Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін Я. Волосної (дов. від 28.12.07), Д. Бойка (дов. від 8.04.08), Н. Самотохіної (дов. від 8.04.08), Р. Марченка (дов. від 5.03.08), К. Самойленка (дов. від 18.04.08), Д. Дудки (дов. від 11.08.08), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року у справі № 42/147 за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" до закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про стягнення 15 836 787 грн. 08 коп.,

У квітні 2008 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про стягнення (враховуючи подальше збільшення позовних вимог) суми основного боргу -13 210 463 грн. 43 коп., з урахуванням індексу інфляції - 1 889 139 грн. 98 коп., річних - 396 313 грн. 90 коп., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 22 938 грн. 12 коп., а також пені за не підписання актів - 6 422 384 грн. 01 коп.

Відповідач позов не визнав, стверджуючи про порушення позивачем встановленого договором порядку розрахунків.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24 червня 2008 року (суддя П.Паламар) в позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року рішення скасовано та позов задоволено в повному обсязі.

Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" просить постанову скасувати з підстав порушення господарським судом статей 526, 610, 614 Цивільного кодексу України, статей 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що 27 лютого 2007 року сторони уклали договір про надання послуг з транспортування природного газу № 19/66/Тр-07 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати транспортування природного газу, а відповідач - сплатити вартість цих послуг.

Пунктом 6.2. договору сторони встановили, що замовник здійснює попередню оплату послуг на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем, в наступному порядку: до 5 числа місяця надання послуг - 40 відсотків від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць; до 10 числа місяця надання послуг - 40 відсотків від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць; остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі актів, зазначених в пунктах 4.1. та 4.2. договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно пунктів 4.1. та 4.2. договору надання послуг з транспортування газу щомісячно оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу, а також акта здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення.

Зобов'язання щодо дотримання умов договору про складання актів та строків розрахунків сторони забезпечили пенею відповідно у розмірі 0,5 відсотків від вартості обсягів газу (пункт 7.5. договору) та у розмірі 0,5 відсотків від вартості послуг транспортування газу (пункт 7.8. договору).

У серпні - грудні 2007 року позивач надав послуги з транспортування природного газу на загальну суму 21 456 794 грн. 81 коп., але відповідач сплатив лише 8 269 880 грн. 84 грн. і його борг дорівнює 13 186 913 грн. 97 коп.

Факт надання послуг позивач підтверджує копіями реєстрів фактично протранспортованих обсягів природного газу, а також копіями актів виконання послуг з транспортування природного газу.

Направлення примірників цих актів на адресу відповідача підтверджується копіями квитанцій поштових відправлень.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань апеляційний господарський суд, встановивши в його діях склад цивільно-правової відповідальності, застосувавши до спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення сум основного боргу та суми винагороди.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і річних.

Отже апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову і в цій частині.

За обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання апеляційний господарський суд на підставі пункту 7.8. договору, обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення пені на загальну суму 22 938 грн. 12 коп.

Водночас, колегія суддів вважає помилковими висновок апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 6 422 384 грн. 01 коп. пені за невиконання відповідачем умови, встановленої пунктом 7.5. договору, відповідно до якої у випадку не підписання актів у встановлені строки, сторона, яка не підписала акт, сплачує на користь іншої сторони пеню.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже за змістом цієї статті підставою застосування пені є лише прострочення виконання грошового зобов'язання.

Застосування до спірних правовідносин у цій частині правила статей 230 і 231 Господарського кодексу України зумовлюється суб'єктним складом їх учасників.

Крім того, задовольняючи позов у цій частині, апеляційний господарський суд, не звернув уваги на вимоги частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, за змістом яких розмір неустойки обумовлюється розміром збитків, яких зазнав кредитор у зв'язку з неналежним виконанням боржником зобов'язання (їх співвідношенням), а також іншими обставинами, які мають істотне значення.

Неповне з'ясування апеляційним господарським судом обставин справи та неправильне застосування статті 549 Цивільного кодексу України в частині стягнення пені за невиконання відповідачем пункту 7.5. договору зумовлюють скасування постанови апеляційного суду в цій частині та передачу справи на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року у справі № 42/147 в частині стягнення 6 422 384 грн. 01 коп. пені скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року залишити без змін.