10/086-08 Про визнання договору оренди недійсним - 10.12.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Київської області від 22.05.2008р. (суддя Тищенко О.В.) позов задоволено частково; визнано недійсним на майбутнє договір оренди від 26.10.2002р., укладено між КП "Бориспільське виробниче управління комунального господарства" та ТОВ "Еко-Сервіс"; стягнуто з КП "Бориспільське виробниче управління комунального господарства" на користь позивача 85грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.07.2008р. (судді Чорногуз М.Г. –головуючий, Жук Г.А., Зеленіна Н.І.) рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008р. скасовано; прийнято нове рішення; у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача-1 судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 42,50грн.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, а рішення місцевого господарського суду –залишити в силі.

Бориспільська міська рада, після призначення до розгляду касаційної скарги, подала відмову від касаційної скарги. Однак, за текстом заяви про відмову вбачається, що позивач вважає законним саме рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008р., яке і просить в касаційній скарзі залишити в силі, скасувавши постанову апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 111-6 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від касаційної скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про неможливість прийняття відмови від касаційної скарги, оскільки прийняття вказаної відмови порушує права та охоронювані інтереси Бориспільської міської ради і крім того, суперечить інтересам держави.

Від Заступника Генерального прокурора України до Вищого господарського суду надійшло повідомлення від 09.12.2008р. №05/1/2-259вих-08 про вступ прокурора у справу №10/086-08 з метою захисту інтересів держави в особі Бориспільської міської ради. Відповідно до ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Глибоцької сільської ради від 05.12.2001р. №305-18-ХХІІІ, Комунальному підприємству "Бориспільське виробниче управління комунального господарства" у постійне користування надано земельну ділянку розміром 6,0382га, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 31.12.2001р., зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №427.

25.10.2002 року Колегією Бориспільської міської ради було прийнято рішення №103 "Про оренду сміттєсховища", згідно п.1 якого надано ТОВ "Еко-Сервіс" на умовах довгострокової оренди, терміном на 20 років, сміттєсховище, яке розташоване на землях Глибоцької сільської ради, за умови його добудови та забезпечення подальшої експлуатації.

Пунктом 2 вказаного рішення Колегії Бориспільської міської ради зобов'язано начальника Комунального підприємства "Бориспільське виробниче управління комунального господарства" укласти з ТОВ "Еко-Сервіс" договір оренди відповідно до вимог п.1 цього рішення.

29.10.2002 року рішенням Бориспільської міської ради "Про затвердження рішень колегії міської ради" затверджено рішення колегії Бориспільської міської ради від 25.10.2002р. №103 "Про конкурс по визначенню орендаря по експлуатації та інвестуванню сміттєзвалища".

При цьому судами встановлено, що 26.10.2002р. між відповідачами у справі укладено договір (далі за текстом - Договір), за яумовами п.1.1 якого Комунальне підприємство "Бориспільське виробниче управління комунального господарства" (орендодавець) передало, а ТОВ "Еко-Сервіс" (орендар) прийняло у строкове (терміном на 20 років) платне володіння і користування недобудований полігон ТПВ загальною площею 6,0382га., розташований на землях Глибоцької сільської ради вартістю 741261грн. Межі вказані в копії Державного акта на право постійного користування землею II - КВ N 002478 - Додаток N2 та вагончик для розміщення охорони вартістю 7303грн.

Відповідно до п.2 договору метою оренди є добудова даного полігону, проведення заключних експертиз по проекту та експлуатація полігону у відповідності з діючим законодавством до його рекультивації, проведення рекультивації полігону після закінчення його експлуатації.

З метою належного фіксування технічного стану об'єкта оренди та його систем забезпечення на момент передачі в оренду прийом-передача здійснюється комісією, що формується по 2 уповноважених представників від кожної сторони. Комісія має закінчити прийом-передачу не пізніше двох днів після підписання договору скласти про це акт за підписом кожного члена комісії. На день закінчення роботи комісії Орендодавець повинен звільнити об'єкт оренди від майна, яке не передається в оренду. Об'єкт оренди вважається прийнятим орендарем в день підписання акта прийому-передачі і при відсутності перешкод для користування ним з боку орендаря. Договір набуває чинності з дня підписання сторонами договору та акта прийому-передачі і діє терміном 20 років з дня здійснення прийому-передачі полігону (п.п.3, 4 договору).

На підставі листів Головного державного санітарного лікаря Бориспільського району від 10.05.06р. №2114, від 03.07.06р. №03/01-07-2716 "Про порушення санітарного та природоохоронного законодавства полігоном твердих побутових відходів ТОВ "Еко-Сервіс", а також Акту санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 18.08.2006р. встановлено порушення санітарного та природоохоронного законодавства ТОВ "Еко-Сервіс" при використанні полігону твердих побутових відходів.

