Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

У лютому 2008р. прокурор Сокальського району Львівської області звернувся в інтересах держави в особі Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області (далі –Рада) до господарського суду Львівської області з позовною заявою, у якій просив зобов'язати Приватне підприємство "Тарас" (далі –Підприємство) повернути самовільну зайняту земельну ділянку площею 310кв.м до земель запасу Ради та стягнути з Підприємства до місцевого бюджету 624,00грн. у якості відшкодування шкоди, завданої самовільним захопленням земельної ділянки.

Позовні вимоги прокурор Сокальського району Львівської області, посилаючись на норми Земельного кодексу України (2768-14) та Закону України "Про державний контроль за охороною земель", обґрунтовував тим, що Підприємство самовільно захопило та використовує для обслуговування автомобільної стоянки земельну ділянку площею 310кв. м, чим завдало шкоду у розмірі 624,00грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.03.2008р. (суддя ІванчукС.В.) у задоволенні позовних вимог прокурора Сокальського району Львівської області відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. (колегія суддів: МельникГ.І., НовосадД.Ф., МихалюкО.В.) рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2008р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що прокурор Сокальського району Львівської області не довів обставин, на які він посилався як на підставу позовних вимог, зокрема –фактів захоплення та використання Підприємством земельної ділянки площею 310кв.м.

Заступник Прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, у якому просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. і рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора Сокальського району Львівської області. Викладені у касаційному поданні вимоги заступник Прокурора Львівської області обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів не надали оцінки усім обставинам справи, неправильно застосували ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та ст. 125 Земельного кодексу України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційне подання заступника Прокурора Львівської області до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання заступника Прокурора Львівської області підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора Сокальського району Львівської області, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що Підприємство не здійснювало захоплення та використання земельної ділянки площею 310кв.м.

Однак, вказаний висновок зроблено з порушенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а тому він є передчасним, з огляду на таке.

По-перше, господарськими судами попередніх інстанцій не було дано оцінки постановам про накладення адміністративного стягнення №46 від 19.06.1007р. та №55 від 02.08.2007р. Сокальського районного відділу земельних ресурсів, якими директора Підприємства МрочкаВ.В. було визнано винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 53-1 та 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції, чинній на момент скоєння відповідних правопорушень), а саме – самовільне зайняття земельної ділянки та, зокрема, невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів.

Між тим, матеріали справи не містять доказів про скасування зазначених постанов у встановленому Кодексу України про адміністративні правопорушення (8073-10) порядку, і, відповідно, про невинуватість директора Підприємства МрочкаВ.В. у скоєнні відповідних правопорушень.

По-друге, господарські суди першої та другої інстанції у рішенні та постанові, які оскаржуються, посилаються на рішення Виконавчого комітету Ради №158 від 07.10.2005р. та на розпорядження Міського голови м.Великі мости №20 від 07.03.2007р., якими, на думку господарських судів, Підприємству було надано дозволи на здійснення на земельній ділянці міського парку, щодо якої виник спір, певних дії, зокрема, встановлення на ній огорожі.

Між тим, матеріали справи не містять оригіналів або належним чином засвідчених копій вказаних рішень, як того вимагає частина друга ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, незасвідчена копія документа від 07.10.2005р., підписаного в.о.Міського голови м.Великі мости (а.с.54), не містить реквізитів, які б свідчили, що цей документ є рішенням Виконавчого комітету Ради №158 від 07.10.2005р.

Більше того, з незасвідченої копії розпорядження Міського голови м.Великі мости №20 від 07.03.2007р. (а.с.55) вбачається, що ним зобов'язано впорядкувати територію міського парку не Підприємство, а інших осіб.

Вказаному також не було дано оцінки господарськими судами попередніх інстанцій.

Наведене вище свідчить, що господарські суди першої та другої інстанції розглянули справу та вирішили спір з порушенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, а тому їх висновки є передчасними.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. і рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2008р. підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційне подання заступника Прокурора Львівської області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. і рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2008р. у справі №16/23 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.