/1000,00 грн;

підготовка, подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування Указу Президента України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - 12 год/12000,00 грн;

підготовка та подання клопотання від 09.04.2021 № 424-а/00538/2021 про ознайомлення з матеріалами справи № 9901/97/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та ознайомлення з матеріалами справи - 2 год/2000,00 грн;

підготовка та подання адвокатського запиту до заступника Голови Конституційного Суду України від 11.05.2021 № 424-а/00538/2021-718/5100 - 30 хв/1000,00 грн;

підготовка та подання адвокатського запиту до керівника Секретаріату Конституційного Суду України від 02.07.2021 № 424-а/00538/2021-752/5278 - 30 хв/1000,00 грн

підготовка та подання адвокатського запиту до начальника Управління державної охорони України від 02.07.2021 № 424-а/00538/2021-751/5276 - 30 хв/1000,00 грн

підготовка та подання клопотання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 - 30 хв/1000,00 грн;

№ 424-а/00538/2021-5738 про дотримання судом розумних строків та пришвидшення розгляду справи № 9901/97/21 - 2 год/2000,00 грн;

підготовка та подання клопотання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.08.2022 № 424-а/0053 8/2021 про пришвидшення розгляду справи № 9901/97/21 - 30 хв/500,00 грн

підготовка та подання клопотання від 25.10.2022 № 424-а/00538/2021 про ознайомлення з матеріалами справи № 9901/97/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та ознайомлення з матеріалами справи - 30 хв/500,00 грн;

участь у судових засіданнях 29.04.2021, 14.05.2021, 04.06.2021, 30.06.2021, 16.12.2021, 22.09.2022, 27.10.2022 - 24000,00 грн;

підготовка, надіслання заяви про винесення додаткового рішення суду - 2год/2000,00 грн.

Всього надано послуг на суму 50 000, 00 грн.

До вказаних заяв від 31.10.2022 та від 01.11.2022 представниками позивача адвокатами Лещенком О.В. та Кравцем Р.Ю. додано докази надсилання їх відповідачу та третій особі, зокрема, копії квитанцій установи поштового зв`язку.

Оцінка Верховного Суду

Вирішуючи заяви представників ОСОБА_1 про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу у справі № 9901/97/21, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.12.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI (5076-17) ) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Щодо доводів представника відповідача про недотримання адвокатами позивача вимог статтей 139 та 143 КАС України в частині подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що від адвоката Кравця Р.Ю. заява про включення до складу судових витрат ОСОБА_1 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу надійшла 06.09.2021.

Адвокат Лещенко О.В. 27.10.2022 подав до Суду заяву, в якій повідомив, що позивачу надається правова допомога Адвокатським об`єднанням "Лещенко, Дорошенко і партнери" відповідного договору про надання правової допомоги від 29.03.2021 для представництва інтересів саме у вказаній справі. Клієнтом відповідно до пункту 3.1 цього договору був сплачений гонорар у розмірі 50 000, 00 грн. Також указано, що у зв`язку із тим, що справа розглядається за правилами спрощеного провадження і проведення судових дебатів у справі процесуальним законодавством не передбачено, а обсяг правової допомоги постійно збільшується, то з метою надання точного розрахунку щодо розміру понесених витрат позивач просить врахувати вказану заяву та повідомляє, що у випадку задоволення позову, ним буде подано згідно правил, визначених частиною 7 статті 139 та частиною 3 статті 143 КАС України відповідну заяву.

В судовому засіданні 27.10.2022 представники позивача адвокати Лещенко О.В. та Кравець Р.Ю. зазначили, що остаточний розрахунок понесених позивачем витрат на правничу допомогу у цій справі разом із доказами буде надано суду згідно зі статтею 143 КАС України. Такі заяви ними подано 31.10.2022 та 01.11.2022 відповідно.

За таких обставин порушень подачі заяв про відшкодування витрат на правничу допомогу частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 143 КАС України, як на тому наполягає представник відповідача, колегією суддів не встановлено.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 КАС України ). Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VIII), який набрав чинності 15.12.2017, положення процесуальних кодексів, зокрема КАС України (2747-15) , викладено в новій редакції.

