Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України від 16.12.2008р. Осетинського А.Й. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Полянський А.Г.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2008р. (суддя Дворний І.І.) позов задоволено частково; визнано за Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на індивідуально визначене майно, яке знаходиться в смт. Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1-3, розташоване на земельній ділянці загальною площею 1,230га, а саме: літер "А" - вагова, площею 99,2кв.м; літер "Б" - матеріальний склад, площею 129,6кв.м.; літер "В" - мехмайстерня, площею 66,2кв.м.; літер "Г" - вагова, площею 53,6кв.м.; літер "Д" - зерновий склад, площею 1265,7кв.м.; літер "Е" - адміністративний корпус, площею 167,5кв.м.; літер "Ж" - робоча вежа, площею 142,1кв.м.; літер "Ж1" - підземна транспортна галерея, площею 655кв.м.; літер "З" - огорожа, площею 639,9кв.м.; літер "И" - під'їзні шляхи, площею 1293,7кв.м. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційному поданні Перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2008р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", оскільки спірне майно входить до статутного капіталу ДАК "Хліб України" (100% акцій якої перебуває у державній власності) та є таким, що не підлягає приватизації (відчуженню).

Ці обставини є підставою для вступу органів прокуратури у справу.

Відповідно до ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Від позивача надійшло клопотання (повідомлення телеграфом) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі ОСОБА_1. в судовому засіданні. Розглянувши клопотання, враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. - 111-7 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку щодо відхилення клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представника відповідача та прокурора, дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності, господарський суд виходив з того, що 14.07.2006 р. між Державним акціонерним товариством "Хліб України" (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір №9474 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, за умовами п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, яке знаходиться за адресою: 96400, АР Крим, смт. Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1-3, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 1,230га, а саме: літер "А" - вагова, площею 99,2кв.м; літер "Б" - матеріальний склад, площею 129,6кв.м.; літер "В" - мехмайстерня, площею 66,2кв.м.; літер "Г" - вагова, площею 53,6кв.м.; літер "Д" - зерновий склад, площею 1265,7кв.м.; літер "Е" - адміністративний корпус, площею 167,5кв.м.; літер "Ж" - робоча вежа, площею 142,1кв.м.; літер "Ж1" - підземна транспортна галерея, площею 655кв.м.; літер "З" - огорожа, площею 639,9кв.м.; літер "И" - під'їзні шляхи, площею 1293,7кв.м.

Відповідно до п.1.2 договору оціночна вартість майна, що визначена згідно з актом оцінки, становить 93668,29 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду у стані, що потребує капітального ремонту (п. 1.3 Договору).

Пунктом 4.3.3 договору оренди від 14.07.2006 р. передбачено, що Орендар має право з письмового дозволу Орендодавця проводити ремонтні роботи (поліпшення), що зумовлять підвищення вартості цього майна. Зроблені Орендарем поліпшення не можуть бути проведені в рахунок плати за користування майном.

Згідно з п.4.3.4 договору Орендар має право за власні кошти та за погодженням Орендодавця здійснити ремонті роботи (поліпшення майна), а саме: провести будівництво харчового блоку, капітальний ремонт та реконструкцію існуючих будинків, споруд та інших будівель, перебудову, забудову, добудову та перепланування майна; у разі потреби збудувати нові комунікації; упорядкувати територію, прилеглу до майна.

Керуючись вказаним правом, СПД ОСОБА_1 листом №14-4 від 17.05.2006р. звернулася до відповідача з проханням надати дозвіл на проведення за власні кошти будівництва харчового блоку, капітального ремонту та реконструкції існуючих будинків, споруд та інших будівель, перебудови, забудови, добудови та перепланування майна. Відповідний дозвіл був наданий, після чого позивачем були здійснені будівельні роботи на загальну суму 77150,40грн. Тобто, позивачем за рахунок власних коштів були здійснені невід'ємні поліпшення орендованого майна, вартість яких дорівнює 80% первісної вартості орендованого майна, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на зазначене вище майно.

Враховуючи вимоги ст.ст. 328, 331, 332 ЦК України суд задовольнив позовні вимоги про визнання права власності на індивідуально визначене майно, яке знаходиться в смт. Чорноморське, вул.60 років Жовтня, 1-3.

Однак, зазначені висновки господарського суду колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Обмежившись посиланням на здійснення орендарем поліпшення орендованого нерухомого майна на суму, що становить більше 80% вартості майна, як на достатню підставу для визнання за позивачем права власності на вказане майно, господарський суд не встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не надав будь-якої оцінки договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна Державної акціонерної компанії "Хліб України", не встановив хто є власником цього майна, чи підлягає вказане майно відчуженню тощо.

Разом із тим, згідно з наявним у матеріалах справи витягом про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно від 10.04.2006р. форма власності -державна (а.с. 46). Законом України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) встановлено порядок відчуження майна, що перебуває в державній власності. Відчуження державного майна здійснюється шляхом його приватизації відповідно до норм вищевказаного Закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України".

Так, Державна акціонерна компанія "Хліб України" була утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. №1000 (1000-96-п) з метою забезпечення інтересів держави та населення у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної, борошномельно-круп'яної і комбікормової промисловості. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2001р. №240 (240-2001-п) (з подальшими змінами) затверджено статут Державної акціонерної компанії "Хліб України", відповідно до п. 29 (розділ "Засновник та акціонери Компанії") якого засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Однак, господарським судом не досліджено Статут орендодавця -Державної акціонерної компанії "Хліб України" (який у матеріалах справи взагалі відсутній), не встановлено правовий статус спірного нерухомого майна, в т.ч. чи входить воно до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України", чи підлягає приватизації; чи приймалося в установленому законом порядку рішення про приватизацію вказаного майна тощо.

Крім того, господарським судом не надано оцінки умовам пп. 1.6 п.1 договору оренди від 14.07.2006 р., якими передбачено, що передача майна в користування не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на нього. Не дослідив суд і положення договору щодо поліпшення майна орендарем (п.5) (яке стало підставою для висновку суду про набуття позивачем права власності на спірне майно).

За таких обставин ухвалене в справі судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, п.3 ч.1 ст.- 111-9, - 111-10, ст.- 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційне подання задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2008р. у справі №2-7/17403-2007 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.