21/522-07 Про спонукання до вчинення певних дій - 10.12.2008 Прийняття

У листопаді 2007 року Суб"єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Релігійної громади буддистів "Аджида" про спонукання відповідача зарити водопровідну трубу на глибину не менш ніж 1,2 м, необхідну для обслуговування виробничих будівель по АДРЕСА_1, що належить Суб"єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 посилаючись на порушення відповідачем умов договору купівлі - продажу від 07.09.2006р. та додаткової угоди від 07.09.2006р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2008 року (суддя Швед Е.Ю.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 року (судді: Пушай В.І., Плужник О.В., Барбашова С.В.), в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Суб"єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просив судові акти попередніх інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконних рішення та постанови.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.09.2006 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач зобов"язався передати відповідачеві майно, а саме: систему оборотного водозабезпечення (градирні у кількості двох штук, резервуари у кількості двох штук, шафи оборотної системи водозабезпечення у кількості чотирьох штук, шафи управління у кількості двох штук), яка знаходиться за адресою м. АДРЕСА_1 а відповідач - прийняти вказане майно та оплатити його вартість.

Цього ж дня до вказаного договору сторонами укладено додаткову угоду, за якою позивач відмовився від будь-яких прав на земельну ділянку, зобов"язався подати до Харківської міської ради заяву про відмову від права на земельну ділянку, зазначену в узгодженій сторонами схемі №1, яка є невід"ємною частиною додаткової угоди, і внести зміни в проект відведення земельної ділянки.

Водночас, відповідач зобов"язався за власний рахунок забезпечити встановлення капітальної огорожі по периметру земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою позивача, за власний рахунок зі свого матеріалу забезпечити виконання робіт по утепленню стіни споруди, що ним будується та знаходиться на межі земельної ділянки позивача, не перешкоджати позивачу користуватись комунікаціями, необхідними для обслуговування виробничих будівельАДРЕСА_1

Враховуючи вищевказаний договір, рішення Харківської міської ради №170/06 від 22.11.2006 року про надання земельної ділянки, площею 1,260 га для будівництва та подальшої експлуатації комплексу "Пагода", розташованого за вказаною адресою, договір оренди земельної ділянки від 08.05.2007 року, укладений між Харківською міською радою і відповідачем, та рішення Фрунзенської районної ради у м. Харкові №183 від 19.09.2006 року про надання поштової адреси нежитловій будівлі, відповідач є законним користувачем спірної земельної ділянки.

На підставі договору №11/в-2007 ТОВ "Комунальник" зобов"язався відпускати позивачу воду з належної йому системи водопостачання в розмірах, встановлених даним договором і додатком до нього №1. Строк дії договору встановлений до 31.12.2007 року та пролонговано сторонами. Разом з тим, вказаним договором не передбачено способу постачання Товариством води позивачеві.

Обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що в п.7. додаткової угоди до договору від 07.09.2006 року передбачено забов"язання відповідача не перешкоджати позивачеві користуватись саме тією водогінною трубою, що є предметом цього позову, позивач посилається на лист ТОВ "Комунальник" № 70 від 12.10.2007 року, в якому останнє повідомило, що при огляді території позивача виявлено, що труба, через яку здійснюється постачання води СПД ФООСОБА_1, знаходиться під землею на глибині 200 мм.

Позивач вважає, що таке положення водогінної труби є порушенням ДБНУ 2.004.02-84, згідно яких вказана труба повинна знаходитись на глибіні не менш ніж 1,2 м. та порушенням договірних забов"язань, передбачених п.1.7. додаткової угоди до договору від 07.09.2006 року, а тому відповідач зобов"язаний зарити трубу на глибину 1,2 м.

Місцевий суд, приймаючи рішення у даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідач при отриманні в оренду земельної ділянки та проектуванні комплексу "Пагода" не знав і не міг знати про те, що на цій території розташована водогінна труба, оскільки позивач та ТОВ "Комунальник" приховали дану інформацію під час продажу майна, чим створили несприятливі умови для безпеки споруди; позивач не надав доказів погодження меж земельної ділянки, введення спірної труби в експлуатацію, при цьому, використовуючи її; також позивач не надав доказів порушення його права, як власника так і користувача комунікацій, зокрема, доказів вини відповідача у тому, що внаслідок його незаконних дій водогінна труба знаходиться на глибині 200 мм під землею.

Апеляційна інстанція, погодившись з висновком суду першої інстанції щодо не доведення позивачем при зверненні до суду порушення його прав, як власника або користувача комунікацій та не доведення наявності протиправних дій відповідача, з яких сталися вказані порушення, вказала на необізнаність відповідача щодо наявності спірної труби та відсутність на схемі розташування земельної ділянки будь-яких даних щодо цього, неповідомлення позивачем Релігійну громаду буддистів "Аджида" про знаходження на вказаній земельній ділянці зазначених комунікацій і обмеження її використання та відсутність доказів введення спірної труби в експлуатацію.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови.

Згідно ст. 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою, в тому числі, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій.

Права на забудову виникає у юридичної особи на підставі висновків, викладених у містобудівній документації.

Забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкцію, реставрацію, капітального ремонту, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами (ДБНУ), нормами та правилами, регіональними та місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Забудова міст ведеться згідно з місцевими правилами забудови, що розробляються та затверджуються відповідними радами відповідно до ст. 22 Закону України "Про планування та забудову територій".

Відповідно до п. 2.1. Державних будівельних норм України (ДБНУ А.2.2-3-2004), затверджених наказом Держбуду України 20.01.2004 року №8 (v0008509-04) , не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земельних ділянках, а при реконструкції об'єктів -без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

Згідно п. 8 Інструкції по ліквідації, розриттю, затвердженої Департаментом житлово-комунального господарства та енергетики, Департаментом будівництва та дорожнього господарства, у випадку пошкодження комунікацій при виконанні робіт, їх відновлення виконується замовником тільки в тому випадку, якщо пошкоджені комунікації прокладені згідно проектної та виконавчої документації, погодженої у встановленому порядку. Ремонт, винос, перекладка інженерних мереж, прийнятих до експлуатації інженерними службами міста без погодженої проектної та виконавчої документації, виконується за рахунок служб, які прийняли їх в експлуатацію.

Відтак, відповідає матеріалам справи та вимогам закону висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставності позовних вимог та недоведення їх належними доказами.

Враховуючи викладене, місцевий та апеляційний господарські суди повно, всебічно дослідили надані сторонами докази, належно їх оцінили і дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог СПД ФО ОСОБА_1.

З даними висновками апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті рішення та постанова відповідають нормам чинного законодавства та підстав для їх скасування не вбачається.