Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 15.12.2008 року у зв’язку з хворобою судді-доповідача Фролової Г.М. справу № 2/303-08 передано судді-доповідачу Муравйову О. В.

Для перегляду в касаційному порядку справи № 2/303-08, призначеної до розгляду на 16.12.2008 року, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Коробенко Г.П.

Відводів складу суду не заявлено.

У червні 2008 року Прокурор Тростянецького району в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" та Приватного підприємства "ТАБІТІ" про визнання недійсним з моменту укладення договорів: договору оренди обладнання б/н від 25.02.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Хлібозавод "Залізничник" та Приватним підприємством "ТАБІТІ"; договору оренди приміщення б/н від 25.02.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Хлібозавод "Залізничник" та Приватним підприємством "ТАБІТІ"; зобов’язання Приватного підприємства "ТАБІТІ" повернути орендоване за вказаними договорами майно Відкритому акціонерному товариству "Хлібозавод "Залізничник".

Позовні вимоги з посиланням на статті 203, 215, 238 Цивільного кодексу України, статтю 207 Господарського кодексу України, обґрунтовані тим, що спірні угоди укладені в.о. голови правління Сотніковим В. Г. одноосібно без прийнятого рішення правління товариства та без погодження Наглядової ради, чим порушено вимоги розділу 9.3.5 абзаців 10, 11, 25 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник".

Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.07.2008 року (суддя: Соп"яненко О. Ю.), залишеним без змін постановою від 24.09.2008 року (судді: Карбань І. С. –головуючий, Бабакова Л. М., Шутенко І. А.), позов задоволено повністю: визнано недійсним з моменту укладання договір оренди обладнання б/н від 25.02.2008 року укладений між Відкритим акціонерним товариством "Хлібозавод "Залізничник" та Приватним підприємством "ТАБІТІ"; визнано недійсним з моменту укладання договір оренди приміщення б/н від 25.02.2008 року укладений між Відкритим акціонерним товариством "Хлібозавод "Залізничник" та Приватним підприємством "ТАБІТІ". Зобов'язано Приватне підприємство "ТАБІТІ" повернути орендоване за договорами оренди обладнання б/н від 25.02.2008 року та оренди приміщення б/н від 25.02.2008 року майно Відкритому акціонерному товариству "Хлібозаводу "Залізничник". Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" на користь державного бюджету України 42 грн. 50 коп. держмита. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" на користь державного бюджету України 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Приватного підприємства "ТАБІТІ" на користь державного бюджету України 42 грн. 50 коп. держмита. Стягнуто з Приватного підприємства "ТАБІТІ" на користь державного бюджету України 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи судові рішення, господарські суди з посиланням на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статтю 167 Господарського кодексу України, зазначили, що виходячи з положень пункту 9.3.5 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник", Наглядова рада погоджує угоди про заставу та/або оренду майна. Вимоги, встановлені в пункті 9.3.6 Статуту Товариства передбачають, що рішення Наглядової ради товариства стосовно укладення господарських договорів оренди попередньо мало бути погоджено із Фондом державного майна України, оскільки Статутом Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" встановлено, що державна частка статутного капіталу Товариства складає 48,02%. Зокрема, судами відзначено, що укладення спірних договорів оренди призвело до порушення інтересів держави, так як Фонд державного майна України є засновником та акціонером Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" і відповідно має право брати участь в управлінні справами товариства.

Не погоджуючись з постановою суду, Відкрите акціонерне товариство "Хлібозавод "Залізничник" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 року у справі № 2/303-08 господарського суду Сумської області, в якій просить рішення та постанову у справі № 2/303-08 Господарського суду Сумської області скасувати та прийняти постанову, якою в позовних вимогах відмовити повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявником зазначено, що голова правління підписав договори оренди в межах своїх повноважень, встановлених Статутом товариства, оскільки загальна вартість переданого в оренду майна не перевищує 10% балансової вартості активів товарів, яка згідно даних останньої фінансової звітності становить 259,5 тис. грн.

Зазначено заявником і те, що питання про передачу в оренду майна товариства розглядалося на засіданні правління товариства від 11.02.2008 року (протокол № 3), однак рішення правління щодо затвердження проекту договорів на передачу майна в оренду оформлено не було.

Відзиви на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом, Приватне підприємство "ТАБІТІ" з 03.03.2008 року використовує майно Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" на підставі укладених договорів оренди приміщення та оренди обладнання, а саме: договору оренди приміщення від 25.02.2008 року про передачу в оренду виробничого приміщення цеху хлібопечення загальною площею 530м.кв., загальною вартістю 155496,70 грн., договору оренди обладнання від 25.02.2008 року про передачу в оренду майна загальною вартістю 65154,56 грн., розмір орендної плати встановлено в сумі 5985,53 грн., в тому числі податок на додану вартість. Всього загальна вартість майна переданого в оренду складає відповідно до умов вказаних договорів 220651,26 грн.

Судом встановлено, що вказані договори від імені Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" були підписані в.о. голови правління Сотниковим В. Г., а від Приватного підприємства "ТАБІТІ" –директором Гаманюк А. В.

