Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.06.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 09.09.2008 Житомирського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Вінницької області від 03.06.2008 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що в силу ст. 32 Закону України "Про об'єднання громадян", позивач відноситься до складу суб'єктів, яким надано право вимагати в судовому порядку припинення (примусового розпуску) об'єднання громадян, тому підстави для припинення юридичної особи -Подільського центру прав людини відсутні.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ФОП - ОСОБА_1. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що господарськими судами порушено норми матеріального права, зокрема, ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Відповідно п.п. 1.1,2.1 Статуту громадської організації "Подільський центр прав людини" -самодіяльна, неурядова, неприбуткова громадська організація, яка покликана об'єднати зусилля активістів правозахисного руху для здійснення діяльності по захисту прав людини. Подільський центр прав людини діє відповідно до статуту та законодавства України про об'єднання громадян. Метою діяльності Подільського центру прав людини є сприяння у побудові в Україні демократичної правової держави заснованої на принципах забезпечення прав людини, у приведенні законодавства країни і практики його застосування у відповідність з міжнародними стандартами з прав людини, у припиненні порушень прав людини, у вкоріненні в державі і в громадянському суспільстві засад пріоритетності прав людини, у створенні дієвої системи національних інститутів захисту прав людини.

За п. 3.1 Статуту, для досягнення мети центр співпрацює з органами державної виконавчої влади на місцях з приводу забезпечення належного стану прав людини в області.

Господарським судом встановлено, що ОСОБА_2, голова правління громадської організації Подільського центру прав людини, член конкурсного комітету Вінницької обласної державної адміністрації, брав участь в розгляді адміністративної справи №2-а-18255/07 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій конкурсного комітету, як представник Вінницької обласної державної адміністрації за дорученням № 01-33-141від 14.01.2008, яка розглядалась Вінницьким окружним адміністративним судом 19.02.2008.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які, вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарські суди дійшли висновку, що відповідач не допустив порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки представництво, яке здійснював ОСОБА_2 не є протизаконним та не суперечить меті юридичної особи -Подільського центру прав людини, так як в адміністративній справі ОСОБА_2 представляв інтереси Вінницької обласної державної адміністрації, а не Подільського центру прав людини.

Щодо вимоги позивача про припинення юридичної особи відповідача, то відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Законом України "Про об'єднання громадян" (2460-12) передбачено припинення діяльності об'єднання громадян шляхом його реорганізації, або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Реорганізація об'єднання громадян здійснюється у порядку, встановленим цим Законом. Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Статтею 32 Законну "Про об'єднання громадян" передбачено, що за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках:

1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону.

2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону.

3) продовження прот иправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом.

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Отже, даною статтею встановлений вичерпний перелік підстав розпуску (ліквідації) об'єднання громадян (громадської організації). Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, господарські суди правомірно дійшли висновку, що позивач не відноситься до складу суб'єктів, яким надано право вимагати в судовому порядку припинення (примусового розпуску) об'єднання громадян.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. - 111-5, п.1 ст. - 111-9, ст.- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 09.09.2008 Житомирського апеляційного господарського суду зі справи №4/71-08 залишити без змін.