4/463 Про право користування земельною ділянкою - 10.12.2008 Прийняття

У листопаді 2007р. Об'єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" (далі –Кооператив) звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою, у якій просив спонукати Київську міську раду (далі –Рада) оформити право користування земельною ділянкою за адресою: м.Київ, вул.Стальського, 29.

Позовні вимоги Кооператив обґрунтовував тим, що він виконав усі дії та надав усі необхідні документи, передбачені законодавством України для оформлення права користування земельною ділянкою за адресою: м.Київ, вул.Стальського, 29, проте Рада порушує встановлений порядок відповідного оформлення та зволікає з оформленням, чим порушує ст.ст. 123 та 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

У ході розгляду справи Кооператив неодноразово уточнював позовні вимоги.

Останньою заявою № 18 від 07.04.2008р. Кооператив уточнив позовні вимоги та просив господарський суд м.Києва спонукати Раду на протязі 30 днів розглянути його клопотання №39 від 11.09.2000р. про оформлення права користування земельною ділянкою адресою: м.Київ, вул.Стальського, 29, і прийняти рішення, та спонукати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі –Управління) на протязі 60 днів розробити та подати проект рішення разом з проектом відведення земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул.Стальського, 40, площею 14989,73кв.м, цільове використання –відкрита автомобільна стоянка, користувач –Кооператив, до Ради для розгляду і прийняття рішення.

Рішенням господарського суду м.Києва від 07.05.2008р. (суддя БорисенкоІ.І.) у задоволенні позовних вимог Кооперативу відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2008р. (колегія суддів: МоторнийО.А., КошільВ.В., ШапранВ.В.) рішення господарського суду м. Києва від 07.05.2008р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що:

–Кооператив не надав Управлінню документів, які у відповідності до законодавства України є необхідними для передачі земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул.Стальського, 29, йому у користування;

–згідно з чинним на момент вирішення спору законодавством України набуття права користування земельною ділянкою здійснюється лише на конкурсних засадах;

–Кооператив пропустив строк позовної давності.

Кооператив звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2008р. і рішення господарського суду м. Києва від 07.05.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким спонукати Управління на протязі 60 днів розробити та подати проект рішення разом з проектом відведення земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул.Стальського, 29, площею 14989,73кв.м, цільове використання –відкрита автомобільна стоянка, користувач –Кооператив, до Ради для розгляду і прийняття рішення. Викладені у касаційній скарзі вимоги Кооператив обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів не з'ясували усі обставини справи, порушили ст.ст.123, 124, п.2 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) , неправильно застосували ст. 261 Цивільного кодексу України.

Рада та Управління не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Кооперативу до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Кооперативу підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Господарським судом м.Києва та Київським апеляційним господарським судом на підставі матеріалів справи встановлено, що Кооператив звертався до Ради з приводу користування земельною ділянкою за адресою: м.Київ, вул.Стальського, 29, з заявами №39 від 11.09.2000р. та №40 від 05.11.2002р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Кооперативу, місцевий та апеляційний господарські суди посилались, зокрема, на ст. 123 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення та розгляду спірних правовідносин), згідно з якою юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

З вказаної норми випливає, що вона регулює порядок одержання земельної ділянки у постійне користування юридичною особою, яка не мала такого права на відповідну ділянку.

Між тим, Кооператив у позовній заяві та доповненнях до неї зазначав, що:

–рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради №21028/19 від 17.07.1978р. для Виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів була відведена земельна ділянка по вул.Стальського, 29, в тимчасове користування для влаштування відкритої автомобільної стоянки для машин, які знаходяться у користуванні громадян;

–рішенням Виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів №80 від 28.01.1986р. була збільшена площа земельної ділянки для розширення автомобільної стоянки "Дружба", яка знаходиться по вул.Стальського, 29;

–розпорядженням Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації №140 від 28.11.2000р., прийнятим, зокрема, за результатом розгляду клопотання Кооперативу, автомобільній стоянці "Дружба" було присвоєно поштову адресу –вул.Стальського, 29.

Господарські суди першої та другої інстанцій, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, не надали оцінки та не перевірили вказаних тверджень Кооперативу.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що:

–у позовній заяві Кооператив, посилаючись на п.6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) , зазначав про термін переоформлення права власності або права оренди на земельні ділянки, та просив господарський суд м.Києва спонукати Раду оформити право користування земельною ділянкою;

–в останній заяві №18 від 07.04.2008р. про уточнення позовної заяви Кооператив просив спонукати Раду на протязі 30 днів розглянути його клопотання №39 від 11.09.2000р. про оформлення права користування земельною ділянкою адресою: м.Київ, вул.Стальського, 29.

Оцінюючи зазначене у сукупності, господарські суди попередніх інстанцій мали б з'ясувати, чи передавалась земельна ділянка за адресою: м.Київ, вул.Стальського, 29, щодо якої виник спір, у користування Кооперативу, тобто, чи знаходилась ця ділянка у користуванні Кооперативу на момент його звернення до Ради щодо неї.

Встановлення вказаної обставини має суттєве значення для вирішення справи, оскільки у випадку, якщо спірна земельна ділянка передавалась у користування Кооперативу, то звернення останнього до Ради щодо вказаної ділянки з заявами №39 від 11.09.2000р. та №40 від 05.11.2002р. необхідно оцінювати, виходячи з:

–п.6 постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990р. (563-12) , який встановлює, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу (2768-14) Української РСР, повинні до 1 січня 2008 року оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається;

–п.6 постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990р. (563-12) в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнанотаким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 (v005p710-05) .

Тобто у випадку, якщо спірна земельна ділянка знаходилась у користуванні Кооперативу, то звернення останнього до Ради щодо цієї земельної ділянки з заявами №39 від 11.09.2000р. та №40 від 05.11.2002р. не можна вважати зверненням з приводу надання вказаної земельної ділянки йому у користування, а необхідно розцінювати як звернення з приводу оформлення права користування на таку земельну ділянку.

Відповідно, у такому разі для вирішення спору необхідно встановити, чи надав Кооператив Раді документи, передбачені законодавством України, які необхідні для переоформлення йому права користування на земельну ділянку, щодо якої виник спір.

Таким чином, посилання господарським судом м.Києва та Київським апеляційним господарським судом на ст. 123 Земельного кодексу України у даному випадку є передчасним.

У зв'язку з чим передчасними є і твердження вказаних господарських судів про те, що Кооператив пропустив строк позовної давності, про застосування якого заявлено Радою, оскільки Земельний кодекс України (2768-14) (ст.123) встановлює строк, протягом якого уповноважений орган місцевого самоврядування повинен розглянути заяву (клопотання) зацікавленої особи про надання їй земельної ділянки у користування та прийняти відповідне рішення, але не встановлює строку, протягом якого таким органом має бути здійснено переоформлення права користування на земельну ділянку.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2008р. та рішення господарського суду м.Києва від 07.05.2008р. підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду м.Києва.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.