17/217-07-8613 Про зобов'язання винести на розгляд чергової сесії міської ради проект відведення земельних ділянок - 18.12.2008 Прийняття

У листопаді 2007 року приватне підприємство "Юліс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради (відповідач –1), Виконавчого комітету Одеської міської ради (відповідач –2) про зобов’язання Одеської міської ради здійснити дії з винесення на розгляд чергової сесії міської ради проекту відведення земельних ділянок ПП "Юліс" для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону і для будівництва, благоустрою та подальшої експлуатації лоткового міні-ринку за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 63; заборонити Одеській міськраді, її структурним підрозділам, третім особам до вирішення Одеською міською радою питання відведення земельних ділянок ПП "Юліс" вчиняти дії, що пов’язані з демонтажем торговельного павільйону і лоткового міні-ринку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.08 (суддя Зуєва Л.Є.) позовні вимоги задоволено частково, зобов’язано Управління земельних ресурсів Одеської міськради підготувати проект рішення виконавчого комітету Одеської міської ради про внесення пропозицій щодо затвердження проекту відведення спірної земельної ділянки; зобов’язати виконавчий комітет Одеської міськради розглянути проект рішення виконавчого комітету Одеської міськради про внесення пропозицій Одеській міській раді щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її ПП "Юліс" і винести вказане питання на розгляд чергової сесії Одеської міськради.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.08 (колегією суддів у складі: Лашика В.В. - головуючий, Єрмілова Г.А., Воронюк О.Л.) апеляційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.08 скасовано, провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Постанова вмотивована посиланням на статті 3, 17 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі – КАС України (2747-15) ), статті 12, 116 Земельного кодексу України, на підставі яких суд дійшов висновку, що даний спір є адміністративним спором, розгляд якого належить до компетенції адміністративного суду за правилами КАС України (2747-15) .

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, ПП "Юліс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 23.04.08 залишити без змін. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо невірного застосування судом апеляційної інстанції положень статей 3, 4, 17 КАС України. Скаржник зазначив, що оскільки підставою для звернення ПП "Юліс" з позовом до господарського суду є захист порушеного права власності на спірні об'єкти, даний спір є спором про право та повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства України.

Заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

За нормою частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав підвідомчі господарським судам.

Предметом спору у даній справі є зобов’язання Одеської міської ради здійснити дії з винесення на розгляд чергової сесії міської ради проекту відведення земельних ділянок ПП "Юліс" для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону і для будівництва, благоустрою та подальшої експлуатації лоткового міні-ринку за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 63; а також заборонити Одеській міськраді, її структурним підрозділам, третім особам до вирішення Одеською міською радою питання відведення земельних ділянок ПП "Юліс" вчиняти дії, що пов’язані з демонтажем торговельного павільйону і лоткового міні-ринку.

Касаційна інстанція не погоджується із висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що дана справа є адміністративною, оскільки вона не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Участь у справі органу місцевого самоврядування не змінювало правову природу спірних відносин та не робило даний спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, зазначеного відповідачем.

Зважаючи на викладене, а також на те, що заявлені позивачем вимоги мають приватноправовий характер, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що розгляд даної справи повинен здійснюватися за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Апеляційна інстанція, скасовуючи рішення суду першої інстанції, на зазначені положення діючого законодавства належної уваги не звернула, а припинивши провадження ухилилась від фактичного розгляду справи повторно, як того вимагає процесуальне законодавство.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Юліс" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 червня 2008 у справі № 17/217-07-8613 скасувати. Справу скерувати до Одеського апеляційного господарського суду для перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 23 квітня 2008 року в апеляційному порядку.