5020-2/104-5/159/07-9/010 Про визнання переважного права на продовження договору оренди нежитлових приміщень на новий строк та продовження договору оренди - 17.12.2008 Прийняття

Закрите акціонерне товариство "Золотий ключик" звернулося до Господарського суду м. Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про спонукання до укладання договору оренди на той же строк.

Закрите акціонерне товариство "Золотий ключик" заявою збільшило розмір позовних вимог та просить суд спонукати відповідача укласти договір оренди на той же строк в наданій позивачем редакції.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2007р. (суддя І.В.Євдокимов), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.07.2007р. (судді: Л.М.Заплава, М.І.Ткаченко, Т.С.Видашенко), позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Золотий ключик" задоволено: зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради укласти з Закритим акціонерним товариством "Золотий ключик" договір оренди вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 512,5кв.м. по пр. Нахімова, 12 в м. Севастополі в наданій позивачем редакції.

Не погодившись з прийнятим у даній справі судовими рішеннями,

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради подав касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2007р. касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задоволено частково, рішення Господарського суду м. Севастополя від 04.05.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.07.2007р. у справі № 20-2/104-5/159/07 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Севастополя.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер №5020-2/104-5/159-9/010, рішенням Господарського суду м. Севастополя від 11.03.2008р. (суддя С.А.Рибіна), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2008р. (судді: І.В.Антонова, В.А.Лисенко, О.Л.Котлярова), позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Золотий ключик" задоволено, визнано за Закритим акціонерним товариством "Золотий ключик" переважне право на продовження договору оренди вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 512,5кв.м. по пр. Нахімова, 12 в м. Севастополі, зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради продовжити на строк сім років договір оренди вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 512,5кв.м. по пр. Нахімова, 12 в м. Севастополі №55-00, який був укладений 30.12.1999р. з Закритим акціонерним товариством "Золотий ключик", стягнуто з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на користь Закритого акціонерного товариства "Золотий ключик" витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Севастополя від 11.03.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2008р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Фонд комунального майна Севастопольської міської ради мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської ради не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

30.12.1999р. Управління майном міста Севастополя Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради та Закрите акціонерне товариство "Золотий ключик" уклали договір оренди нерухомого майна № 55-00, а саме: вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 512,5кв.м. по пр. Нахімова, 12 в м. Севастополі. Зазначений договір оренди укладений на строк з 30.12.1999р. до 28.10.2006р.

Об’єкт оренди - є власністю територіальної громади міста Севастополя та перебуває на балансовому обліку Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3".

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Оскільки, як вже було зазначено, об’єкт оренди є комунальною власністю територіальної громади міста Севастополя, то на правовідносини щодо оренди даного майна поширюються приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Господарським судом встановлено, що листом від 01.11.2006р. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повідомив Закрите акціонерне товариство "Золотий ключик" про припинення договору з 28.10.2006р. у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений, та звернувся з вимогою передати орендоване майно за актом приймання –передачі в строк, встановлений договором, у зв’язку з необхідністю оголошення конкурсу для визначення орендаря на конкурсній засаді.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що договір оренди вважається продовженим у разі відсутності заяви однієї із сторін договору протягом місяця після закінчення строку на який його було укладено.

Як вже було зазначено, договір оренди було укладено на строк до 28.10.2006р. і відповідач повідомив позивача про припинення договору. За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведеної правової норми, договір оренди № 55-00 від 30.12.1999р. було припинено у зв’язку з закінченням терміну його дії.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин, після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

За таких обставин, господарський суд попередніх інставнцій був зобов’язаний дослідити обставини щодо виконання позивачем умов договору та обставини щодо умов, які були запропоновані відповідачем.

Проте, господарський суд вимоги вищенаведеної правової норми не виконав та відповідні обставини не дослідив.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Враховуючи, що попередній договір між сторонами припинено і за даним позовом позивач просить спонукати відповідача укласти договір на відповідних умовах, то господарський суд вирішуючи даний спір був зобов’язаний виконати вимоги ч. 3 ст. 84 ГПК України якою встановлені вимоги щодо судового рішення.

Проте, господарським судом попередніх інстанцій вимоги вищезгаданої правової норми було порушено.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задоволено частково.

Рішення Господарського суду м. Севастополя від 11.03.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2008р. у справі № 5020-2/104-5/159-9/010 Господарського суду м. Севастополя скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Севастополя.