Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в містіКиєві касаційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2008року у справі №2-6/5683-2006 Автономної Республіки Крим за скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, за участю боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль",

за участю представників сторін:

скаржника –не з'явилися;

позивача –ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" –Слюсар М.О. (дов.№108/10 від 15.07.08 р.);

відповідача –не з'явилися;

У січні 2006року позивач –Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" про стягнення 888640,54 грн.

Вказував, що на підставі укладеного між ним (постачальником) та ТОВ"Кримтеплоелектроцентраль" (покупцем) договору на постачання природного газу №06/05-421 від 1квітня 2005року позивач поставив відповідачу, протягом квітня-вересня 2005року природній газ в об'ємі 82909тис. куб.м. на загальну суму 28605930,54грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, в частині оплати за поставлений природній газ, позивач просив стягнути з відповідача 760930,54грн. основного боргу, 44401,82грн. пені, 53265,14грн. 7% штрафу, 23054,65грн. інфляційних, 6988,39 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26серпня 2006 року (суддя Шкуро В.М.) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 760930,54грн. основного боргу, 44363,29грн. пені, 53265,14грн. 7% штрафу, 23054,65грн. інфляційних, 6988,39 грн. 3% річних та судові витрати. В частині стягнення 38,53грн. у позові відмовлено.

Судове рішення мотивоване наявністю підстав до задоволення позовних вимог на підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України.

4квітня 2006року рішення набрало законної сили та на його виконання Господарським судом Автономної Республіки Крим виданий наказ від 4квітня 2006року у справі №2-6/5683-2006.

У серпні 2008року позивач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, в якій просить суд: визнати неправомірними дії державного виконавця, які полягають у винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27червня 2008року; визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27червня 2008 року; зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 4квітня 2006року у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26серпня 2006 року скаргу задоволено.

Постановлено визнати неправомірними дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК.

Визнано незаконною постанову державної виконавчої служби про повернення виконавчого документу від 27червня 2008 року.

Зобов'язано державну виконавчу службу відновити виконавче провадження з примусового виконанню наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 4квітня 2006року у даній справі.

Ухвала мотивована посиланнями на п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до якої, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК подав апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просив ухвалу скасувати та припинити провадження у справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22вересня 2008року (колегія суддів у складі: Фенько Т.П. –головуючого, Прокопанич Г.К., Градової О.Г.) апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав пропуску, без поважних причин, строку на апеляційне оскарження ухвали.

Ухвала мотивована відсутністю підстав вважати причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду поважними.

У касаційній скарзі Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, з підстав невідповідності до вимог процесуального законодавства та порушення його права на оскарження ухвали місцевого господарського суду в даній справі.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно до частини 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов’язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана ухвала місцевого суду винесена 26серпня 2006року, а апеляційна скарга надійшла на адресу місцевого суду 15вересня 2008року.

Відмовляючи скаржнику у прийняті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26серпня 2006 року, апеляційний суд зазначив, що з дати отримання позивачем копії оскаржуваної ухвали місцевого суду і до звернення з апеляційною скаргою минуло більше 10 днів, а тому підстав для відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження немає.

Проте, вирішуючи питання прийняття апеляційної скарги, апеляційний суд не звернув увагу на те, що при винесені місцевим судом ухвали від 26серпня 2008року у даній справі представник державної виконавчої служби не був присутній в судовому засіданні.

Також апеляційним господарським судом не надано належної оцінки тій обставині, що прийнята 26серпня 2008року Господарським судом Автономної Республіки Крим ухвала направлена державній виконавчій службі 2вересня 2008 року, отримана –8 вересня 2008 року., про що свідчать поштові штампи на конверті.

Таким чином, вирішуючи питання про відновлення строку апеляційний суд не в повному обсязі з’ясував обставини справи та не вірно застосував норми процесуального права у зв’язку з чим дійшов до необґрунтованого висновку, що Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК пропустив строк для подання апеляційної скарги, без поважних причин.

Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 93 ГПК України відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Відповідно до статті 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважних причин його пропуску. До кола поважних причин слід відносити, зокрема, отримання заявником судового рішення місцевого суду після закінчення зазначеного процесуального строку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду від 22вересня 2008року є помилковою і такою, що підлягає скасуванню, а справа направленню до Севастопольського апеляційного господарського суду для розгляду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим задовольнити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22вересня 2008року у справі №2-6/5683-2006 скасувати, справу передати на розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.