Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Грека Б.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

прокурор: Попенко О.С.

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р.

у справі № 25/69-07 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

до Приватного підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області

про повернення земельної ділянки,

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки площею 500кв.м., яка розташована на перехресті вул. Набережна ім. В.І.Леніна -вул. Пастера у м. Дніпропетровську.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2007р. (суддя А.Є.Чередко) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2007р., прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська вніс апеляційне подання.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р. (судді: О.С.Євстигнеєв, Л.О.Лотоцька, Р.М.Бахмат) апеляційне подання задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2007р. скасовано, позовні вимоги задоволено, зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити і повернути державі в особі Дніпропетровської міської ради земельну ділянку площею 500кв.м., яка розташована на перехресті вул. Набережна ім. В.І.Леніна -вул. Пастера у м. Дніпропетровську, стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету 127,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р., приватний підприємець ОСОБА_1 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р. та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2007р.. Свою вимогу приватний підприємець ОСОБА_1 мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга приватного підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

17.06.2004р. між відповідачем і Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0105га (105кв.м.) для розміщення літнього майданчика, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Набережна ім. В.І.Леніна -вул. Пастера. Строк договору був встановлений сторонами -до 15.11.2004р., тобто договір оренди був укладений на строк 3 місяця 28 днів.

Позивач побудував на цій земельній ділянці нерухоме майно -підприємство громадського харчування, на яке рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2007 року (справа № 2-1194/2007) за позивачем визнано право власності.

Договір оренди земельної ділянки від 17.06.2004р. припинився 15.11.2004р. і з цього часу відповідач не має право займати спірну земельну ділянку

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як вже було зазначено, у відповідача відсутні документи, передбачені ст. 125 ЗК України. За таких обставин, відповідач користується відповідною земельною ділянкою без правових підстав.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Оскільки, відповідач користується земельною ділянкою без правових підстав, то апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу відповідне земельну ділянку.

За таких обставин, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р. у справі № 25/69-07 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р. у справі № 25/69-07 -без змін.