47/51 Про стягнення збитків завданих втратою вантажу - 10.12.2008 Прийняття

Закрите акціонерне товариство (надалі ЗАТ) "Новий стиль" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Євротекс-Інвест" 230 468,66 грн. збитків завданих втратою вантажу, організацію перевезення якого за договором експедирування взяв на себе відповідач. Позивач також просив стягнути і 6 514,50 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

За клопотанням відповідача ухвалою господарського суду м. Києва від 04.03.2008 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучений перевізник - Приватний підприємець (надалі ПП) ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.04.2008 року (суддя Станік С.Р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року (судді: Сотніков С.В., Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.), позов задоволений, з ТОВ "Євротекс-Інвест" на користь ЗАТ "Новий стиль" стягнуто 230 468,66 грн. збитків (вартості втраченого вантажу) та 6 514,50 грн. штрафу, а також відповідні судові витрати.

Доповідач: Шаргало В.І.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо збереження та доставки вантажу позивача, за що чинним законодавством та умовами укладеного між сторонами договору експедирування передбачена відповідальність у вигляді відшкодування збитків та сплати штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ТОВ "Євротекс-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 43 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ст. ст. 528, 614, 617 Цивільного кодексу України, ст. 194 Господарського кодексу України., просить їх скасувати, а провадження у справі припинити. Скаржник також зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій не було в повній мірі досліджено обставин щодо участі ППОСОБА_1. у перевезенні вантажу позивача, не досліджувався той факт, що відповідно до укладеного між ТОВ "Євротекс-Інвест" та підприємцем договором, обов'язки стосовно збереження та доставки вантажу покладені на останнього.

У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ "Новий стиль" вважає прийняті у справі рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу -безпідставною.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.12.2003 року між ЗАТ "Новий стиль" (Замовник) та ТОВ "Євротекс-Інвест" (Експедитор) укладено договір №04122093/1 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого Експедитор зобов'язався в рамках цього договору за дорученням Замовника від свого імені надати експедиторські послуги, а також послуги з пошуку Перевізника вантажів Замовника у міжміських та міжнародних сполученнях та укладення договорів на надання послуг з Перевізниками, тобто організовує перевезення вантажів Замовника найманим транспортом за вказаним у заявці маршрутом. Замовник зобов'язався виплатити Експедитору винагороду та компенсувати вартість перевезення, оплачену Експедитором Перевізнику (п. 3.13).

Умовами цього договору передбачено, що в разі втрати вантажу Експедитор зобов'язується відшкодувати Замовнику збитки, спричинені такою втратою, в розмірі вартості вантажу, вказаній в міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR). За несвоєчасну доставку вантажу Замовнику, Експедитор сплачує штраф в розмірі 10% вартості перевезення за кожний день прострочення, але не більше 60 % вартості (п. п. 4.5, 4.6, 4.7). При цьому Замовник має право вважати вантаж втраченим, якщо він не прибув протягом 30 днів з моменту спливу строку доставки.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що претензії, які можуть виникнути при перевезенні вантажів, повинні бути пред'явлені протягом 6 місяців після виникнення підстави для їх пред'явлення.

ЗАТ "Новий стиль" 21.09.2007 року подало Експедитору -відповідачу заявку на транспорт, дата завантаження -25.09.2007 року, місце завантаження м. Пясечно, Польща та 26.09.2007 року -м. Мазовецькі, Польща. Ця заявка була прийнята ТОВ "Євротекс-Інвест" до виконання. Строк доставки товару (скоби у блоках та текстильні вироби) встановлений 02.10.2007 року, місце доставки -м. Харків, Комсомольське шосе, 88 - ЗАТ "Новий стиль".

Постачальники позивача передали перевізникові товари у вказаних місцях завантаження, що підтверджуєть ся наявними в матеріалах справи документами -СМR та протоколом комісійного завантаження.

Оскільки контрактами укладеними ЗАТ "Новий стиль" з іноземними постачальниками передбачалася поставка названих товарів на умовах поставки "Франко - Завод" згідно "Інкотермс -2000" -Польща, м. Мазовецькі, м. Пясечно, позивач став власником товару в момент його передачі перевізнику.

У визначений заявкою строк ЗАТ "Новий стиль" вищезазначений вантаж не отримало, тому 08.10.2007 року товариство звернулось до відповідача з претензією про відшкодування вартості втраченого вантажу та сплату штрафних санкцій.

У відповіді на претензію ТОВ "Євротекс-Інвест" відмовилося провести вказані виплати та повідомило Замовника, що наявними у Експедитора документами підтверджується завантаження замовленого автомобіля товаром, його замитнення та перетин кордону 28.09.2007 року в пункті пропуску "Шегіні".

Однак, вищезазначений товар Замовником -позивачем не отриманий навіть на час звернення до суду з даним позовом, зазначену обставину відповідачем не спростовано.

Вартість втраченого вантажу згідно з наявними у справі документами, у тому числі і СМR, становить 230 468,66 грн. Штрафні санкції за несвоєчасну доставку вантажу складають 6 514,50 грн..

Правовідносини, пов'язані з транспортним експедируванням, регулюються положеннями глави 65 Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно до статті 929 названої глави Цивільного кодексу України (435-15) :

1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

3. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Статтею 934 зазначеного Кодексу встановлена відповідальність експедитора перед клієнтом за договором транспортного експедирування відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Як вбачається з наведеного, договір експедиції може містити елементи кількох видів договорів, зокрема перевезення, доручення, підряду, зберігання, що і мало місце в даному випадку.

Аналогічні положення містить і стаття 316 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За невиконання зобов'язань за договором статтею 611 Цивільного кодексу України та статтями 217, 218 Господарського кодексу України передбачена цивільно(господарсько)-правова відповідальність особи, що порушила зобов'язання, зокрема у вигляді відшкодування збитків та сплати неустойки (штрафу, пені).

Склад та розмір збитків визначається за правилами ст. 225 Господарського кодексу України, в тому числі до складу збитків входить вартість втраченого майна.

З урахуванням норм наведеного законодавства та застосованих апеляційною інстанцією до спірних правовідносин приписів Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р. (995_234) , до якої 01.08.2006р. приєдналася і Україна, встановлених судами обставин справи щодо втрати вантажу у міжнародному перевезенні, за що умовами укладеного між сторонами договору експедирування передбачена відповідальність у вигляді відшкодування збитків та сплати штрафних санкцій, господарські суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги ЗАТ "Новий стиль" .

Щодо доводів касаційної скарги стосовно залучення відповідачем до перевезення належного позивачеві вантажу ППОСОБА_1., то цим доводам надали належну оцінку суди попередніх інстанцій, а саме: експедитор (відповідач) у разі залучення ним до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, відповідає перед замовником (позивачем) за порушення умов договору, з чим погоджується і суд касаційної інстанції. Крім того, вказаний висновок господарських судів підтверджується умовами договору укладеного експедитором з перевізником ( а. с. 97-99).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.