Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

TOB "Бета-В" звернулося до господарського суду Вінницької області із позовом до Концерну "Поділля" про стягнення 52690 грн. збитків у зв`язку з неналежним виконанням умов договору №15/1 від 24 червня 2005 року на будівництво медичного центру.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29 травня 2008 року у справі №9/22-08 (суддя Балтак О.О.) позов залишено без задоволення.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2008 року (головуючий суддя Гулова А.Г., судді Пасічник С.С., Щепанська Г.А.) рішення господарського суду Вінницької області від 29 травня 2008 року у справі №9/22-08 залишено без змін.

У касаційній скарзі TOB "Бета-В", вважаючи рішення та постанову такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, вказуючи на ст.ст. 612, 793, 875 ЦК України, умови договору, просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 29 травня 2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2008 року у справі №9/22-08 і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги TOB "Бета-В" та стягнути 47168 грн. завданих збитків за період з 01 липня 2006 року по 30 жовтня 2007 року.

Вищим господарським судом України ухвалою від 01.12.2008 у справі №9/22-08 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 12.12.2008 у справі у справі №9/22-08 у зв`язку з відпусткою судді Плюшка І.А. призначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Самусенко С.С. –(доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Разводова С.С.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у даній справі.

24 червня 2005 року між відповідачем (забудовник-підрядник), позивачем та ПП "Фірма "Вінмост" (замовниками) було укладено договір №15/1 на будівництво медичного центру, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання збудувати приміщення під медичний центр загальною площею 189,9 кв.м. (94,95 кв.м. - ТОВ "Бета-В", 94-95 кв.м. - ПП "Фірма "Вінмост"), яке буде знаходитись в житловому будинку №2 кварталу №3 житлового району "Поділля" по вул.Пирогова у м. Вінниці згідно з генеральним планом забудови і у відповідності з проектно-кошторисною документацією у термін - 2-й квартал 2006 року.

За п. 1.5 договору в 2-х місячний термін після підписання та затвердження державною технічною комісією акту прийому в експлуатацію житлового будинку забудовник-підрядник передає медичний центр замовнику у власність по акту прийому-передачі.

15 грудня 2006 року Державною приймальною комісією було складено акт, затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №12 від 12 січня 2007 року, про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - житлового будинку №2 на 167 квартир з вбудовано-прибудованими приміщеннями в 3 кварталі житлового району "Поділля" м. Вінниці.

В акті зазначено, що проектна документація на будівництво розроблена генеральним проектувальником TOB "Вінницький проектний інститут", затверджена УКБ Вінницької міської ради 08 січня 2005 року, а будівельно-монтажні роботи здійснено в період з жовтня 2005 року по грудень 2006 року.

30 жовтня 2007 року Концерн "Поділля", TOB "Бета-В" та ПП "Фірма "Вінмост" на підставі акту Державної приймальної комісії та договору №15/1 від 24 червня 2005 року склали акт приймання - передачі приміщення медичного центру, згідно якого Концерн "Поділля" передав, а TOB "Бета-В" та ПП "Фірма "Вінмост" прийняли приміщення медичного центру загальною площею 188,5 кв.м. на 1 поверсі житлового будинку по вул. Зодчих, 18.

Господарськими судами попередніх інстанцій вказано, що обґрунтовуючи свої вимоги, TOB "Бета-B" посилається на те, що відповідач не збудував та не передав замовникові медичний центр у встановлений п. 1.1 договору №15/1 термін, чим позивачу завдано не передбачені збитки у вигляді орендної плати, яку позивач змушений сплачувати за оренду іншого приміщення по вул. А. Іванова, 11 згідно договору від 01 липня 2004 року та додаткової угоди до нього від 31 березня 2006 року, укладених з ТОВ "Енергосервіс".

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 224 ГК України збитками є витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначено ст. 225 ГК України.

