9/128 Про визнання договору оренди нежитлового приміщення продовженим - 18.12.2008 Прийняття

Приватним підприємцем ОСОБА_1 у березні 2008 заявлений позов до Знам'янського міського Палацу культури про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 11.02.02 продовженим на строк до 11.02.2011 на умовах, що передбачені цим договором. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наголошував на тому, що 11.02.02 між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 79,2 кв.м, розташованого за адресою: місто Знам'янка, вул. Жовтнева, для розміщення кафе-бару. Строк дії договору встановлений до 11.02.05, продовжувався до 11.02.08. Проте, відповідач листами від 12.02.08 №4 та від 22.02.08 №9 повідомив про припинення дії договору оренди нежитлового приміщення від 11.02.02 через закінчення строку дії цього договору. На думку позивача, відмова відповідача є незаконною та суперечить приписам статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому, позивач наголошував на тому, що міська рада як власник комунального майна не приймала рішення про припинення спірного договору оренди та не надавала на це згоди відповідачеві.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.08, ухваленим суддею Шевчук О.Б., у задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд, вмотивовуючи рішення, дійшов висновку про припинення дії договору оренди нежитлового приміщення - 11.02.08, тому вимоги позивача визнав безпідставними. Судове рішення обґрунтоване приписами статті 764 Цивільного кодексу України, статей 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Стрелець Т.Г. -головуючого, Головка В.Г., Логвиненка А.О., постановою від 18.08.08, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишив без задоволення.

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з урахуванням доповнень, в якій просить судові рішення у справі скасувати, як ухвалені з порушенням норм матеріального права та задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на те, що судами помилково оцінені докази у справі, невитребувані необхідні, на його думку, документи, та незастосовані приписи Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) . Заявник звертає увагу колегії суддів на те, що на момент укладення спірного договору оренди Знам'янський міський Палац культури діяв від імені Виконавчого комітету Знам'янської міської ради, котрий не наділений повноваженнями на розірвання договору. При цьому, скаржник посилався на те, що розпорядниками майна - Знам'янською міською радою, Виконавчим комітетом Знам'янської міської ради, рішення про припинення спірного договору оренди не приймалось. Станом на 11.02.08 Виконавчий комітет Знам'янської міської ради і Знам'янський міський Палац культури, на думку підприємця, не мають права вирішувати долю орендованої будівлі. Заявник вказує на неврахування судами і того, що 26.01.07 Знам'янською міською радою було скасовано власне Рішення від 22.04.1998 №14 "Про передачу повноважень виконавчому комітету щодо управління майном комунальної власності міста", а отже повноваження з укладення та розірвання договорів належать виключно міській раді. Разом з цим, заявник наголошує на тому, що листи від 12.02.08 №4 та від 22.02.08 №9 про припинення дії спірного договору оренди, підписані директором Знам'янського міського Палацу культури, не можуть бути прямим доказом небажання продовжити спірний договір оренди.

Окремо надійшло клопотання скаржника про витребування документів, які на його думку слід покласти в основу постанови про задоволення позову. Це клопотання залишається без розгляду з огляду на приписи частини 2 статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Від Знам'янської міської ради, Виконавчого комітету Знам'янської міської ради відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.02.02 між Знам'янським міським Палацом культури - орендодавцем і Приватним підприємцем ОСОБА_1 - орендарем було укладено договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Знам'янка, вул. Жовтнева, загальною площею 79,2 кв.м, для розміщення кафе-бару. За умовами пунктів 1.1, 1.2 названого договору орендодавець передає в тимчасове користування орендареві за плату нежитлове приміщення загальною площею 79,2 кв.м, розташоване за адресою: місто Знам'янка, вул. Жовтнева, для розміщення кафе-бару, а орендар, в свою чергу, приймає зазначене приміщення і устаткування за актом прийому-передачі, і використовує таке майно за цільовим призначенням.

Згідно пункту 4.3 за використання орендованого приміщення орендар сплачує орендодавцеві орендну плату в розмірі 109,44 грн в місяць. Згідно пунктів 6.1, 6.6 даний договір вступає в силу з 11.02.02 і діє до 11.02.05; у випадках відсутності заяви однієї із сторін про розрив чи зміну умов договору після закінчення терміну його дії упродовж одного місяця він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах. Таким чином договір був подовжений до 11.02.08. Предметом позову у даній справі є вимога Приватного підприємця ОСОБА_1 до Знам'янського міського Палацу культури про визнання договору оренди нерухомого майна від 11.02.02 продовженим на строк до 11.02.2011 на умовах, що передбачені цим договором. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Судами установлено, що орендоване нежитлове приміщення, загальною площею 79,2 кв.м, розташоване у м. Знам'янка на вул. Жовтневій, є комунальним майном, повноваження щодо його управління Знам'янською міською радою були делеговані Виконавчому комітету Знам'янської міської ради. Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , так і норми Цивільного та Господарського кодексів України (436-15) .

Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Згідно приписів статті 5 вказаного Закону орендодавцями є, в тому числі, органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, щодо нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності. Як установлено господарськими судами, і це підтверджується матеріалами справи, орендодавцем за спірним договором оренди від 11.02.02 є Знам'янський міський Палац культури.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що термін дії договору визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовженим на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Викладені умови містить і пункт 6.6 договору оренди.

Судами попередніх інстанцій установлено, що дія договору оренди, визначена сторонами до 11.02.05, продовжувалась до 11.02.08, згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.02.07 у справі №5/274. Разом з цим, судами обох інстанцій установлено, що Знам'янський міський Палац культури листами від 12.02.08 №4 та від 22.02.08 №9 повідомив позивача про відсутність наміру продовжити дію договору оренди на новий строк.

При цьому, рішення про продовження дії спірного договору оренди розпорядниками комунального майна - міською радою і виконавчим комітетом, не приймалось. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про припинення дії договору оренди з 11.02.08 через закінчення строку, на який його було укладено та відсутність правових підстав для визнання його поновленим. Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання які, стосуються оцінки доказів.

Проте, оцінка доказів, на підставі яких суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.