15/63 Про стягнення заборгованості за договором підряду - Текст документа

ВАТ "Маріупольський дослідно-експериментальний завод" -Сіразієв М.М. (дов. від 14.10.2008), Єрошкіна I.Л. (14.10.2008),

У березні 2006 року позивач -МПП "Астра" звернулося до суду із позовом до відповідача - ВАТ "Маріупольський дослідно-експериментальний завод" заборгованості за договором підряду у розмірі 129389,20 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2008 (суддя Богатир К.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Маріупольський дослідно-експериментальний завод" на користь МПП "Астра" заборгованість у сумі 129088,36 грн., витрати на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення технічного процесу. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості на суму 300,84 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2008 (колегія суддів у складі: Діброва Г.I. -головуючий, Стойка О.В., Шевкова Т.А.) рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2008 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що факт невиконання відповідачем умов Договору підряду по оплаті виконаної позивачем роботи підтверджено матеріалами справи, висновком експертизи з урахуванням рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2005 по справі № 14/227пн.

В касаційній скарзі ВАТ "Маріупольський дослідно-експериментальний завод" просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягнення суми 110052 грн. суми приписки. В обгрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Постанова апеляційного господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні правовідносини виникли з договору підряду від 28.07.2003, укладеного між МПП "Астра" (Підрядник) та ВАТ "Маріупольський дослідно-експериментальний завод" (Замовник), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботу, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (а.с.-58-59).

Предметом договору є ремонт водопроводу, каналізації, опалення, встановлення стелі (п. 3.1. Договору).

Сума робіт закріплено в п. 3.2 Договору -319 000 грн. Згідно з п. 5.1 Договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з приблизним кошторисом (додаток № 1 до Договору).

В Додатку № 1 до Договору (Локальний кошторис) загальна сума запланованих до виконання позивачем підрядних робіт складає 341 270,00 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору строк оплати встановлено: протягом 10 днів з підписання договору -аванс в розмірі 32000 грн.; протягом 5 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі робіт -остаточний розрахунок.

Ст. 525, 526 ЦК України (435-15) встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій між Замовником та Підрядником було підписано Акти прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2003 року та Акти прийомки виконаних робіт станом на 01.01.2004 року.

Відповідач зобов'язання за договором щодо оплати прийнятих виконаних позивачем робіт виконав частково, сплативши 203 932,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків від 13.05.2004, підписаного представника сторін та скріпленого печатками підприємств, заборгованість відповідача перед позивачем складала 235 821,20 грн. (а.с. 9 т.1).

Після часткового погашення заборгованості залишився борг у сумі 129 389,20 грн.

Крім того, судами встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2005 у справі № 14/227пн розірвано договір підряду від 28.07.2003 на ремонт водопроводу, каналізації, опалення та встановлення стелі, укладений між МПП "Астра" та ВАТ "Маріупольський дослідно-експериментальний завод" (а.с. 8 т.1).

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення суми основного боргу місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правильно встановив і виходив з того, що основний борг відповідача перед позивачем за договором підряду від 28.07.2003 підтверджена актом звірки, Крім того, факт невиконання відповідачем умов Договору підряду по оплаті виконаної позивачем роботи встановлено рішення суду від 22.08.2005 у справі № 14/227пн, яке набуло законної сили.

Твердження касаційної скарги про те, що всупереч вимогам Закону України "Про судову експертизу" (4038-12) судами безпідставно не було прийнято в якості доказу висновок експерта від 20.10.2004, який, на думку заявника, є юридичним документом та має силу доказу, грунтується на неправильному тлумаченні норм процесуального законодавства і тому їх належить залишити поза увагою.

Відповідно до ст. 42 ГПК України (1798-12) висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Iнші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань відповідача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , і тому до уваги не беруться.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Маріупольський дослідно-експериментальний завод" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 липня 2008 року у справі № 15/63 залишити без змін.