Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

У квітні 2008 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з громадянина України ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) збитків в сумі 21 361,00 грн., що були заподіяні державному майну внаслідок погіршення технічного стану об'єкта приватизації - житлового будинку.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24 червня 2008 року (суддя Москаленко М.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Рішення вмотивоване обґрунтованістю та доведеністю матеріалами справи розміру заявлених до стягнення збитків.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2008 року (колегією суддів у складі: Семендяєвої І.В. - головуючий, Журавльової Л.І., Парамонової Т.Ф.) рішення Господарського суду Луганської області від 24 червня 2008 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Постанова вмотивована недоведеністю факту спричинення відповідачем збитків та обґрунтованості розміру заявлених до стягнення збитків.

Не погоджуючись з постановленими судом апеляційної інстанції рішенням у даній справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2008 року скасувати, а рішення Господарського суду Луганської області від 24 червня 2008 року у даній справі залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначив про невірне застосування судом приписів Положення про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 11 вересня 2000 року № 1894 (z0664-00) , а також Закону України "Про приватизацію державного майна"від 4 березня 1992 року № 2163-ХІІ (2163-12) , Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"від 6 березня 1992 року № 2171-ХІІ (2171-12) , що призвело на його думку до прийняття незаконного та необґрунтованого судового акта.

Заслухавши суддю - доповідача Швеця В.О., перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи і доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 108, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2001 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (продавець) та громадянином ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - двоквартирного житлового будинку площею забудови 157 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і перебував на балансі ДВАТ "Краснолуцька автобаза"ДП ДХК "Донбасантрацит". Відповідно до п. 1.1 розділу 1 вказаного договору відповідач взяв на себе зобов'язання у п'ятирічний термін завершити будівництво об'єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію.

Факт передачі предмету договору купівлі-продажу відповідачеві підтверджується актом від 14 червня 2001 року.

Згідно п. 1.1 розділу 11 договору цей договір може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду або арбітражного суду.

У зв'язку з тим, що відповідачем не була виконана умова договору купівлі-продажу про завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва впродовж 5 років та введення його в експлуатацію, господарським судом Луганської області 15 червня 2007 року було прийнято рішення у справі № 8/212пд про розірвання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 14 червня 2001 року, яким зобов'язано відповідача повернути у державну власність об'єкт незавершеного будівництва - двоквартирний житловий будинок площею забудови 157 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів регулюється Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 32 (32-2001-п) (далі - Порядок).

Вказаним Порядком передбачено, що об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу, для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.

Відповідно до абзацу другого п. 2 Порядку (32-2001-п) якщо у державну власність повертаються інші об'єкти приватизації, ніж пакет акцій, проводиться: інвентаризація та оцінка об'єкта; приймання його державним органом приватизації; прийняття державним органом приватизації рішення про повторний продаж поверненого у державну власність об'єкта приватизації.

Процедура проведення інвентаризації та оцінки об'єкта приватизації визначена відповідно пунктами 6 та 7 зазначеного Порядку.

Вважаючи, що під час володіння покупцем (відповідач) було завдано об'єкту приватизації збитків у розмірі 21 361,00 грн, позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду, обґрунтовуючи свої вимоги Протоколом засідання комісії з питань повернення в державну власність об'єкта незавершеного будівництва від 27 березня 2008 року та Звітом про незалежну оцінку об'єкта незавершеного будівництва.

Згідно статі 22 ЦК України (435-15) особа, якій завдано збитків (шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для відшкодування збитків (шкоди) є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується факт передачі за договором купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва саме зі ступенем будівельної готовності в розмірі 72%. На підставі зазначеного колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про недоведеність матеріалами справи саме розміру збитків.

Разом з тим, зазначений висновок суду апеляційної інстанції в порушення вимог статі 43 ГПК України (1798-12) не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на наступне.

В порушення вимог вищезазначеної норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарські суди попередніх інстанцій не встановили всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, господарськими судами не враховано при розгляді справи вимоги п. 8 Порядку, в якому зазначено, що з метою виявлення збитків, що могли бути завдані об'єкту приватизації під час володіння ним покупцем, результати інвентаризації та оцінки об'єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6 і 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об'єкта державним органом приватизації.

Окрім того, судами не надано належної правової оцінки обставинам справи в частині дотримання позивачем вимог Наказу Фонду державного майна України Про затвердження Порядку проведення звіряння результатів інвентаризації об'єкта, що повертається за рішенням суду в державну власність, з даними інвентаризації, отриманими під час її проведення в період підготовки об'єкта до приватизації, та затвердження його результатів № 2107 від 14 листопада 2001 року (далі -Порядок № 2107).

Також колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що господарськими судами належним чином не досліджено правових підстав заявлення до стягнення збитків саме в розмірі 21 361,00 грн та співвідношення даного розміру збитків з Протоколом засідання комісії з питань повернення в державну власність об'єкта незавершеного будівництва від 27 березня 2008 року.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

На підставі викладеного та керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області задовольнити частково.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2008 року і рішення Господарського суду Луганської області від 24 червня 2008 року у справі № 11/70 скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Луганської області.