Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Гукова Н.Є. (дов. б/н від 06.10.2008); - відповідача 1 Ясюнецький О.О. (дов. №510 від 13.10.2008); - відповідача 2 не з'явився; - третьої особи не з'явився;

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.12.2008 №02-12/533 для розгляду справи №11/130-Д сформований наступний склад суддів: головуючий суддя Губенко Н.М., судді Барицька Т.Л., Подоляк О.А.

Дочірнє підприємство "Торговий дім "Житомирхліб" Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" (надалі ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб") звернулося із позовом до господарського суду Житомирської області до Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (надалі Комунальне підприємство) та Виконавчого комітету Житомирської міської ради (надалі Виконавчий комітет) про зобов'язання продовжити термін дії договору оренди №28/1 від 27.12.2006; заявою від 07.04.2008 №28 ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб уточнило позовні вимоги та просило спонукати Виконавчий комітет продовжити договір оренди нерухомого майна №28/1 від 27.12.2006 на той самий термін та зобов'язати Комунальне підприємство укласти договір на продовження договору оренди.

Під час розгляду даної справи господарським судом першої інстанції Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради звернулося до суду із зустрічним позовом до Дочірнього підприємства "Торговий дім "Житомирхліб" Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" з вимогою зобов'язати звільнити нежиле приміщення загальною площею 55,0 кв.м. та повернути його за актом приймання-передачі балансоутримувачу -КВЖРЕП №16; стягнути з ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" неустойку у розмірі 5 500,00 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.04.2008 первісний позов задоволений повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 28.08.2008, рішення господарського суду скасовано в частині задоволення первісного позову та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено; в решті рішення залишено без змін.

Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог і прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції в розумінні ст. - 111-2 ГПК України переглянути оскаржуване рішення.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарським судом першої та апеляційної інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. - 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, встановив наступні обставини:

- 27.12.2006 між ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" та Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради укладено договір оренди нерухомого майна №28/1, відповідно до якого Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" передало, а ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" прийняло в строкове платне користування приміщення магазину в будинку №16 по вул. Шевченка в м. Житомирі (надалі спірне майно), що належить до комунальної власності міста, загальною площею 55,00 кв.м. з орендною платою у розмірі 50,00 грн. за 1 м.кв. без ПДВ за базовий місяць;

- пунктом 8 договору визначений строк його дії з 27.12.2006 по 27.11.2007;

- пунктом 8.4. договору визначено, що заявка орендаря (ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб") на продовження договору повинна бути надана орендодавцеві (Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради) за два місяці до закінчення строку договору;

- 26.09.2007 ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" звернулося до Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради з заявою про надання дозволу на передачу в оренду спірного майна на строк з 27.11.2007 по 27.12.2010;

- не отримавши відповіді на вказану заяву ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" повторно звернулось із заявою до Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Ж итомирської міської ради про продовження договору оренди на новий строк;

- 12.12.2007 Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради листом №980 попередило ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" про те, що термін дії договору закінчився і на наступний строк продовжуватися не буде у зв'язку з тим, що укладення договору оренди на спірне майно буде проводитись на конкурсній основі;

- суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказаний лист Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради №980 від 12.12.2007 не є запереченням орендодавця в розумінні ст. 760 ЦК України, оскільки виконавчим комітетом Житомирської міської ради розпорядчі документи про надання дозволу або відмови на передачу в оренду ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" спірного майна не приймалось і це питання ним не розглядалось; до того ж, суд прийшов до висновку, зробленого з посиланням на ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 13 ЦК України, ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", що Житомирська міська рада на момент виникнення спірних відносин ніякого рішення щодо проведення конкурсу на право оренди спірного майна не приймала, а тому відповідь директора Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (лист №980) про відмову у продовженні договору оренди з посиланням на укладення договору оренди на спірне приміщення на конкурсній основі не відповідало дійсності;

- крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради перевищило свої повноваження, прийнявши рішення про відмову в укладенні договору оренди на новий строк;

- з огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" не втратило права на користування спірним майном, у зв'язку із чим вимоги первісного позову про спонукання Виконавчого комітету Житомирської міської ради та Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради продовжити договір оренди нерухомого майна №28/1 від 27.12.2006 на той самий термін та про зобов'язання Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради укласти договір на продовження договору оренди підлягають задоволенню; зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його частково встановив та прийшов до наступних висновків, а саме:

- Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, не зважаючи на свій лист від 12.12.2007 № 980 про припинення договору оренди, продовжувало направляти ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" рахунки на оплату орендної плати з грудня 2007 року по серпень 2008, в яких підставою для їх виставлення вказано договір № 28/1 від 27.12.2006, що свідчить про фактичну згоду на поновлення договору оренди на строк, який був встановлений раніше;

- суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яким передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення договору оренди, то за відсутності заперечень наймодавця протягом місяця, договір вважається поновленим, прийшов до висновку, що договір оренди від 27.12.2006 №28 є поновленим на строк до 27.11.2008 на тих же умовах, що були передбачені раніше, а тому рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення вимоги спонукати відповідачів за первісним позовом продовжити договір оренди №28 підлягає скасуванню.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд, вважає, що як оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, так і рішення суду першої інстанції, яке сторонами не оскаржується, вказаним вимогам не відповідають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норми якого є спеціальними, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Аналогічна норма міститься і в ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

Судами встановлено та вбачається з умов договору оренди №28, останній укладений строком на 11 місяців, а саме: з 27.12.2006 по 27.11.2007.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Статтею 291 Господарського кодексу України також передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 8.6. договору №28 дія даного договору припиняється внаслідок закінчення строку на який він був укладений.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" закріплений обов'язок орендаря у разі припинення договору оренди повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено у договорі.

Приписами ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди вважається продовженим якщо жодна із сторін цього договору протягом місяця після закінчення терміну його дії не звернеться до іншої сторони із заявою про його припинення або внесення до нього змін.

Статтею 764 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Із приписів вищенаведених норм випливає, що передумовою продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах є відсутність заяви орендодавця про закінчення терміну договору, надісланої орендарю в межах встановленого місячного строку після закінчення терміну договору.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що орендодавець за договором (Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради) зобов'язаний попередити орендаря у письмовій формі про припинення або зміну умов договору оренди до його закінчення або в місячний термін після закінчення строку договору оренди.

Суд касаційної інстанції вважає поспішним висновок суду першої інстанції про те, що лист №980 від 12.12.2007 Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради не є запереченням орендодавця проти продовження орендних відносин, у зв'язку з чим, договір оренди є продовженим, а орендар таким, що не втратив свого права на оренду спірного майна, оскільки суд першої інстанції не врахував положень Статуту вказаного комунального підприємства щодо повноважень (компетенції) цього підприємства, зокрема, пп. 2.2., 2.3., пункту 5.4. спірного договору оренди, та припустився довільного тлумачення ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 764 ЦК України, що призвело до прийняття по суті неправильного рішення.

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що направлення орендарем - ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" заяви орендодавцеві - Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради в порядку п. 3.9 договору оренди про продовження договору оренди, не є безумовною підставою для продовження договору оренди на новий строк, оскільки вказане положення договору оренди не передбачає звільнення орендаря від здійснення передбаченої законодавством процедури укладення договору оренди на новий строк, чи на той, який був передбачений попереднім договором.

Стосовно оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що, вказуючи в постанові про те, що виставлення орендодавцем за договором оренди №28/1 - Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради рахунків на сплату орендної плати орендарю за договором оренди №28/1- ДП "ТД "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" за грудень 2007 року - серпень 2008 та сплата орендарем виставлених рахунків є фактичною згодою Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради на поновлення договору оренди від 27.12.2006 №28/1, а тому вказаний договір є продовженим на той самий строк і на тих умовах, які були ним передбачені, суд апеляційної інстанції не зазначив норми матеріального права, на підставі яких він дійшов такого висновку, та не врахував пункту 3.9. договору оренди №28/1, згідно з яким "на випадок закінчення дії даного договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі".

До того ж, суд апеляційної інстанції, прийшов до безпідставного висновку про те, що ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачає в обов'язковому порядку передачу в оренду державного та комунального майна, а не при поновленні вже існуючих договорів оренди, не врахувавши при цьому приписи частини 3 вказаної статті, яка передбачає, що договори, укладені до 1 січня 2007 року також підлягають перегляду відповідно до встановленої норми.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що спір розглянуто місцевим та апеляційним судами без дослідження в повному обсязі обставин справи, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд, під час якого господарським судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. - 111-7, - 111-9-- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.08.2008 у справі № 11/130-Д та рішення господарського суду Житомирської області від 08.04.2008 скасувати і справу передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.