Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю Полтавська промислово-торгова фірма "Електрон" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" комерційного банку "Приватбанк" про стягнення 3% річних та збитків від інфляції у розмірі 56506,40грн. за несвоєчасну сплату орендних платежів.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.05.2008 року позов задоволено у повному обсязі.

За апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" комерційного банку "Приватбанк" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року залишене без змін.

Закрите акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" комерційного банку "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року і прийняти нове рішення.

Скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права, а саме статті 4-2, 32- 34, 43 Господарського процесуального кодексу України та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, які суди обох інстанцій визнали встановленими та норми матеріального права.

Заявник посилається на рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2007 року у справі №8/134 про стягнення з банку на користь позивача заборгованості по орендній платі в розмірі 160560,00 грн., яка була сплачена меморіальним ордером від 14.03.2008 року, а відтак на момент винесення оскаржуваного у даній справі рішення заборгованість перед позивачем була погашена. З огляду на викладене скаржник вважає, що підстав для нарахування штрафних санкцій за невиконання грошового зобов'язання у позивача не було.

Заслухавши суддю –доповідача та присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 20.02.1996 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір №1 оренди нежитлових приміщень (договір), відповідно до умов якого (п. 1 договору) позивач здає, а відповідач приймає з правом викупу в оренду нежитлове приміщення для розміщення і діяльності філії комерційного банку "Приватбанк" в по вул. Леніна, 105 в м. Карловка загальною площею 200 кв.м. у відповідності до плану приміщень (а.с. 6-7).

26.08.2004 року сторонами було складено та підписано додаток до договору, відповідно до якого було збільшено розмір орендованих приміщень до 394,5 кв.м. та встановлено розмір орендної плати за 1 кв.м. у сумі 20,00грн. (а.с. 8).

08.02.2006 року між сторонами було складено та підписано додаток до договору, відповідно до якого було зменшено розмір орендованих приміщень до 394 кв.м. та встановлено розмір орендної плати за 1 кв.м. у сумі 20,00 грн. (а.с. 9).

Також судами було встановлено, що рішенням господарського суду Полтавської області від 10.07.2007 року у справі №8/134, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2007 року та постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2008 року з Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" комерційного банку "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавська промислово-торгова фірма "Електрон" стягнуто 160560,00 грн. заборгованості по орендній платі за період з вересня 2004 року по лютий 2006 року.

В зв'язку з тим, що відповідач станом на 01.03.2008 року зазначене рішення суду не виконав позивач просить стягнути з нього 41055,00грн. збитків від інфляції та 3% річних в сумі 15451,20 грн. за період з 01.01.2005 року по 01.02.2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішенням господарського суду Полтавської області від 10.07.2007 року у справі №8/134 і яке, відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, має преюдиціальне значення для вирішення даної справи заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі відповідно до договору встановлена у сумі 160560,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

У відповідності з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України, передбачає відсотки у якості санкції за порушення боржником грошового зобов’язання (за прострочення боржника) і встановлює їх у розмірі трьох відсотків річних, тобто 3% річних є мірою цивільно-правової відповідальності.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Колегією суддів апеляційного господарського суду перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, зазначених позивачем в додатках до позовної заяви та встановлено, що наведені позивачем розрахунки є вірними, що не оспорюється відповідачем.

Таким чином, враховуючи, що судами повно і всебічно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності та надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосовано норми діючого законодавства, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування рішення та постанови.

Заперечення відповідача щодо перерахування 14.03.2008 року суми боргу позивачу касаційна інстанція не приймає до уваги, оскільки відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним слід розуміти як виконаним своєчасно та згідно з умовами договору. За несвоєчасне виконання зобов'язання передбачена відповідальність, зокрема, статтею 625 Цивільного кодексу України, яка і застосована судом виходячи з встановлених обставин про порушення позивачем зобов'язань, передбачених договором оренди №1 від 20.02.1996 року зі змінами та доповненнями.

Решта заперечень скаржника зводиться до намагань надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року у справі № 21/55 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" залишити без задоволення.