Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Й. Осетинського від 15.12.2008 року у зв’язку з хворобою судді –доповідача Фролової Г.М. справу № 34/47 передано судді - доповідачу Муравйову О.В.

Для перегляду в касаційному порядку справи № 34/47 призначеної до розгляду на 16.12.2008 року, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді: Полянський А.Г., Коробенко Г.П.

Відводів складу суду не заявлено.

У лютому 2008 року Громадська організація "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання Звіту про оцінку офісного приміщення Громадської організації "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А, наданого Виробничою науково –впроваджувальною компанією "Прибуток", відповідно до якого ринкова вартість нежилого приміщення площею 180 кв.м., розташованого по вул. Хрещатик, 44-А, становить без ПДВ на 30.11.2007 року 1984000,00 грн., таким, що проведений відповідно до законодавства України, а отже дійсним; визнати договір купівлі-продажу нежилих приміщень, а саме офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Хрещатик, 44-А, загальною площею 180 кв.м, укладеним та дійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Звіт відповідає вимогам статей 9, 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та частині 3 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а відповідно до статті 180 Господарського кодексу України та статей 632, 656, 691 Цивільного кодексу України Договір повинен бути визнаний укладеним та дійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2008 року (суддя: Сташків Р.Б.) у справі № 34/47 Господарського суду міста Києва позов задоволено.

Визнано дійсним звіт про оцінку офісного приміщення Громадської організації "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А, наданого Виробничою науково –впроваджувальною компанією "Прибуток", відповідно до якого ринкова вартість нежилого приміщення площею 180 кв.м, розташованого по вул. Хрещатик, 44-А, становить без ПДВ на 30.11.2007 року 1984000,00 грн.

Вирішено вважати укладеним та дійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень, а саме: офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А, загальною площею 180 кв.м. між Громадською організацією "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг" та Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в редакції, яка підписана Громадською організацією "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг", з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених договором.

Стягнуто з Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Громадської організації "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг" 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи судове рішення, господарський суд посилається на те, що Звіт виконаний Виробничою науково-впроваджувальною компанією "ПРИБУТОК", яка відповідно до сертифікату № 3270105, виданого Фондом державного майна України 18.04.2005 року є суб’єктом оціночної діяльності, відповідно до якого вказана компанія здійснює оцінку об’єктів у матеріальній формі і спеціалізується на оцінці нерухомого майна (нерухомості), відповідає вказаним приписам Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) . Щодо задоволення позовних вимог в частині визнання договору купівлі-продажу укладеним, то суд першої інстанції посилаючись на приписи статті 187 Господарського кодексу України дійшов висновку, що оскільки одна із сторін ухиляється від укладення Договору, чим порушує право на купівлю приміщення іншої сторони, то захист прав та інтересів останнього підлягає захисту шляхом визнання Договору укладеним та дійсним в редакції, запропонованій позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 року у справі № 34/47 Господарського суду міста Києва залучено до справи в якості другого відповідача Київську міську раду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року (судді: Корсак В.А. –головуючий, Авдєєв П.В., Коршун Н.М.) по справі № 34/47 Господарського суду міста Києва рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2008 року у справі № 34/47 скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Громадської організації "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг" на користь Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Мотивуючи постанову, апеляційний господарський суд з посиланням на приписи Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , Методику оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891 (1891-2003-п) , зазначив, що Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відбір на конкурсних засадах суб’єкта оціночної діяльності –суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку - не проводило, а також не виступало замовником оцінки спірних нежилих приміщень. Зокрема, судом відзначено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна, якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або місцевого самоврядування, є обов’язковим.

Не погоджуючись з постановою суду, Громадська організація "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями до неї на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року у справі № 34/47 Господарського суду міста Києва, в яких просять постанову у справі № 34/47 Господарського суду міста Києва скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2008 року залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявником зазначено, що оцінка майна відповідає вимогам, встановленим Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Зазначено, заявником і те, що якщо одна із сторін ухиляється від укладення Договору, чим порушує право на купівлю приміщення іншої сторони, є всі підстави для реалізації положень статті 16 Цивільного кодексу України, а саме: захисту цивільних прав позивача шляхом визнання договору купівлі-продажу нежилих приміщень укладеним та дійсним в редакції запропонованої позивачем.

