Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_1. -підприємець

відповідачів: 1) не з'явились

2) не з'явились

3)Негреша М.О. -за довіреністю від 08.12.2008р.

Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України від 16.12.2008р. Осетинського А.Й. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Полянський А.Г.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2008р. (суддя Омельченко В.) позов задоволено частково; зобов'язано ТОВ "Века" усунути перешкоди в користуванні СПД ОСОБА_1 земельною ділянкою 0,272га та будівлею склотарного пункту, магазину, бару, розташованих в м.Сімферополі по вул.Севастопольській, 72, шляхом зносу огорожі -металевого забору довжиною 34,97м, розташованого на відстані 1,2м з північно-західної сторони від земельної ділянки СПД ОСОБА_1 та з північно-східної сторони від земельної ділянки СПД ОСОБА_1 (1,2м) по вул.АДРЕСА_1; в іншій частині в позові відмовлено; стягнуто з ТОВ "Века" на користь позивача 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 255грн. витрат зі сплати державного мита та 1500грн. витрати пов'язаних з проведенням експертизи.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2008р. (судді Заплава Л.М. -головуючий, Прокопанич Г.К., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2008р. скасовано частково; резолютивну частину викладено в новій редакції; у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить повністю скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову -залишити в силі, а в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати і прийняти нове рішення про задоволення решти позовних вимог. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 5, 98, 99, 100 Земельного кодексу України, та порушення апеляційним судом норм процесуального права.

ТОВ "Века" в запереченні до касаційної скарги просить постанову залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 531 від 12.04.2002 року, затвердженим рішенням 4-ї сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради 29.10.2002 року, фірмі "Міф" була передана в оренду земельна ділянка строком на 25 років площею 0,1072га для розміщення та будівництва мікроринку по вул.Севастопольській/Трубаченка в м. Сімферополі.

На виконання цих рішень 04.09.2002 року між виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та фірмою "Міф" був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1072га за АДРЕСА_1 та 7/4), посвідчений державним нотаріусом Ісаєвою Л.Г. за №3-Н-1722 та зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди землі за №315 від 22.11.2002 року.

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.08.2004 року №1732 ТОВ "Века", яке є правонаступником фірми "Міф", було дозволено організувати ринок для торгівлі харчовими та нехарчовими сільськогосподарськими товарами заАДРЕСА_1.

Також судами встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу об'єкту приватизації (комунальної власності) склотарного пункту №49 від 05.08.1997 року за №142 фізична особа ОСОБА_1. придбала у власність склопункт №49, що розташований за адресою АДРЕСА_1, площею будівлі 107,4кв.м.

За умовами п.1.1 даного договору ОСОБА_1. також передавалася земельна ділянка, на котрій розташований склопункт №49 у тимчасове користування на умовах оренди.

Згідно державного акту на право постійного користування землею від 04.06.2002 року ОСОБА_1. на підставі рішення місцевого суду Центрального району м.Сімферополя від 27.11.2001 року надається у постійне користування земельна ділянка площею 0,038га в межах згідно до плану, у тому числі 0,0168га сумісно з ЖЕО №6. Земельна ділянка знаходиться на території м.АДРЕСА_22 та 72/1 та надана для розміщення та обслуговування магазину №49 та склопункту №49.

В ході будівництва та експлуатації мікроринку ТОВ "Века" було встановлено металеву огорожу, в тому числі в безпосередній близькості від земельної ділянки, яка належить фізичній особі ОСОБА_1, на якій є об'єкти нерухомості, що експлуатуються СПД ОСОБА_1. -склопункт №49 та магазин №49, кафе.

Крім того, в безпосередній близькості від земельної ділянки ОСОБА_1, ТОВ "Века" були розміщенні 3 металевих контейнера.

Відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №2280 від 28.12.2007 року даними геодезичної зйомки відвід земельної ділянки СПД ОСОБА_1. по вул. Севастопольській, 72 підтверджується - є технічний звіт по встановленню меж та інвентаризації земельної ділянки, яку займає магазин №49 зі склопунктом громадянки ОСОБА_1. по вул.. АДРЕСА_2 виконаний МП "Вега" у 1998 році. Відповісти на питання чи підтверджується даними геодезичної зйомки відводу земельної ділянки ТОВ "Века" не є можливим у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи технічної документації з встановлення меж земельної ділянки ТОВ "Века" на момент складання договору оренди земельної ділянки від 21.11.2002 року.

Також за висновком цієї експертизи має місце розбіжність в площах земельних ділянок, наданих за договором оренди земельної ділянки від 21.11.2002 року (1072кв.м.), та технічною документацією по встановленню меж земельної ділянки ТОВ "Века" (1798кв.м). Відповідно до висновків експерта між земельними ділянками, які фактично зайняті СПД ОСОБА_1. та ТОВ "Века" за адресою: мАДРЕСА_2, є вільна земельна ділянка, шириною 1,2м., довжиною 24,24м.

