Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 15.12.2008 року у зв’язку з хворобою судді-доповідача Фролової Г.М. справу № 01-14/225 передано судді-доповідачу Муравйову О. В.

Для перегляду в касаційному порядку справи № 01-14/225, призначеної до розгляду на 16.12.2008 року, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Коробенко Г. П.

Відводів складу суду не заявлено.

У червні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного підприємства "Європацукор" про стягнення по договору купівлі-продажу № 215-КЧ від 22.03.2006 року з відповідача на користь позивача 472 105, 45 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 694 Цивільного кодексу України, статтю 232 Господарського кодексу України обґрунтовані тим, що оскільки відповідачем порушені умови оплати, передбачені пунктом 4.1 Договору позивачем застосовано умови про відповідальність, що викладені в пункті 7.3 договору купівлі-продажу № 215-КЧ від 22.03.2006 року та передбачають зміну відсоткової ставки за користування товарним кредитом.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.06.2008 року (суддя: Слободян П. Р.) у справі № 01-14/225 Господарського суду Волинської області позовну заяву на 49 аркушах, в тому числі платіжні доручення №№530, 886 від 05.05.2008 року повернуто позивачу без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи ухвалу, господарський суд зазначає про те, що позивачем не додано до позовної заяви розрахунку заборгованості, від яких нараховано відсотки за користування товарним кредитом (з відображенням проплат), не наведено доказів на підтвердження оплати продукції, не викладено обставин щодо дотримання порядку сплати відсотків, передбаченого пунктом 4.2 договору № 215-КЧ від 22.03.2006 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 року (судді: Зварич О. В. –головуючий, Юрченко Я. О., Якімець Г. Г.) у справі № 01-14/225 Господарського суду Волинської області ухвалу Господарського суду Волинської області від 17.06.2008 року скасовано, а справу направлено до Господарського суду Волинської області для розгляду по суті.

Мотивуючи постанову, апеляційний господарський суд зазначає про те, що Господарський суд Волинської області необґрунтовано повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" і невірно застосував пункт 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він вправі витребувати необхідні для розгляду справи докази і встановити обставини справи в судовому засіданні.

Не погоджуючись з постановою, Приватне підприємство "Європацукор" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 року у справі № 01-14/225 Господарського суду Волинської області, в якій просить постанову у справі скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Волинської області від 17.06.2008 року у справі № 01-14/225, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм процесуального права, зокрема, статей 54, 63 Господарського процесуального кодексу України. Так, заявник зазначає про те, що повернувши позовну заяву без розгляду господарський суд першої інстанції діяв правильно і в межах закону.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи та доводи викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

В статті 63 вказаного вище кодексу наведено перелік підстав повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, зокрема, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву без розгляду виходив з того, що позивачем не додано до позовної заяви розрахунку заборгованостей, від яких нараховано відсотки за користування товарним кредитом, не викладено обставин щодо оплати, не зазначено, в якому конкретно розмірі відповідач повинен був сплатити вартість продукції, в якому розмірі і коли сплатив, не надано доказів на підтвердження оплати продукції, не викладено обставин щодо дотримання порядку сплати відсотків, передбаченого пунктом 4.2 договору № 215-КЧ від 22.03.2006 року. Зокрема, місцевим судом відзначено, що договір купівлі-продажу № 215-КЧ від 22.03.2006 року підписано з урахуванням додаткової угоди від 23.03.2006 року, яка не додана до позовної заяви.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та відзначено судом апеляційної інстанції, в тексті позовної заяви наведено детальний розрахунок нарахованих відсотків за користування кредитом з зазначенням розміру відсотків, кількості днів прострочення по періодах (з 25.11.2006 року до 28.12.2007 року та з 20.12.2006 року до 28.12.2007 року) та загальна сума відсотків.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.

Згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

За таких обставин, як вірно відзначено судом апеляційної інстанції місцевий суд не позбавлений права витребувати від позивача докази щодо оплати, докази на підтвердження дотримання порядку сплати відповідачем відсотків, а також додаткову угоду від 23.03.2006 року.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Європацукор" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 року у справі № 01-14/225 господарського суду Волинської області залишити без змін.