Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання;

відповідача: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання;

третьої особи 1): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання;

третьої особи 2): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання;

третьої особи 3): ОСОБА_2 (дов. від 20.06.08);

третьої особи 4): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1, акціонер Відкритого акціонерного товариства "Луганськобленерго", звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Луганськобленерго" (далі -ВАТ "Луганськобленерго"), в якому просив визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Луганськобленерго" від 27 лютого 2007 року.

19 листопада 2007 року позивач звернувся до Господарського суду Луганської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив до прийняття остаточного рішення у справі, заборонити:

1) державному реєстратору виконавчого комітету Луганської міськради не реєструвати будь-які зміни до статуту ВАТ "Луганськобленерго" за рішенням зборів від 27 лютого 2007 року;

2) виконання рішень позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Луганськобленерго" від 27 лютого 2007 року;

3) ВАТ "Луганськобленерго" та будь-яким фізичним та юридичним особам перешкоджати діяльності нині діючим органам управління ВАТ "Луганськобленерго" та змінювати їх склад Наглядової ради у складі:ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5.,ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8.; Правління у складі:ОСОБА_9., ОСОБА_10.,ОСОБА_11.,ОСОБА_12., ОСОБА_13,ОСОБА_14, членів Ревізійної комісії: ОСОБА_15.,ОСОБА_16

4) реєстроутримувачу реєстру іменних цінних паперів ВАТ "Луганськобленерго" ЗАТ "F.C.I.", а також особам, що володіють даними (інформацією) системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Луганськобленерго", у тому числі номінальним утримувачам, депозитаріям, зберігачам складати: реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ "Луганськобленерго"; зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів товариства (м. Луганськ, вул. Сороки, 16 а) на дату проведення загальних (у тому числі позачергових) зборів акціонерів; передавати будь-яку інформацію системи реєстру будь-яким особам; проводити реєстрацію участі акціонерів у загальних зборах відповідно до зазначеної вище інформації.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19 листопада 2007 року (суддя Ворожцов А.Г.) задоволено клопотання позивача про забезпечення позову. Ухвала вмотивована посиланням на статті 65, 66 Господарського процесуального кодексу України, на підставі яких суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатні докази того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, інтересам позивача та законним інтересам держави до ухвалення рішення в цій справі, крім того, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 17 червня 2008 року ( колегією суддів у складі : Якушенко Р.Є. -головуючий, Іноземцевої Л.В., Перлова Д.Ю.) ухвалу господарського суду Луганської області від 19 листопада 2007 року скасовано. Постанова вмотивована статтями 6, 66, 67 ГПК України, з підстав не з'ясування місцевим господарським судом зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, крім того, вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не погоджуючись з винесеною судом апеляційної інстанції постановою, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Луганського апеляційного господарського суду від 17 червня 2008 року -скасувати, а ухвалу господарського суду Луганської області від 19 листопада 2007 року -залишити без змін. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень статей 95, 99, 27, пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України, крім того, оскаржуваною постановою, як зазначає скаржник, його позбавлено права на захист своїх законних прав та інтересів на участь у загальних зборах.

Заслухавши доповідача судді Швеця В.О., представника третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. За приписами статті 67 названого Кодексу позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти конкретні дії.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідків досягнення позивачем результатів, які є змістом позовних вимог.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору. Відповідно до пункту 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство. Втім, суд першої інстанції, виносячи ухвалу від 19.11.07 в порушення вищезазначеної норми, не навів мотивів, виходячи з яких він задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони ВАТ "Луганськобленерго" вчиняти певні дії щодо виконання рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача від 27.02.07.

Касаційна інстанція констатує, що вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог та повинен бути адекватний предмету спору. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність заходів щодо забезпечення позову, при цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. В розумінні статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, чи майнових наслідків - заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій предметом даного спору є вимога про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ВАТ "Луганськобленерго" від 27.02.07.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.11.07 клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено шляхом заборони відповідачеві вчинити дії щодо виконання спірного рішення загальних зборів ВАТ "Луганськобленерго" від 27.02.07. Скасовуючи цю ухвалу апеляційний суд дійшов вірного висновку стосовно того, що судом першої інстанції вирішені питання не пов'язанні з розглядом справи про визнання недійсними договорів -купівлі продажу частки в статутному фонді товариства і виконанням можливого рішення за результатами її розгляду. Відповідно до приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні визначено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі і судів, у господарські відносини. Згідно приписів статті 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Господарські суди не вправі шляхом вжиття заходів до забезпечення позову у спорах про визнання недійсними правочинів щодо часток чи акцій товариства, про застосування наслідків недійсності таких правочинів забороняти господарському товариству, його органам чи учасникам проводити загальні збори учасників товариства. Апеляційний суд наведене врахував, і прийняв законне рішення про відмову у забезпеченні позову.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність підстав у даному випадку для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії. Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , а тому є законною та обґрунтованою.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим, підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 17 червня 2008 року у справі господарського суду Луганської області № 9/596н - без змін.