Рішенням Бориспільської міської ради від 17.08.2006р. №103 IV -V було затверджено Звіт та пропозиції тимчасової контрольної комісії міської ради по перевірці дотримання вимог санітарного та природоохоронного законодавства орендарем полігону твердих побутових відходів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс", визнано факт забруднення навколишнього середовища: ґрунту, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря продуктами розпаду та складом сміття, що надходить на полігон.

Також п. 4 вказаного рішення позивача від 17.08.2006р. №103 IV-V скасовано рішення Колегії Бориспільської міської ради від 25.10.2002р. №103 "Про оренду сміттєсховища" та рішення Бориспільської міської ради "Про затвердження рішень колегії міської ради", яким затверджено рішення колегії Бориспільської міської ради від 25.10.2002р. №103 "Про конкурс по визначенню орендаря по експлуатації та інвестуванню сміттєзвалища".

Дане рішення позивача від 17.08.2006р. №103 IV-V у встановленому законом порядку не скасовано.

Як встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство "Бориспільське виробниче управління комунального господарства" є госпрозрахунковим підприємством, заснованим на володінні та користуванні рухомим та нерухомим майном, що належить до комунальної власності Бориспільської міської ради. Підставою для набуття права володіння та користування майном є передача об'єктів права комунальної власності в повне господарське відання без права розпорядження цими об'єктами рухомого та нерухомого майна (п.1 Статуту Комунального підприємства "Бориспільське виробниче управління комунального господарства"). Комунальне підприємство утворюється власником - Бориспільською міською радою та реєструється у виконавчому комітеті (п.8.1 Статуту).

Відповідно до положень Статуту Комунального підприємства "Бориспільське виробниче управління комунального господарства" майно останнього належить до комунальної власності Бориспільської міської ради і передано у повне господарське відання Комунальному підприємству "Бориспільське виробниче управління комунального господарства" без права розпорядження рухомим та нерухомим майном.

Крім того, відповідно до п.3.6 Статуту Комунальне підприємство "Бориспільське виробниче управління комунального господарства" має право за згодою засновника здавати, брати в оренду будь-яке майно, не виключене законодавством з господарського обігу.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Місцевий господарський суд встановив, що на пленарному засіданні сесії Бориспільської міської ради не вирішувалось питання щодо передачі в оренду ТОВ "Еко-Сервіс" шляхом укладення договору оренди полігону ТПВ, який знаходиться у віданні Комунального підприємства "Бориспільське виробниче управління комунального господарства", тому укладення спірного договору оренди за відсутності згоди Бориспільської міської ради, є порушенням п.1, 2, 3, 8 Статуту, ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні" та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

При цьому суд цілком обґрунтовано відхилив посилання відповідачів на рішення Колегії Бориспільської міської ради від 25.10.2002р. №103 "Про оренду сміттєсховища", оскільки воно прийнято нелегітимним та неуповноваженим органом, а тому не має юридичної сили і не породжує прав та обов'язків. Окрім того, як було зазначено вище, рішенням позивача від 17.08.2006р. №103 IV-V було скасовано рішення Колегії Бориспільської міської ради від 25.10.2002р. №103 "Про оренду сміттєсховища". Також обґрунтовано не прийнято до уваги рішення Бориспільської міської ради "Про затвердження рішень колегії міської ради" від 29.10.2002 року, яким затверджено рішення колегії Бориспільської міської ради від 25.10.2002р. №103, оскільки спірний договір укладено 26.10.2002р., тобто до прийняття вказаного рішення Бориспільської міської ради "Про затвердження рішень колегії міської ради" від 29.10.2002 року.

Також місцевий господарський суд правомірно застосував положення п.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якого не можуть бути об'єктами оренди: об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 29 червня 2004 (1905-15) року.

Як вбачається з п. в) п.2 ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" не підлягають приватизації об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають, зокрема, полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники.

Отже, полігон твердих побутових відходів, який є предметом спірного договору оренди, відноситься до об'єктів, що мають загальнодержавне значення та не підлягає приватизації, а тому на підставі п.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " не може бути об 'єктом оренди.

За приписами статті 48 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент укладання спірного договору, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції на підставі ретельної оцінки доказів та всебічного дослідження обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним спірного договору.

Вищевикладене не було враховано апеляційним господарським судом, що призвело про безпідставного скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, скасовуючи рішення господарського суду Київської області, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи.

У оскаржуваній постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду фактично не наведено обґрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, рішення якого оскаржувалось в апеляційному порядку.

За таких обставин постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.6 ч.1 ст. 111-9, 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу задовольнити.

Поста нову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.07.2008 року у справі №10/086-08 скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008 року у даній справі залишити без змін.