Цим Законом відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).

Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі № 160/15983/20, від 17.08.2022 у справі № 320/6454/19 наголосив, що із запровадженням Законом № 2147-VIII з 15.12.2017 змін до КАС України (2747-15) законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 13.05.2021 у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: "Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України (2747-15) обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України лише за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України".

Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 28.10.2021 у справі № 160/15983/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20).

Така ж правова позиція була викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19), де зазначено, що оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до норм процесуального кодексу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як слідує із матеріалів справи копії заяв про стягнення судових витрат представниками позивача було направлено на адресу відповідача та третьої особи, отримання яких сторонами не заперечується.

Письмових клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу із обґрунтуванням неспівмірності та нерозумності такого розміру ані представник відповідача, ані представник третьої особи Суду не подавали.

Тож вирішуючи питання стягнення Верховним Судом витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у цій справі колегія суддів виходить із такого.

Представники позивача просять стягнути на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000, 00 грн та 50 000, 00 грн відповідно.

У постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

До заяви від 01.11.2022 адвокат Лещенко О.В. додав копію договору від 29.03.2021 №00538 про надання правової допомоги, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Лещенко, Дорошенко і партнери" та позивачем, згідно пунктом 3.1. розділу 3 якого визначено, що гонорар становить 50 000, 00 грн, без ПДВ.

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката за Договором №00538 та понесення ним витрат, крім копії договору про надання професійної правничої допомоги, надано меморіальний ордер №@2РL840929 від 15.04.2021 про сплачений гонорар у розмірі 50 000,00 грн позивачем у повному розмірі; Акт здачі-приймання наданої правничої допомоги від 01.07.2021, згідно якого сторони засвідчили, що АО "ЛДП" надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу, передбачену підпунктами 1.1, 1.1.1.1 Договору про надання правової допомоги № 00538 від 29.03.2021.

Питання розподілу судових витрат згідно договору про надання правової допомоги, де сума гонорару адвоката встановлена сторонами у фіксованому розмірі було предметом дослідження Верховного Суду, зокрема у постановах від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 31.01.2022 у справі № 185/5421/21, де Суд зазначив про таке.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

У цій справі згідно пункту 3.1. розділу 3 Договору від 29.03.2021 № 00538 сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, а отже розмір витрат є визначеним.

При цьому, у заяві від 01.11.2022 адвокатом Лещенко О.В. наведено детальний перелік наданих послуг за вказаним договором в розрізі кожної послуги, витраченого часу та її вартості.

Своєю чергою представник відповідача доводів щодо неспівмірності понесених витрат позивачем згідно Договору № 00538 не навела.

Щодо заяви представника позивача адвоката Кравця Р.Ю. від 31.10.2022, то представник відповідача у судовому засіданні зауважила, що до Акту виконаних робіт від 18.05.2021 № 361 включено перелік послуг з написання та направлення адвокатських запитів, які відсутні у матеріалах справи, що свідчить на її думку, про необґрунтоване збільшення переліку послуг та відповідно витрат на правничу допомогу. Також на думку представника відповідача вартість послуг за участь адвоката у судовому засіданні в розмірі 3000,00 грн є завищеною, позаяк роль адвоката у різних судових засіданнях є відмінною.

Згідно копії договору між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Кравець і партнери" від 30.03.2021 № 63 вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням та зазначених в пункті 2.2. даного Договору визначається сторонами в рахунку на оплату, сформованому на підставі домовленості між сторонами, з урахуванням кількості затраченого часу або орієнтовної кількості часу, який має бути затрачено у майбутньому, без ПДВ (пункту 4.1. цього Договору). Пунктом 4.4 визначено, що на підтвердження факту надання послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт про надані послуг.

Стосовно аргументів представника відповідача про включення до актів виконаних робіт послуг зі складання процесуальних документів, копії яких відсутні у матеріалах справи, що свідчить на думку останньої про необґрунтоване збільшення вартості адвокатських послуг, то колегія суддів зазначає про таке.