Для покладення відповідальності на особу, з вини якої заподіяно шкоду, необхідна сукупність наступних умов: протиправність дій особи, з вини якої заподіяно шкоду; причинний зв'язок між діями та шкодою; наявність вини в її заподіянні.

Згідно ст. 623 ЦК України обов'язок доказування розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, покладається на кредитора.

Виходячи з викладеного, позивач зобов'язаний довести факт заподіяння йому шкоди, розмір зазнаних збитків та причинно-наслідковий зв'язок між заподіяною шкодою та зазнаними збитками.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що всупереч положенням ст. 33 ГПК України, яка покладає на сторони обов'язок доказування і подання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень проти них, позивач не довів належними і допустимими доказами, що відповідач своїми діями завдав позивачу збитків, які полягають у додатковому понесенні останнім витрат на оренду іншого приміщення.

Господарськими судами попередніх інстанцій враховано, що виходячи із змісту норм статей 875, 877 ЦК України, належним чином затверджена проектно-технічна документація є передумовою здійснення будівельних робіт.

Господарськими судами попередніх інстанцій вказано, що оскільки із змісту договору №15/1 від 24 червня 2005 року не вбачається, на кого покладається обов'язок подання належним чином затвердженої проектно-технічної документації, слід застосовувати загальне правило, встановлене ст. 875 ЦК України, згідно якої такий обов'язок покладається на замовника робіт, в даному випадку на позивача у справі.

При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що в проектній документації на житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, який здано в експлуатацію згідно акту від 15 грудня 2006 року, затвердженого рішенням виконкому Вінницької міської ради №12 від 12 січня 2007 року, зокрема, в плані першого поверху вказано, що проект офісних приміщень виконується по окремому проекту й на кресленні офісних приміщень вказано можливе розміщення тамбурів та санітарних вузлів.

Суди встановили, що робочий проект опалювального пункту медичного центру по вул. Зодчих, 18 у м. Вінниці, виготовлений на замовлення TOB "Бета-B", погоджено Вінницьким управлінням газового господарства 04 вересня 2007 року, отже, вказаний проект позивач передав відповідачу після 04 вересня 2007 року, тобто через більш як сім місяців після затвердження 12 січня 2007 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради акту приймання в експлуатацію житлового будинку по вул. Зодчих,18, що стало перешкодою для виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №15/1 від 24 червня 2005 року, зокрема, передбачених п.1.5 договору, тобто в 2-місячний термін після підписання та затвердження акту прийняття в експлуатацію житлового будинку, до 13 березня 2007 року, передати відповідачу приміщення медичного центру.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, обґрунтовуючи позов, вказуючи на прострочення виконання зобов'язання відповідачем, безпідставно послався на п. 1.1 договору №15/1 від 24 червня 2005 року, оскільки порядок та строк передачі приміщення під медичний центр передбачені п. 1.5 договору.

Відповідно до ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

За ст. 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Аналогічну норму містить ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Такі ж положення містить ст. 221 ГК України.

Господарськими судами попередніх інстанцій вказано, що доводи позивача стосовно того, що договором №15/1 від 24 червня 2005 року зобов'язання щодо виготовлення проектної документації по газовідведенню на нього не покладалось та прострочення замовника не мало місця, безпідставні, оскільки обов'язок замовника передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію встановлений ст. 875 ЦК України.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що доводи позивача щодо укладеного договору оренди 01 липня 2004 року не заслуговують на увагу, оскільки п.11.1 вказаного договору та п.10.1 додаткової угоди № 3 передбачено, що правочини набувають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, тобто, договори укладено на невизначений строк.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом встановлено відсутність вини відповідача у витратах позивача, пов'язаних з орендою приміщення.

За наведених вище обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає доводи касаційної скарги TOB "Бета-В" такими, що не знайшли свого підтвердження, а тому погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів і залишає без змін оскаржувані у даній справі судові рішення та постанову.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу TOB "Бета-В" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2008 року у справі № 9/22-08 залишити без змін.