Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Грека Б.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Звір Р.П.

від відповідача: не з’явився

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2008р.

у справі № 21/340 Господарського суду Львівської області

за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького

про звернення стягнення на активи платника податку в рахунок погашення боргу на суму 6115,51 грн.,

Державна податкова інспекція у Жовківському районі Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького про звернення стягнення на активи платника податку в рахунок погашення боргу на суму 6115,51 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2008р. (суддя Л.З.Масловська), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2008р. (судді: Т.С.Процик, М.І.Городечна, В.Л.Кузь), позовні вимоги задоволено, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького в дохід державного бюджету України 993,85грн. боргу за рахунок його активів, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького в дохід державного бюджету України 16,63грн. державного мита, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького в дохід місцевого бюджету Личаківського району м. Львова 19,23грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Жовківському районі Львівської області подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2008р. та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свою вимогу Державна податкова інспекція у Жовківському районі Львівської області мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області підлягає задоволенню частково.

Як вже було зазначено, Державна податкова інспекція у Жовківському районі Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького про звернення стягнення на активи платника податку в рахунок погашення боргу на суму 6115,51 грн. за несвоєчасне погашення кредиту по фінансових допомогах, наданих з резервного фонду Кабінету Міністрів України, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" від 14.12.1995р. №1002 (1002-95-п) та Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України –позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.04.1996р. №88 (z0247-96) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.1996р. за №247/1272 (z0247-96) ).

Як встановлено господарським судом, відповідно до договорів б/н від 09.10.1997 p., № 6 від 29.04.1998р. про надання коштів, виділених для фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року, та на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт у 1998 році через відділення Державного казначейства у Жовківському районі Львівської області надано згідно з розпорядженнями голови Жовківської районної державної адміністрації під 13.10.1997р. № 815. від 17.04.1998р. № 358 та від 17.02.1999р. №123 про надання с/г товаровиробникам, фінансову допомогу згідно додатку, розподілу коштів на ремонт техніки, виділених відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998р. № 1953 (1953-98-п) по Жовківському районі; рознарядки на видачу коштів управління сільського господарства і продовольства Жовківської районної державної адміністрації сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року та для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1998,1999 роках шляхом отоварення бензином та дизпаливом (згідно листа-згоди на централізацію коштів), оплати поданих рахунків на запасні частини, ремонтні матеріали на умовах повернення до 01.10.1998р. та 01.10.1999р.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода

Проте, господарський суд встановивши що сторонами зазначених договорів позики є відділення Державного казначейства України в Жовківському районі та СГ ТзОВ ім. Б.Хмельницького, що відповідно до договорів б/н від 09.10.1997p., №6 від 29.04.1998р. надано сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року, не дослідив зміст господарського договору та умови договору, що є порушення ст. ст. 32, 34, 36, 43 ГПК України щодо дослідження та оцінки доказів. Не досліджено господарським судом попередніх інстанцій і правові підстави заміни сторони за договорами позивачем.

Крім того, відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Проте, господарським судом на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не досліджувалися обставини щодо дійсності неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договорами, що є порушенням ст. 32, 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, господарський суд встановивши, що відповідно до договорів б/н від 09.10.1997p., №6 від 29.04.1998р. надано сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу на умовах повернення до 01.10.1998р. та 01.10.1999р. не дослідив обставин щодо того, коли відповідачем було виконано зобов’язання та яку відповідальність сторін визначено договором за неналежне виконання зобов’язань, що є порушення ст. ст. 32, 34, 36, 43 ГПК України щодо дослідження та оцінки доказів.

Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом порушено вищезгадані норми матеріального та процесуального права, то постановлені зазначеними судовими інстанціями у даній справі рішення підлягають скасуванню.

Межі перегляду справи в касаційній інстанції встановлені ст. 111-7 ГПК України, якою визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на те, що попередніми судовими інстанціями не було досліджено доказів та не встановлено обставини справи, які мають значення для правильного вирішення даного господарського спору, а касаційній інстанції таке право не надано, то справа підлягає направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області задоволено частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2008р. у справі №21/340 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.