Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У вересні 2005 р. ВАТ "Фотон" звернулось до господарського суду з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дій Фонду майна Автономної Республіки Крим з приводу утримання акцій ВАТ "Фотон" на рахунку цінних паперів фонду, а також зобов'язання Фонду майна Автономної Республіки Крим списати акції ВАТ "Фотон" на рахунок цінних паперів, відкритий центральним апаратом Фонду державного майна України.

В процесі розгляду справи, позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив позовні вимоги та просив суд зобов'язати Фонд майна Автономної Республіки Крим списати акції ВАТ "Фотон" на рахунок цінних паперів, відкритий центральним апаратом Фонду державного майна України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Фонд державного майна України є власником 100 % акцій ВАТ "Фотон". Позивач зазначає, що дії Фонду майна АР Крим з приводу утримання акцій ВАТ "Фотон" на власному рахунку цінних паперів перешкоджають господарській діяльності товариства та порушують право позивача на створення органів управління товариства.

Рішенням господарського суду АР Крим від 08.05.2008 р. (суддя Соколова І.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 р. (судді: Плут В.М., Гоголь Ю.М., Волков К.В.), позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою, Фонд майна АР Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, що 28.03.1994 р. Фондом державного майна України було видано наказ № 31-ДП "Про прийняття рішення про приватизацію майна, яке знаходиться в загальнодержавній власності", згідно з яким до переліку підприємств, стосовно яких було прийнято рішення про приватизацію, була включена Сімферопольська виробничо-комерційна фірма "Фотон".

Наказом Фонду державного майна України від 08.04.1994 р. № 193 тимчасово, як виключення, до створення регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіки Крим, повноваження щодо виконання наказу Фонду державного майна України від 28.03.1994 р. року № 31-ДП, в частині підприємств, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, були покладені на Фонд майна Автономної Республіки Крим.

Судами встановлено, що відповідно до наказу Фонду державного майна України від 08.04.1994 № 193 повноваження щодо виконання наказу Фонду державного майна України від 28.03.1994 р. № 31-ДП, в частині підприємств, які розташовані на території АР Крим, були покладені на Фонд майна Автономної Республіки Крим –тимчасово, як виключення, до створення регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 62 ЦК УРСР (чинного на момент винекнення даних правовідносин) угода (правочин), укладена (вчинений) однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.

Приймаючи рішення та постанову суди дійшли обґрунтованих висновків, що зазначеним адміністративним актом Фонд державного майна України доручив Фонду майна Автономної Республіки Крим здійснити приватизацію майна Сімферопольської виробничо-комерційної фірми "Фотон", яке знаходиться в загальнодержавній власності, а тому виконання Фондом майна Автономної Республіки Крим наказу Фонду державного майна України від 08.04.1994 р. № 193 являло собою відносини представництва, засновані на адміністративному акті, за якими Фонд державного майна України доручив позивачу (замість свого регіонального представництва) здійснити певний правочин, а отже, наслідками такого правочину передбачалось створення, зміна і припинення цивільних прав і обов'язків саме для Фонду державного майна України. В обґрунтування даних висновків суди також посилались на наявність постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.1999 р. № 1990 "Про зміни, що вносяться до переліків господарських товариств, повноваження з управління державними корпоративними правами яких передаються органам виконавчої влади" (1990-99-п) . Згідно цієї постанови з переліку господарських товариств, розташованих на території Автономної Республіки Крим, повноваження з управління державними корпоративними правами яких передаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, було виключено Відкрите акціонерне товариство Сімферопольську виробничо-комерційну фірму "Фотон", а отже, майно, на базі якого було створено ТОВ "Фотон", і акції цього товариства не передавались у власність, а лише в управління Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

Також судами встановлено, що 23.09.2002 р. на засіданні Постійно діючої комісії Фонду державного майна України (протокол № 18) була затверджена нова редакція статуту ВАТ "Фотон", який 08.12.2003 був зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради. Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. нової редакції статуту ВАТ "Фотон", засновником товариства було визначено Фонд державного майна України в особі Фонду майна Автономної Республіки Крим, що діє на підставі Положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим та наказу Фонду державного майна України № 31-ДП від 28.03.1994 р., а акціонером товариства є держава, в особі Фонду державного майна України.

Відповідно до ст. 167 ГК України, корпоративні права –це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, суди дійшли правомірних висновків, що володарем корпоративних прав (засновником і єдиним акціонером в даному випадку) є саме та особа, яка створила господарське (акціонерне) товариство шляхом внесення до його статутного капіталу відповідного майна.

На підставі встановлених обставин справи суди першої та апеляційної інстанцій врахувавши, що Фонд державного майна України є власником 100 % акцій ВАТ "Фотон", а дії Фонду майна АР Крим з приводу утримання акцій ВАТ "Фотон" на власному рахунку цінних паперів перешкоджають господарській діяльності товариства та порушують право позивача на створення органів управління товариства, правомірно задовольнили позовні вимоги.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано та правомірно задоволено позов.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Фонду майна АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 р. у справі № 2-3/1462-2006 залишити без змін.