Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Київська міська профспілкова організація працівників малого та середнього бізнесу "Єднання" звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку орієнтовною площею 180 кв. м. по вул. Кишинівській в зоні відпочинку "Коблево", що належить позивачу на праві постійного користування відповідно до державного акта № 62 від 28.02.1996 року, знести самостійно за власний рахунок будівлю "Восток" на вказаній земельній ділянці, заборонити відповідачеві займатися будь-яким видом підприємницької діяльності на земельній ділянці загальною площею 0,78 га по вул. Кишинівській в зоні відпочинку "Коблево".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.03.2008 року до участі у справі було залучено другого відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, оскільки суд встановив, що за договором купівлі-продажу № 1649 від 22.08.2006 року відповідач ОСОБА_4 продав 1/2 частину будівлі магазину "Дніпро", яка знаходиться в зоні відпочинкуАДРЕСА_1, ОСОБА_5

Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку орієнтовною площею 90м.кв. АДРЕСА_2 в зоні відпочинку "Коблево" та зобов'язати його самостійно (за власний рахунок) знести 1/2 будівлі "Восток" (зареєстровану як магазин "Дніпро"), заборонити підприємцю займатися будь-яким видом підприємницької діяльності на вказаній земельній ділянці; зобов'язати ОСОБА_5 звільнити земельну ділянку орієнтованою площею 90м.кв АДРЕСА_2 в зоні відпочинку "Коблево" за межами населеного пункту Коблево Миколаївської області та зобов'язати її самостійно (за власний рахунок) знести 1/2 будівлі "Восток" (зареєстровану як магазин "Дніпро"), стягнути з відповідачів на користь позивача витрати, пов'язанні з розглядом справи.

Господарський суд Миколаївської області рішенням від 06.05.2008 року (суддя Цвєткова П.В.) в позові відмовив, з посиланням на те, що відповідачі не здійснювали самовільного зайняття спірної земельної ділянки, а користуються нею відповідно до норм чинного законодавства на підставі укладених договорів купівлі-продажу.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 26.08.2008 року (судді Бойко Л.І., Величко Т.А., Поліщук Л.В.) рішення господарського суду від 06.05.2008 року залишив без змін, з тих самих підстав.

Київська міська профспілкова організація працівників малого та середнього бізнесу "Єднання" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 06.05.2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Скаржник посилається на порушення господарськими судами передніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме статті 320, частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України, статей 10, 116, 120, 123, 124, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України.

Відповідачі не скористалися наданим їм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті - 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Крім того згідно зі статтею - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом даного позову є, між іншим, матеріально - правова вимога Київської міської профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу "Єднання" про зобов'язання підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5звільнити земельну ділянку, що належить позивачу на праві постійного користування відповідно до державного акта № 62 від 28.02.1996 року.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з Державним актом від 28.02.1996р. І-МК № 000021, виданим Березанською районною радою народних депутатів, Київській міській профспілковій організації працівників малого та середнього бізнесу "Єднання", останній надано у постійне користування для бази відпочинку 1,4 га землі, в межах з планом землекористування.

На вільній території бази відпочинку (пансіонат "Вікторія") розташовані споруди, а саме магазин "Книга" та кафе-бар "Восток".

Власником кафе-бару "Восток" є ОСОБА_4, використання ним частини земельної ділянки для ведення підприємницької діяльності, а саме розташування кухні "Восток" і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про звільнення цієї земельної ділянки, оскільки позивач вважає, що вона зайнята відповідачем самовільно.

Господарським судом встановлено, що 1/2 частина будівлі магазину "Дніпро" була продана ОСОБА_4 ОСОБА_6( на даний час -ОСОБА_5.) за договором купівлі-продажу № 1649 від 22.08.06 року.

Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Державні та інші органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України (частина 2 статті 1 цього Кодексу). Фізична особа може бути стороною в судовому процесі в разі коли остання здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності, у справах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів та коли фізична особа є кредитором боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство у відповідності із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Отже за приписами наведеної норми, фізична особа може бути стороною у справі лише у випадках передбачених вказаною нормою.

В судовому засіданні касаційної інстанції Київська міська профспілкова організація працівників малого та середнього бізнесу "Єднання" зазначила, що упродовж усього розгляду справи вона неодноразово звертала увагу суддів, що ОСОБА_5 не зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності, договір купівлі-продажу укладався з ОСОБА_5 саме як з фізичною особою, а відтак ця справа не підвідомча господарському суду. Статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що у разі коли подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України не дослідили повно і всебічно всі обставини справи, не дослідили правовий статус ОСОБА_5на момент залучення її в якості відповідача у справі.

Оскільки, відповідно до вимог статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази рішення господарського суду Миколаївської області від 06.05.2008 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області .

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та прийняти нове рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.05.2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року у справі № 14/796/07 скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Касаційну скаргу Київської міської профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу "Єднання" задовольнити частково.