Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Відкрите акціонерне товариство "Таврія-Авто" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Масандрівської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьгідроспецбуд" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,375 га, розташованої у смт. Масандра, Південнобережне шосе, 1а, а також її звільнення.

Рішенням від 31.07.08 господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова В.), яке залишено без змін постановою від 09.09.08 Севастопольського апеляційного господарського суду від (колегія суддів у складі: Антонова І.В. –головуючий, Лисенко В А., Прокопанич Г.К.), у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач є правонаступником Ялтинської станції технічного обслуговування акціонерного товариства "Таврія-Авто", яка не набула прав землекористувача спірної ділянки згідно з чинним законодавством, та не має на цій ділянці жодних будівель, оскільки згідно з судовими рішеннями в справах №2-20/3445.1-2006А та №2-20/5492.1-2006 об'єкти незавершеного будівництва знаходились на спірній території станом на 12.03.03, але станом на 01.11.04 відсутні.

Ухвалою від 19.11.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови як таких, що не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Масандрівською селищною радою 17.12.08 заявлено клопотання про зупинення провадження в справі, у задоволенні якого судова колегія відмовила, оскільки відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України до повноважень касаційної інстанції не віднесено дослідження певних обставин.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановили суди першої і апеляційної інстанцій, згідно з рішенням Масандрівської селищної ради №18 від 17.09.03 Товариству з обмеженою відповідальністю "Південьгідроспецбуд" для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу із автостоянкою надана земельна ділянка загальною площею 0,9315 га, розташована за адресою: смт. Масандра, Південнобережне шосе, 1а. На виконання цього рішення між відповідачами 24.11.03 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

Рішенням Масандрівської селищної ради №27 від 23.12.04 змінено цільове призначення земельної ділянки та затверджено проект землеустрою з відведення вказаної земельної ділянки ТОВ "Південьгідроспецбуд" для будівництва житлового комплексу; дію договору оренди від 24.11.03 припинено.

На підставі вказаного рішення в січні 2005 року між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,9315 га, розташованої за адресою: смт. Масандра, Південнобережне шосе, 1а, під житлову забудову строком на 50 років. Договір оренди зареєстрований в Ялтинській обласній Кримській регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 30.05.05 за №040502100012.

Звертаючись до господарського суду з позовом про визнання недійсним вказаного договору, позивач доводить, що він є фактичним землекористувачем земельної ділянки загальною площею 0,375 га та власником нерухомого майна незавершеного будівництва у смт. Масандра, Південнобережне шосе, 1а, на автостоянці "Кільцева", розташованого на цій земельній ділянці, яка увійшла до складу земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ "Південьгідроспецбуд".

Дослідивши надані сторонами докази, суди першої та апеляційної інстанції визнали недоведеними обставини набуття позивачем прав землекористувача, визначених ст.ст. 116, 120, 123- 125 Земельного кодексу України. Також при вирішенні спору суди виходили з обставин чинності рішення Масандрівської селищної ради, на підставі якого укладено оспорюваний договір.

Тобто підставою для відмови в задоволенні позову судами визначено недоведеність позивачем наявності у нього прав на відповідну земельну ділянку, які порушено при укладенні спірного договору, а відтак і недійсність цього договору.

В силу вимог ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу тощо.

З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини судова колегія не вбачає підстав для скасування судових рішень у справі та задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.09.08 у справі №13/7405-2008 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.