Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючий

Мележик Н.І.,

Михайлюка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівгаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09вересня 2008року у справі № 4/2411-3/201(4/1620-28/252,4/1608-18/192) Господарського суду Львівської області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, до Відкритого акціонерного товариства "Львівгаз", м.Львів, про стягнення 40 450 933,43 грн. та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівгаз", м.Львів, до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, про визнання договору недійсним,

за участю представників:

позивача – Слюсар М.О. (дов. №108/10 від 15.07.2008)

відповідача –Станко М.М. (дов.№06-224 від 09.01.2008)

У червні 2004 року позивач –Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Львівгаз" про стягнення 40 450 933,43 грн.

Заперечуючи проти пред'явленого позову ВАТ "Львівгаз" подав зустрічний позов про визнання договору недійсним.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.12.2006 у даній справі первісний позов задоволено.

Постановлено стягнути з ВАТ "Львівгаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 40 068 598 грн. 86 коп. –основного боргу, 280 480 грн. 19 коп. –інфляційних втрат, 101 854 грн. 38 коп. –3 % річних, а всього –40 450 933 грн. 43 коп.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

22.05.2008 відповідач –ВАТ "Львівгаз" звернувся до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду.

Посилаючись на те, що внаслідок встановлення Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України економічно необґрунтованих тарифів для ВАТ "Львівгаз", останнє знаходиться у скрутному фінансовому становищі і не має можливості розрахуватися з постачальниками природного газу, зокрема з позивачем, –відповідач просив відстрочити виконання рішення суду у справі №4/2411-3/201 до 01.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11 червня 2008 року (суддя: Н.Є.Березяк ) заяву задоволено частково.

Постановлено відстрочити виконання рішення суду у справі №4/2411-3/201 до 01.01.2012.

Ухвала мотивована посиланнями на те, що заборгованість відповідача утворилася внаслідок збільшення вартості природного газу, зменшення обсягів його споживання та несвоєчасної сплати споживачів за поставлений газ, що є достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду відповідно до ст. 121 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 9 вересня 2008 року (колегія суддів у складі: Краєвська М.В. –головуючий, Галушко Н.А., Орищин Г.В.) ухвалу скасовано.

Постановлено відмовити в задоволенні заяви ВАТ "Львівгаз" №06-4593 від 22.05.2008 про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.12.2006.

Постанова мотивована посиланнями на відсутність обставин особливого характеру, які у розумінні ст. 121 ГПК України ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

У касаційній скарзі ВАТ "Львівгаз", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме: ст. 121 ГПК України, просить постанову скасувати та залишити в силі ухвалу.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи у їх сукупності.

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву відповідача, про відстрочення виконання рішення суду, не посилався на конкретні обставини які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду, а взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст. 121 ГПК України.

Крім того, оскільки чинне процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то господарський суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Суд першої інстанції в порушення вказаної норми взяв до уваги лише доводи відповідача про скрутне фінансове становище та наявність заборгованості перед ним інших осіб та залишив поза увагою посилання позивача на те, що основним видом діяльності останнього є закупівля та подальше постачання природного газу споживачам України і наявність непогашеної заборгованості споживачів, зокрема ВАТ "Львівгаз", може в подальшому призвести до невиконання грошових зобов'язань НАК "Нафтогаз України" перед іноземними постачальниками і як наслідок припинення газопостачання на територію України.

При цьому, доводи позивача, на відміну від доводів відповідача, обґрунтовані посиланнями на конкретні фінансові документи, які містяться в матеріалах справи та досліджені судом.

Також, місцевий господарський суд не врахував, що для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи оцінюються у їх сукупності і відповідно окремо кожна з перелічених обставин не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, висновок апеляційного господарського суду про скасування ухвали та відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відповідає встановленим обставинам справи, яким надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

Посилання відповідача на встановлення економічно необґрунтованих тарифів для ВАТ "Львівгаз" згідно постанови НКРЕ №958 від 07.08.2008 правильно визнані апеляційним судом безпідставними, оскільки по-перше –вказана постанова не стосується заборгованості відповідача, яка виникла за 2001 рік, а по-друге –оцінка законності дій НКРЕ та прийнятих нею рішень не належить до повноважень господарських судів України.

Апеляційний суд також правильно взяв до уваги посилання позивача на Закон України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , який розповсюджується на ВАТ "Львівгаз", оскільки згідно вказаного нормативно-правового акту виконавче провадження підлягає зупиненню на строк дії передбачених законом процедур.

Посилання касаційної скарги відповідача на встановлення НКРЕ економічно необґрунтованих тарифів для ВАТ "Львівгаз" спростовуються вищевикладеними обставинами.

Інші доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України.

Постанова у справі винесена з дотриманням норм процесуального законодавства щодо повного та всебічного дослідження обставин справи та належної оцінки доказів, є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівгаз" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09вересня 2008року у справі № 4/2411-3/201(4/1620-28/252,4/1608-18/192) залишити без змін.