Відповідно до Статуту Приватного підприємства "ТАБІТІ" Сотніков В.Г. є засновником (власником) зазначеного підприємства.

Згідно із Статутом Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник", затвердженим загальними зборами акціонерів, що підтверджується протоколом № 1 від 20.05.2004 року, зареєстрованим Тростянецькою райдержадміністрацією 22.07.2004 року за № 1624105000100, Відкрите акціонерне товариство "Хлібозавод "Залізничник" засноване відповідно до наказу Фонду державного майна України від 30.07.2003 року за № 5-АТ шляхом перетворення Державного торгівельно-виробничого підприємства "Хлібозавод "Залізничник" у Відкрите акціонерне товариство, відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.1996 року за № 290/96-ВР (290/96-ВР) , постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1996 року за № 755 "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення" (755-96-п) та "Порядку перетворення у процесі приватизації державних орендних підприємств і підприємств зі змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 року на № 1099.

Судом відзначено, що відповідно до пункту 3.8 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" Товариство має право у встановленому чинним законодавством порядку, зокрема, продавати, передавати в оренду або лізинг юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншими способами на користь юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до пункту 9.3.5 Статуту до повноважень Наглядової ради належить, зокрема, погодження за поданням Голови правління рішення щодо розпорядження майном Товариства (необоротні активи), враховуючи вартісні обмеження, встановленні чинним законодавством; погодження правочинів, що стосуються господарської діяльності Товариства, на суму, що перевищує 10 % балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; погодження угод про заставу та/або оренду майна.

Рішення Наглядової ради Товариства підлягають попередньому погодженню Фондом державного майна України щодо правочинів (угоди, договори, контракти) на суму, що перевищує 10% балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства (пункт 9.3.6 Статуту).

Судом також відзначено, що провідним контролером-ревізором КРВ в Тростянецькому районі Мазною Г. М. в період з 09.04.2008 року по 22.04.2008 року спільно з прокуратурою Тростянецького району було проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" за січень-березень 2008 року, якою встановлено, що за рішенням в. о. голови правління Сотнікова В.Г. припинена основна діяльність хлібозаводу по виробництву хлібобулочних виробів, чим грубо порушено пункт 11 розділу 9 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник", яким передбачена виключна компетенція вищого органу управління товариством –загальних зборів щодо прийняття рішення про припинення діяльності товариства.

Вказані договори оренди виробничого приміщення цеху хлібопечення та обладнання для випікання хлібобулочних виробів підписані в.о. голови правління Сотніковим В.Г. одноосібно без прийнятого рішення правління товариства та без погодження Наглядової ради, чим порушено вимоги розділу 9.3.5 абзаци 10, 11, 25 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник".

Під час проведення перевірки було встановлено, що на засіданні правління товариства (протокол № 3 від 11.02.2008 року) вносилась в.о. голови правління Сотніковим В. Г. пропозиція передати в оренду приміщення та обладнання дільниць хлібопечення приватному підприємству в зв’язку з вкрай скрутним фінансовим становищем, яке склалось на хлібозаводі.

Однак, на даному засіданні правління товариства було затверджено лише розрахунки вартості орендної плати за користування приміщенням та обладнанням і зобов’язали в.о. голови правління Сотнікова В. Г. надати членам правління для ознайомлення установчі документи орендаря, проект договору оренди та додаткові угоди про сплату за надання товариством послуг за енергоносії та узгодити питання оренди з Наглядовою радою товариства.

Загалом перевіркою було відзначено, що вартість переданого майна в оренду становить 505542 грн., що перевищує вартісну межу –10% вартості активів Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" за даними останньої річної фінансової звітності, яка згідно даних балансу станом на 01.01.2008 року становить 259,5 тис. грн. (Довідка про результати перевірки окремих питань фінансового-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" за 2008 рік).

При цьому, судом встановлено, що правління товариства затвердило підписані Сотніковим В. Г. 25.02.2008 року договори оренди, що підтверджується протоколом № 10 від 28.07.2008 року (вже під час звернення з даним позовом).

Згідно із приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 зазначеного Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (стаття 216 Цивільного кодексу України).

Врахувавши викладене суди дійшли висновку, що в.о. голови правління Сотніков В.Г. згідно абзацу 10 пункту 9.3.5 Статуту Товариства в будь-якому випадку повинен погоджувати з Наглядовою радою (до складу якої входить представник Фонду державного майна України) рішення щодо розпорядження (в тому числі –передачу в оренду) майном товариства; що спірні договори підписані в.о. голови правління Сотніковим В. Г. одноосібно без прийнятого рішення правління товариства та без погодження Наглядової ради, чим порушені вимоги абзаців 10, 25 пункту 9.3.5 Статуту Товариства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи Відкрите акціонерне товариство "Хлібозавод "Залізничник" не надало доказів оскарження висновків перевірки, як не надало і доказів того, що вартість переданого в оренду майна не перевищує 10% вартості активів Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник".

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов‘язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка загальновідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб‘єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із частиною 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту вчинення.

З огляду на викладене, суди дійшли до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Хлібозавод "Залізничник" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 року у справі № 2/303-08 господарського суду Сумської області залишити без змін.