В частині подальшої експлуатації склотарного пункту СПД ОСОБА_1. за вказано адресою, експерт робить висновок про те, що це можливо, оскільки є вільна земельна ділянка необхідна для обслуговування розміром 1,2 м. в ширину та довжиною 24,24 м., що на думку експерта відповідає п. 3.25 * ДБН 360-92**.

Крім того, відвід земельної ділянки СПД ОСОБА_1. заАДРЕСА_2 для розміщення об'єкту - магазину №49 зі склопунктом СПД ОСОБА_1. проводився з урахуванням містобудівельного обґрунтування, передбаченого ст. 26 Закону України "Про планування і забудову територій" та дані об'єкти вказані в генеральному плані забудови м.Сімферополя.

Встановити чи проводився відвід земельної ділянки ТОВ "Века" по вул. АДРЕСА_1 не виявилося можливим у зв'язку з тим, що в матеріалах господарської справи відсутній акт встановлення меж земельної ділянки в натурі ТОВ "Века".

Експерт також робить висновок про те, що в матеріалах справи відсутній акт узгодження меж із суміжними землекористувачами - СПД ОСОБА_1. та ТОВ "Века" при оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки від "Е" до "А" кадастрового плану технічної документації землекористувача.

Однак, місцевий господарський суд, давши оцінку висновку експерта, відхилив його в тій частині, що вільна земельна ділянка шириною 1,2м та довжиною 24,24м є достатньою для експлуатації склотарного пункту СПД ОСОБА_1, враховуючи наступне

При цьому суд виходив з того, що відповідно до висновку №52/05 судово-земельної експертизи від 28.12.2005 року металева огорожа (з металевими прилавками), яке встановлено ТОВ "Века" є перешкодою дотримання протипожежних норм, особливо в темний час доби при закритті воріт огорожі на замки. За висновком додаткової судово-земельної (будівельно-технічної) експертизи №45/06 від 14.06.2006 року подальша експлуатація склопункту СПД ОСОБА_1. неможлива, оскільки металевий забір, встановлений ТОВ "Века uot; на відстані 1,17м. склопункту СПД ОСОБА_1 та довжиною 25,33м. заважає експлуатації склотарного пункту.

Також суд прийняв до уваги, що відповідно до Технічного огляду по встановленню меж та інвентаризації земельної ділянки, яку займає магазин №49 зі склопунктом позивача по вул.АДРЕСА_2 №59 від 20.08.1998, повинен знаходитись проїзд громадського використання шириною 5,42м.

У відповідності до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність позовних вимог в частині зобов'язаня ТОВ "Века" усунути перешкоди в користуванні СПД ОСОБА_1 земельною ділянкою 0,272га та будівлею склотарного пункту, магазину, бару, розташованих в м. АДРЕСА_2 шляхом зносу огорожі - металевого забору довжиною 34,97м., розташованого на відстані 1,2м. з північно-західної сторони від земельної ділянки СПД ОСОБА_1 та з північно-східної сторони від земельної ділянки СПД ОСОБА_1 (1,2м.) по вул. АДРЕСА_1

Разом з тим є безпідставною вимога позивача про усунення перешкоди в користуванні зазначеною земельною ділянкою шляхом зносу трьох металевих контейнерів, розташованих на відстані 1,2м. з північно-східної сторони від земельної ділянки позивача (1,2 м) по вул.. АДРЕСА_1, оскільки контейнери є рухомим об'єктом, які знаходяться за межами земельної ділянки позивача, та самі по собі не можуть перешкоджати в користуванні земельною ділянкою.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині установлення права позивачу постійного безоплатного користування (сервітуту) у вигляді права проходу та права проїзду на транспортних засобах по суміжній смузі землекористування від точки "А"до точки "Е", довжиною 35,3м, площею 158,85м., суд першої інстанції виходив з того, що існування земельної ділянки загального користування, проїзду чи проходу (дорога, тротуар) між земельними ділянками, які знаходяться в користуванні ТОВ "Века" та земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні позивача, а саме даними геодезичної зйомки не встановлено достовірно у зв'язку з відсутністю технічної документації по встановленню меж земельної ділянки ТОВ "Века" на момент складання договору оренди земельної ділянки від 21.11.2002 року.

З огляду на викладене, висновки місцевого господарського суду про часткове задоволення позову є обґрунтованими та правомірними.

Вищевикладене не було враховано апеляційним господарським судом в повному обсязі, що призвело про безпідставного скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, скасовуючи рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи.

У оскаржуваній постанові Севастопольського апеляційного господарського суду фактично не наведено обґрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, рішення якого оскаржувалось в апеляційному порядку.

За таких обставин постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, - 111-5, - 111-7, п.6 ч.1 ст.- 111-9, - 111-10, ст.- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року у справі №2-16/3115-2006 скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2008 року у даній справі залишити без змін.