Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я.

суддів: Ковтонюк Л.В.

Чабана В.В.

за участю представників:

відповідача Верхоглядова Т.С. довіреність № 93/10 від 15.07.2008 третьої особи 1 Лесик О.В. довіреність № 03/01 від 09.01.2008 третьої особи 2 Пац В.О. довіреність № 14-30 від 10.01.2008 третьої особи 3 Дідківський М.В. довіреність № 4 від 09.01.2008

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2008 (суддя Хоменко М.Г.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 (колегія у складі суддів: Отрюха Б.В., Тищенко А.І., Верховець А.А.) рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2008, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" (далі –ВАТ "Чернівцігаз") звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 та рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

17.08.2007 ВАТ "Чернівцігаз" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов'язання укласти договір на постачання природного газу для подальшої реалізації населенню. В обґрунтування позову ВАТ "Чернівцігаз" вказало, що на пропозицію укласти договір на постачання природного газу для подальшої реалізації населенню, викладену у проекті договору, який було 04.05.2007 направлено позивачем листом за № 01/724 від 28.04.2007, відповідач у відповіді листом за № 31/17-4485 від 14.05.2007 відмовив в укладенні цього договору, тому позивач просив вирішити спір щодо укладення цього договору в судовому порядку.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 17.04.2008 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Укргазмережа", Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України", Національну комісію регулювання електроенергетики України.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції в описовій частині постанови зазначив, що, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України № 474 (v0474227-07) від 19.04.2007 та № 557 (v0557227-07) від 27.04.2007 на території Чернівецької області провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом терміном дії на п'ять років здійснюють ВАТ "Чернівцігаз" та Дочірнє підприємство "Укргазмережі" Дочірньої компанії "Газ України "НАК "Нафтогаз України", також Національна комісія регулювання електроенергетики України в цих постановах визначила територію впровадження вказаної господарської діяльності –це територія, де розташовані розподільчі газопроводи, які перебувають у користуванні відповідно ВАТ "Чернівцігаз" та Дочірнього підприємства "Укргазмережі". Проте щодо наявності ліцензії у іншої особи апеляційний суд в мотивувальній частині постанови не навів обґрунтування та не з'ясував, у чийому володінні, користуванні (чи обслуговуванні) знаходяться мережі, через які здійснюється постачання природного газу для населення Чернівецької області. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції не надав відповідної оцінки, зокрема, наявному в матеріалах справи Протоколу від 14.03.2008 робочої наради з питання врегулювання взаємовідносин між ліцензіатами, які здійснюють діяльність з постачання природного газу споживачам Чернівецької області, в якому із виступу першого заступника голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюк В.І. вбачається, що частина мереж належить територіальним громадянам (т. 2 арк.с. 55-59); у випадку, якщо мережі передані у користування різним суб'єктам, що отримали ліцензію, слід з'ясувати, кому саме передано мережі, хто із ліцензіатів повинен постачати по цим мережам природний газ для населення та в якій кількості відповідно до розподілу мереж у користування.

Вказані обставини не було досліджено судами, що приймали рішення у справі.

Крім того, Вищий господарський суд України зазначає, що апеляційна інстанція не вправі на стадії апеляційного провадження залучати до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, оскільки згідно вимог частини 1 статті 27 ГПК України таке залучення допускається до прийняття рішення судом першої інстанції.

Тому ухвалені у справі постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 та рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 та рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 у справі № 15/678 скасувати.

Справу № 15/678 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.