Відзиви на касаційну скаргу не надано.

15.12.2008 року від Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має бути в цей день присутнім в іншому судовому засіданні.

Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 01.12.2008 року про прийняття касаційної скарги до розгляду явка представників сторін обов’язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, а також з урахуванням особливостей розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачених статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що неявка представника відповідача-1 не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до статей 75, 111-5 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим, заявлене клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Як встановлено судами, 16.03.2006 року рішенням № 221/3312 (ra0221023-06) "Про внесення змін до рішення Київради від 18.03.2004 № 100/1310 (ra0100023-04) "Про Програму приватизації об’єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2004-2006 роки" Київської міської ради XII сесії IV скликання були внесені відповідні зміни до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації.

Відповідно до пункту 244 розділу "Головне управління комунальної власності м. Києва" "Група А" Додатку до рішення Київської міської ради XII сесії IV скликання № 221/3312 (ra0221023-06) від 16.03.2006 позивачу було надано дозвіл приватизувати шляхом викупу нежитлове приміщення загальною площею 180,0 кв. м, яке розташоване в м. Києві, по вул. Хрещатик, 44, літ. "А".

Рішенням Київської міської ради IV сесії V скликання від 08.02.2007 № 62/723 (ra0062023-07) "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" встановлено, що об’єкти, зазначені в переліку, затвердженому рішенням Київради від 18.03.2004 № 100/1310 (ra0100023-04) "Про Програму приватизації об’єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2004-2006 роки" (із змінами винесеними рішенням Київради від 16.03.2006 № 221/3312 (ra0221023-06) ), що не приватизовані на дату прийняття цього рішення, підлягають приватизації у 2007-2010 роках згідно з додатком 2. В пункті 83 додатку 2 вищевказаного рішення зазначається, що нежиле приміщення загальною площею 180,0 кв. м, яке розташоване в м. Києві, по вул. Хрещатик, 44, літ. "А" підлягає приватизації у 2007-2010 роках.

Судами також встановлено, що 26.06.2007 року Господарський суд міста Києва прийняв рішення у справі №16/120, яким зобов'язав Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести приватизацію нежилого приміщення загальною площею 180,0 кв. м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 44, літ. "А", яке належить до об'єктів групи А та підлягає приватизації, шляхом викупу позивачем з укладанням договору купівлі-продажу та складанням акту передачі зазначеного об'єкту відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції не було встановлено дійсної правової природи Звіту про оцінку офісного приміщення Громадської організації "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг", як акта.

Не викладено судом першої інстанції, як і позивачем правових підстав для визнання вказаного вище Звіту дійсним

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, апеляційний господарський суд відмовляючи в задоволенні позову на зазначене уваги також не звернув та зазначив, що підставою для відмови в задоволенні позову є те, що Звіт про оцінку спірного приміщення взагалі не подавався позивачем на затвердження державного органу приватизації, тобто Головному управлінню комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оцінка проведена покупцем самостійно, з порушенням порядку, встановленого діючим законодавством.

Однак, колегія суддів вважає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишились доводи позивача, стосовно того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2007 року по справі № 16/120 було вирішено зобов’язати Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести приватизацію нежилого приміщення загальною площею 180 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул.Хрещатик, 44 літ. "А", яке належить до об'єктів групи А та підлягає приватизації шляхом викупу позивачем з укладенням договору купівлі-продажу та складанням акта передачі зазначеного об’єкту відповідачем.

09.07.2007 року Господарським судом міста Києва було видано наказ № 16/120, а 07.12.2007 року було відкрито виконавче провадження відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Проте, апеляційним господарським судом не встановлені причини невиконання Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначеного вище рішення господарського суду міста Києва, а також поважність цих причин.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова суду підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Громадської організації "Аналітичний центр "Соціоконсалтинг" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року по справі № 34/47 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2008 року у справі № 34/47 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.