Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача ОСОБА_2. (дов. від 03.06.2008 б/н); - відповідача не з'явився; - скаржника ОСОБА_3. (дов. від 09.12.2008, №4791);

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 16.12.2008 №02-12/542 для розгляду справи №3/290/05 сформований наступний склад суддів: головуючий суддя Губенко Н.М., судді Барицька Т.Л., Подоляк О.А.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.10.2005 у справі №3/290/05 позов Відкритого акціонерного товариства "Олександрійський гранітний кар'єр" (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашперівське родовище" (надалі відповідач) задоволений; за рішенням визнано недійсним договір купівлі-продажу №144 13.11.2003, укладений між позивачем та відповідачем; зобов'язано відповідача повернути позивачу комплекс будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, переданий за договором купівлі-продажу №144 від 13.11.2003, а позивача -повернути відповідачу сплачені за вказаним договором грошові кошти у сумі 70 000,00 грн.

До Вищого господарського суду України звернулася фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (надалі скаржник) з касаційною скаргою на рішення господарського суду першої інстанції від 25.10.2005 в порядку ст. 107 ГПК України, в якій просить його скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Відкрите акціонерне товариство "Олександрійський гранітний кар'єр" подало заперечення на касаційну скаргу (відзив) Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі скаржник), в якій просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, вимоги касаційної скарги без задоволення.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі ст. 107 ГПК України особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків, мають право подати касаційну скаргу на ці судові рішення.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 оскаржує рішення місцевого господарського суду від 25.10.2005 у справі №3/290/05, саме як така особа, тобто в порядку ст. 107 ГПК України.

Скаржник в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що оскаржуване судове рішення впливає на його права та обов'язки, оскільки визнаючи недійсним договір купівлі-продажу №144 від 13.11.2003, укладений між позивачем та відповідачем, предметом якого є частка нерухомого майна, яка складає 81/100 усього комплексу, що свідчить про дольову власність певного кола осіб на цілісний об'єкт нерухомості, суд не дослідив, чи може вплинути визнання недійсним вказаного договору на права та обов'язки інших осіб, співвласників комплексу. В 2003 році, скаржник на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2003 придбав у ВАТ "Кашперівський завод будівельних матеріалів" частку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 зокрема, 12,2 кв.м. прохідної О-1. На підтвердження своїх тверджень скаржник додає до касаційної скарги копію договору купівлі-продажу від 26.11.2003, з якого вбачається, що ОСОБА_1, який є приватним підприємцем, придбав у ВАТ "Кашперівський завод будівельних матеріалів" нежиле приміщення (прохідну), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 12,2 кв.м. і огорожу камінну №1-3, акт приймання-передачі прохідної та камінної огорожі від 26.11.2003; договір купівлі-продажу №2-228 від 07.09.2001 та інші документи.

Відповідно до ст. - 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням; касаційна інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Стаття - 111-7 ГПК України встановлює межі перегляду справи в касаційній інстанції, згідно з якою переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, наведені норми, які регулюють порядок та повноваження господарського суду касаційної інстанції не наділяють останнього повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.

Натомість питання щодо необхідності залучення скаржника до участі у справі господарським судом першої інстанції не вирішувалось, що унеможливило захист його прав та інтересів.

Відповідно до вимог статті - 111-10 Господарського процесуального кодексу України прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі в справі, є підставою для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд, при якому суду належить залучити до участі у справі особу, права і обов'язки якої стосуються предмету спору, дослідити подані скаржником письмові докази, вжити заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та ухвалення відповідного рішення.

Керуючись ст.ст. - 111-7, - 111-9 -- 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.10.2005 у справі №3/290/05 скасувати і справу №3/290/05 передати до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.