Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" на рішення господарського суду міста Севастополя від 23.07.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 в справі № 20-11/217 за позовом закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" до закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1.,

від відповідача: не з'явилися, -

Позивач - закрите акціонерне товариство "Механізація будівництва" у травні 2007 року звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача -закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" з урахуванням уточнених позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 144375,99 грн., пені - 31801,89 грн., інфляційних нарахувань - 39939,58 грн., 3% річних - 5370,63 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.07.2008, дата підписання -28.07.2008 (суддя Дмитрієв В.Є.), позов задоволено з підстав правомірності та обґрунтованості його, стягнуто 144375,99 грн. основного боргу, 31801,89 грн. пені, 39939,58 грн. інфляційних нарахувань, 5370,63 грн. 3% річних.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 (судді: Черткова І.В. -головуючий, Гонтар В.І., Гоголь Ю.М.) рішення залишено без змін з тих самих підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судами обох інстанцій обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що БУ-44 закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" (замовник) із закритим акціонерним товариством "Механізація будівництва" (підрядник) 01.06.1999 укладено договір підряду № 0399.

Відповідно до підпункту 1.1 договору підрядник надає за попереднім замовленням замовника будівельну техніку для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах останнього та виконує будівельно-монтажні роботи за додатковими угодами до даного договору.

Позивач просить стягнути з відповідача за договором № 0399 заборгованість за червень 2006 року на загальну суму 4046,98 грн. (виконано на суму 12720,96 грн., сплачено на суму 1 896, 38 грн.), за липень 2006 року - 4236 грн. (виконано на суму 6777, 6 грн., сплачено на суму 2541, 6 грн.), за листопад 2006 року - 531,05 грн.

Окрім того закритим акціонерним товариством "Севастопольстрой" (замовник) із закритим акціонерним товариством "Механізація будівництва" (підрядник) 03.05.2006 укладено договір підряду № 03/05-БК.

Відповідно до підпункту 1.1 договору підрядник виконує вантажно-розвантажні та будівельно-монтажні роботи своїм краном КБ-402 на будівництві житлового будинку "Перша черга корпусу 5" в мікрорайоні "Омега-2А".

Відповідно до наданого позивачем реєстру виконаних, але не оплачених робіт за договором підряду від 03.05.2006 заборгованість відповідача складає 33484,28 грн., у тому числі за грудень 2006 року - 10854,68 грн. (виконано на суму 15296,28 грн., сплачено - 4441,6 грн.), за січень 2007 року - 9265,78 грн., за лютий 2007 року - 13363,82 грн. Виконання робіт у грудні 2006 року, січні-лютому 2007 року на зазначені суми підтверджується відповідними актами.

Закритим акціонерним товариством "Севастопольстрой" (замовник) із закритим акціонерним товариством "Механізація будівництва" (підрядник) 05.12.2006 укладено договір підряду № 05/12-БК з протоколом розбіжностей.

Відповідно до підпункту 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи за допомогою крану КБ-100.3 на будівництві житлового будинку в мікрорайоні "Омега-2А".

Позивач просить стягнути з відповідача за договором підряду від 05.12.2006 заборгованість за виконані роботи у січні-лютому 2007 року на загальну суму 102077,68 грн. На підтвердження вартості виконаних робіт позивач надав завірені печаткою відповідача акти вартості виконаних робіт.

Суди обох інстанцій правильно дійшли висновку, що виписки з банківського рахунку відповідача із платежами на користь позивача не є доказами погашення заборгованості, оскільки виписки не підтверджують оплату наданих послуг у сумах, що зазначені вище за період, за який просить стягнути позивач суму заборгованості. Інших доказів на підтвердження погашення заборгованості вказаних договорів відповідач не надав.

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 договорів передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за виконані роботи з відповідача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу без врахування строку позовної давності, а також замовник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Таким чином суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача суми заборгованості з урахуванням пені, індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми.

Суди обох інстанцій також правильно відхили посилання відповідача на неукладеність договорів, оскільки позивач зазначені договори виконував, а відповідач приймав виконання робіт за договорами.

Суди обох інстанцій дійшли також правильного висновку про безпідставність посилань відповідача на неукладеність договору від 01.06.1999 у зв'язку з підписанням договоруОСОБА_2. керівником БУ- 44 закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой", оскільки статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину, а цей договір частково виконано відповідачем.

Суди обох інстанцій також правильно відхилили посилання відповідача на те, що договір від 01.06.1999 не передбачає багаторазової пролонгації, оскільки пункт 5.1 договору не встановлює заборони для багаторазової пролонгації. Крім того доказів, що свідчили б про бажання розірвати вказаний договір відповідачем не надано, тому договір вважається пролонгованим.

Доводи відповідача про недійсність наданих позивачем актів вартості виконаних робіт також правильно відхилені судами обох інстанцій, оскільки вказані акти завірені печаткою відповідача.

Також суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що договір від 05.12.2006 діє в редакції позивача, оскільки відповідачем не були виконані вимоги статті 181 Господарського кодексу України.

Посилання скаржника на те, що пеня стягнута з порушенням законодавства також безпідставне, оскільки згідно пунктів 5.3 договорів № 05/12-БК, № 03/50-БК нарахування пені відбулося без урахування строку позовної давності, що не суперечить статті 259 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що строк позовної давності може бути збільшено. Строк нарахування пені за договором № 0399 не перевищує 6 (шість) місяців, що відповідає приписам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та частині 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Таким чином рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними і обґрунтованими, тому підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9,-- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 23.07.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 в справі № 20-11/217 залишити без змін.