Так, згідно доданих до заяви від 31.10.2022 копій Актів виконаних робіт, рахунків на оплату та розрахункових документів, за Договором про надання правничої допомоги ОСОБА_1 було оплачено послуги згідно наданих рахунків на оплату, а саме:

відповідь на відзив від 29.04.2021, згідно рахунку на оплату № 530 від 17.05.2021 на суму 10 000 грн;

клопотання про долучення доказів від 27.07.2021, згідно рахунку на оплату №796 від 30.06.2021 на суму 1000,00 грн;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.04.2021, згідно рахунку на оплату № 530 від 17.05.2021 на суму 3000,00 грн;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2021, згідно рахунку на оплату № 674 від 29.06.2021 на суму 3000,00 грн;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2021, згідно рахунку на оплату № 674 від 29.06.2021 на суму 6000,00 грн;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.06.2021, згідно рахунку на оплату № 798 від 30.07.2021 на суму 3000,00 грн;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.09.2022, згідно рахунку на оплату № 605 від 04.10.2022 на суму 3000,00 грн;

участь у судовому засіданні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.10.2022, згідно рахунку на оплату № 680 від 31.10.2022 на суму 3000,00 грн.

Отже, до витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення у заяві від 31.10.2022, адвокатом Кравцем Р.Ю. не включено послуги зі складання та направлення адвокатських запитів.

Загальна остаточна сума вартості вищевказаних послуг, наданих за Договором про надання правничої допомоги № 63, яка визначена у заяві від 31.10.2022 до стягнення, становить 32 000,00 грн.

Оплата вищевказаних послуг позивачем на поточний рахунок Адвокатського об`єднання підтверджується доданими до заяви копіями квитанцій від 18.05.2021 № 0.0.2128874760.1, від 06.07.2021 № ПН9028, від 19.08.2021 № 19 та № 20, від 05.10.2022 № 0.0.2696353639.1.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.11.2021 у справі № 910/7586/19 щодо вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу у склад якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

У цій постанові Верховний Суд указував, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Ураховуючи вказану позицію, доводи представника відповідача про необґрунтованість витрат пов`язаних із участю адвоката в судовому засіданні, є безпідставними.

Інших доводів в обґрунтування неспівмірності витрат понесених позивачем на правничу допомогу представник відповідача не зазначила.

У постанові Верховного суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 зазначено, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Доводів невідповідності критерію розумності розміру витрат, який заявлено до стягнення в заяві представників позивача Кравця Р.Ю. від 31.10.2022 та Лещенка О.В. від 01.11.2022, а також необґрунтованості сум цих витрат, представник відповідача не навела.

При цьому, Верховний Суд повторно звертає увагу, що письмових клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу із обґрунтуванням неспівмірності та нерозумності такого розміру, як то визначено статтею 134 КАС України, ані представник відповідача, ані представник третьої особи до Суду не надіслали.

У судовому засіданні представником відповідача не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували відповідний розмір витрат позивача на правову допомогу.

Своєю чергою представниками позивача витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи, належним чином обґрунтовано, а заяви про їх відшкодування та розрахунок були надані у строк, визначений КАС України (2747-15) .

Підсумовуючи наведене колегія суддів зазначає, що заявлений представниками позивача розмір витрат на правничу допомогу є реальним та підтвердженим належними доказами. Перелік витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем є необхідним для розгляду цієї справи, а заявлений до відшкодування розмір витрат відповідає критерію розумності та співмірності із її складністю.

Частиною першою статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

На підставі статтей 134, 139, 252 КАС України колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяв представників позивача адвокатів Кравця Р.Ю. та Лещенка В.О. про ухвалення додаткового рішення у справі №9901/97/21 про стягнення понесених позивачем витрат на професійну та правничу допомогу під час розгляду цієї справи у сумі 82000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 252, 250, 255, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

Заяви адвокатів Лещенка О.В. та Кравця Р.Ю., які діють в інтересах ОСОБА_1, про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 9901/97/21 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Президента України (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 82 000 (вісімдесят дві тисячі) грн 00 коп.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.