05-5-11/8179 Про повернення позовної заяви без розгляду у зв'язку із неправельним оформленням сплати державного мита - 16.12.2008 Прийняття

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2008р. (суддя Смирнова Ю.М.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум" до Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти та науки України про стягнення 193 347,0 грн. повернуто без розгляду на підставі пунктів 4, 10 ч.1 ст. 63 ГПК України у зв'язку з неподанням належних доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, а також сплати витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008р. (головуючий, суддя Сотніков С.В., Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.) ухвалу суду першої інстанції скасовано, а матеріали справи №05-5-11/8179 надіслано на розгляд до господарського суду м.Києва.

Постанова мотивована тим, що місцевий суд, повертаючи позовну заяву з додатками без розгляду, дійшов помилкового висновку про те, що позивачем порушено норми процесуального закону, адже зі змісту додатків до позовної заяви видно, що платіжні доручення оформлено належним чином.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно пунктів 3, 31 частини 1 статті 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Порушення вказаних вимог є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Так, відповідно до пунктів 4, 10 частини 1 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Порядок сплати державного мита до Державного бюджету визначений Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15 (z0050-93) , а розмір сплати державного мита до Державного бюджету визначений статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Отже, подання як доказу сплати державного мита платіжного доручення, яке відповідає вимогам Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, не допускає повернення позовної заяви без розгляду. При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, у разі виникнення сумнів щодо надходження і зарахування державного мита до Державного бюджету України суд має право згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК України витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що подане позивачем в якості доказу сплати державного мита платіжне доручення №157 від 12.01.2008р. відповідає вимогам названої вище Інструкції, містить інформацію про позивача, зазначена в платіжному дорученні сума складає 1 (один) відсоток ціни заявлених позовних вимог, кошти зараховані до відповідного регіонального Державного казначейства України.

Механізм здійснення оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу визначений Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005р. (1258-2005-п)

Так, пунктом 12 названого Порядку встановлено, що документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що подане до позовної заяви платіжне доручення №286 від 12.12.2007р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, є таким, що відповідає визначеним законом вимогам.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для повернення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум" до Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти та науки України про стягнення 193 347,0 грн.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова, якою правомірно скасовано ухвалу суду першої інстанції, відповідає нормам процесуального права, ґрунтується на матеріалах справи, а тому підстав для її зміни або скасування немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

Касаційну скаргу Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти та науки України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008р. у справі №05-5-11/8179 –без змін.