2-4/2943.1-2008(2-6/13516-2005) Про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - 11.12.2008 Прийняття

В вересні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Українська рибодобувна компанія" звернулось до господарського суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним.

В обгрунтування позовних вимог зазначало, що спірний договір оренди з боку позивача підписано неуповноваженою особою та без дозволу Фонду державного майна України.

Справа слухалась судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2008 року залучено до участі у справі відкрите акціонерне товариство "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.05.2008 року прийнято позовну заяву відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" до розгляду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.06.2008 року залучено до участі у справі Фонд майна України у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2008 року (суддя І.К.Бєлоглазова) провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська рибодобувна компанія" до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 припинено.

Позов відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" задоволено. Визнано недійсним договір оренди № 7 від 15.07.2002 року, укладений між Державним підприємством "Українська рибодобувна компанія" та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1

Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 203 грн. судових витрат.

Припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Українська рибодобувна компанія" ліквідована у зв'язку з визнанням його банкрутом.

В частині задоволення позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" про визнання договору оренди недійсним рішення мотивоване тим, що ВАТ "Чернігівське АТП 17755" як новий власник майна, переданого в оренду, набуло права на звернення до суду з позовом, у якому оспорюється дійсність правочину.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року (судді: К.В.Волков -головуючий, Ю.М.Гоголь, І.В.Черткова) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників третіх осіб, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. - 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.07.2002 року державне підприємство "Українська рибодобувна компанія" (орендодавець), правонаступником якого згідно з Статутом є товариство з обмеженою відповідальністю "Українська рибодобувна компанія", та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди № 7, згідно з умовами якого у строкове платне користування орендарю було передано державне майно - приміщення площею 1241,3 кв.м., розташовані у структурному підрозділі підприємства - готельному і медично-відновлювальному центрі "Лазурний" за адресою: місто Керч, вулиця Мірошника, 1-В, що передане орендодавцю Фондом державного майна України в процесі його створення.

З боку орендодавця договір підписано начальником готельного і медично-відновлювального центру "Лазурний"ОСОБА_4 на підставі Положення та генеральної довіреності від 27.09.2001 року № 182.

Вказана довіреність була анульована наказом державного підприємства "Українська рибодобувна компанія" від 18.06.2002 року № 81.

Згідно з пунктами 4.3, 5.1 Положення про Готельний і медично-відновлювальний лікувальний центр "Лазурний", майно центра складається з основних та оборотних засобів, які передані йому Підприємством на правах оперативного управління.

Пунктом 5.3 Положення встановлено, що відчуження, застава, оренда цілісних майнових комплексів, основних фондів, передача у лізинг основних засобів та обладнання, наданих у користування центра, можуть здійснюватися тільки за згодою Підприємства.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) (в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору) для надання приміщення, площа якого перевищує 200 кв.м., в оренду необхідно отримати дозвіл Фонду державного майна України.

Зважаючи, що відносини між товариством з обмеженою відповідальністю "Українська рибодобувна компанія" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 з приводу оренди приміщення виникли до набрання чинності норм Цивільного кодексу України (435-15) , попередні судові інстанції правильно застосували норми Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) .

Відповідно до вимог частини 1 статті 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Оскільки спірний договір оренди приміщення площею 1241,3 кв.м. від 15.07.2002 року підписаний неуповноваженою особою та укладений без дозволу Фонду державного майна України, то місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційним, обгрунтовно визнав його недійсним.

Разом з тим, місцевим господарським судом встановлено, що 11.01.2008 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Українська рибодобувна компанія" у зв'язку з визнанням його банкруктом, що стало підставою для припинення провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська рибодобувна компанія".

Право власності на спірний об'єкт -приміщення, розташовані у структурному підрозділі підприємства - готельному і медично-відновлювальному центрі "Лазурний" за адресою: місто Керч, вулиця Мірошника, 1-В зареєстровано Кримським республіканським підприємством "Керченське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" за відкритим акціонерним товариством "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755", яке придбало вказане майно згідно із договором купівлі-продажу від 05.06.2006 року № 5-1113, дійсність якого встановлена рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації "Розбудовники Криму" від 10.08.2006 року у справі № 3/4 -2006.' span style='font-family:"Times New Roman CYR"''Відповідно до ч.1 ст. 770 Цивільного кодексу України відкрите акціонерне товариство "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" як новий власник майна, переданого в оренду, набуло право на звернення до суду з позовом, у якому оспорюється дійсність договору оренди.

Враховуючи вищезазначене, Вищий господарський суд України вважає, що рішення місцевого господарського суду про задоволення позову відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства. Севастопольський апеляційний господарський суд правильного залишив його без змін, а тому прийнята ним постанова скасуванню не підлягає.

Доводи касаційної скарги щодо порушення матеріальних та процесуальних норм, допущених при розгляді справи, є необгрунтованими, а тому не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року у справі № 2-4/2943.1-2008 без змін.