10/184-07 Про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення заборгованості - 16.12.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.02.2008 р. (суддя -Александрова Л.І.) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов частково задоволено. Розірвано укладений між ТОВ "Кедр" та приватним підприємцем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу № 125 Д від 12.07.2006 р. Стягнуто з ТОВ "Кедр" на користь ПП ОСОБА_1 6 683 грн. 68 коп. боргу, 151 грн. 84 коп. витрат по сплаті держмита, 54 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1067 грн. 52 коп. витрат на експертизу. В решті позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.08.2008 р. (судді -Коробка Н.Д., Кагітіна Л.П., Яценко О.М. ) рішення господарського суду Херсонської області від 20.08.2008 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Кедр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та передати справу на новий розгляд.

Відзиву від Приватного підприємця ОСОБА_1. не надходило.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 15.12.2008 р. у зв'язку з хворобою судді Фролової Г.М., для перегляду в касаційному порядку справи № 10/184-07, призначеної до розгляду на 16.12.2008 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Кривда Д.С.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанову апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 125Д від 12.07.2006 р., відповідно до якого позивач за первісним позовом поставив відповідачу обладнання (Вгаsіlіа Coffe Point № 07359 в кількості 1 шт.; Вгаsіlіа Robostar (1+1) в кількості 1 шт.; Solis Master 5000 dig в кількості 2 шт.) на суму 26 835,60 грн., у розстрочку з нарахуванням у відповідності до п. 2.2 Договору 22% річних від суми кредиту.

Судами встановлено, що відповідач розрахувався частково, а сума заборгованості перед позивачем склала 14 524,75 грн.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний був своєчасно сплачувати платежі згідно з розділом 2 договору та згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору) та зобов'язаний був розрахуватися до 15.06.2007 р.

Разом з цим, Приватний підприємецьОСОБА_1 звернулась з зустрічним позовом до ТОВ "Кедр" про розірвання укладеного договору № 125Д від 12.07.2006 р., посилаючись на те, що поставлене позивачем обладнання є неякісним, непридатним для застосування.

Відповідно до приписів ст. ст. 4-5, 4-7, 43 ГПК України (1798-12) судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ст. 673 ЦК України).

Відповідно до ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки каво - машини Вгаsіlіа Coffe Point № 07359 та Вгаsіlіа Robostar (1+1) вийшли з ладу відповідач припинив експлуатацію вищезазначеного обладнання та повідомив про це позивача 24.11.2006 р. та просив провести заміну обладнання на якісне відповідно до п. 4.2.5 договору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Попередніми судовими інстанціями було встановлено, що повідомлення з вимогою про направлення представника для обстеження обладнання та заміни на якісне надсилалися відповідачем неодноразово (а.с. 58 - 62).

ТОВ "Кедр", запропонував відповідачу 30.01.2007 р. надіслати обладнання у м. Дніпропетровськ для проведення діагностики та, при необхідності, гарантійного ремонту.

Покупець в листі вих. № 18 від 03.05.2007 р. проти надсилання обладнання до сервісного центру у м Дніпропетровськ заперечив, посилаючись на необхідність додаткових витрат та затрату часу, а також на Інструкцію № П-7 від 25.04.1966 р. про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, згідно з якою, представник виготовлювача (відправника) повинен з'явитися для участі у складені акту за викликом отримувача. Крім того, обладнання потребує демонтажу, який має бути проведений спеціалістами позивача.

Судом першої інстанції була призначена товарознавча експертиза.

Відповідно до висновку вказаної експертизи № Вс-9 від 26.12.2007 р., каво-машина Вгаsіlіа Coffe Point № 07359 має конструктивні недоліки, що є дефектом виробничого характеру та підлягає усуненню в умовах спеціалізованого сервісного центру, або в умовах виробника, а каво-машина Вгаsіlіа Robostar (1+1) знаходиться в неробочому стані, та потребує ремонту.

Відповідно до ст. 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.3 договору, сторонами визначений гарантійний строк - до 12 місяців.

За таких обставин, судом зроблений правомірний висновок про те, що у зв'язку з виходом зі строю обладнання, відповідач був позбавлений можливості використовувати товар за його призначенням, а тому гарантійний строк має продовжуватися на час, протягом якого товар не міг використовуватися відповідачем.

Відповідно до ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Як правомірно відзначено попередніми судовими інстанціями, листом від 21.11.2006 р. покупець просив продавця провести заміну обладнання, листом від 03.05.2007 р. покупцем було запропоновано продавцю у термін до 17.05.2007 р. замінити обладнання, а у разі не виконання цієї вимоги, у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань з боку продавця, покупець наполягав на достроковому розірванні договору та вимагав повернення сплаченої за товар грошової суми.

За таких обставин, покупець використав своє право і просив продавця безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, але продавець вказаних дій не здійснив.

Відповідно до ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що продавець порушив свої зобов'язання за договором, продавши обладнання неналежної якості і відмовившись провести демонтаж та гарантійний ремонт за його місцезнаходженням.

Отже вимоги покупця про розірвання укладеного з продавцем договору та повернення сплаченої останнім за товар грошової суми були законними та обґрунтованими, про що підставно зазначив суд апеляційної інстанції, врахувавши також і надсилання відповідачем за первісним позовом в порядку ст. 188 ГК України пропозиції позивачу про розірвання договору.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. - 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.

На підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. - 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті - 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.