29/80-08-1965 Про право власності на корпоративні права - 09.12.2008 Прийняття

Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Колос" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Арцизького міжгосподарського оздоровчого закладу "Юбілейний" і просило суд визнати за позивачем право власності на корпоративні права (частку участі) у закладі, а саме: право власності на 4,7619% у статутному фонді (капіталі) товариства або 9801,0 грн.; право брати участь в управлінні; право на отримання відповідної частки прибутку; право на отримання активів у разі ліквідації.

Позов обґрунтований тим, що позивач є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства ім.Мічуріна, яке було засновником Арцизького міжгосподарського оздоровчого закладу "Юбілейний". Оскільки засновниками останнього у Статуті не були визначені розмір статутного капіталу та частки кожного із засновників, то їх частки в силу ст. 357 ЦК України є рівними.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2008р. (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено: визнано за позивачем право власності на корпоративні права (частку участі) в Арцизькому міжгосподарському оздоровчому закладі "Юбілейний", а саме право власності на 4,7619% у статутному фонді (капіталі) товариства або 9801,0 грн., право брати участь в управлінні, право на отримання відповідної частки прибутку, право на отримання активів у разі ліквідації.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що позивачу, як правонаступнику КСП ім.Мічуріна, який є засновником відповідача, належить право власності на 4,7619% у статутному фонді відповідача, а в силу ст.ст. 16, 392 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу; власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, прокуратура Одеської області повідомила Одеський апеляційний господарський суд про вступ її представника для участі у справі (а.с.50).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2008р. (головуючий, суддя Л.І.Бандура, судді Л.І.Бойко, Л.В.Поліщук) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з відсутності доказів того, що позивач є учасником Арцизького міжгосподарського оздоровчого закладу "Юбілейний", тому цей спір не є корпоративним, але підвідомчий господарському суду за суб'єктним складом.

Проте, оскільки статутом відповідача передбачено, що перехід до правонаступника права на частку у статутному капіталі дозволяється лише за згодою інших учасників товариства, а такої згоди, як встановлено судом апеляційної інстанції, отримано не було, то у суду були відсутні підстави для задоволення позову.

Одночасно суд апеляційної інстанції погодився із доводами відповідача відносно того, що справу було розглянуто за його відсутності, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, що згідно п.2 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що даний спір не є корпоративним, проте за суб'єктним складом підвідомчий господарському суду.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Отже, виходячи з положень наведеної норми, господарському суду підвідомчі корпоративні спори: між учасниками товариства; між учасником та господарським товариством, які мають бути пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.

Згідно ч.3 ст. 167 ГК України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч.1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Права учасника товариства, визначені ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої учасник товариства має право:

- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

- вийти в установленому порядку з товариства;

- одержувати інформацію про діяльність товариства;

- здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Аналогічні права учасника товариства визначені і ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України. При цьому, вищевказані норми містять застереження, що учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Виходячи з приписів ст. 1 ГПК України, господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

Як свідчать матеріали справи, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не посилається на порушення вищевказаних його прав як учасника товариства та будь-яких інших його корпоративних прав, визначених установчими документами чи законом.

Так, предметом спору у даній справі є визнання за позивачем права власності на корпоративні права (частку участі) в Арцизькому міжгосподарському оздоровчому закладі "Юбілейний", а підставою позову - правонаступництво позивача.

Разом з тим, пункт 4 частини першої статті 12 ГПК не відносить до складу сторін корпоративного спору осіб, які мають право на набуття корпоративних прав шляхом вступу до господарського товариства. Тому справи у спорах, пов'язаних із вступом до господарських товариств правонаступників розглядаються залежно від суб'єктного складу сторін спору загальними або господарськими судами (додатково див. п.1.10 Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007р. №04-5/14 (v5_14600-07) ).

Відповідно до ч.5 ст. 147 ЦК України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

В силу ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

Відповідно до пункту 3.2. Статуту відповідача, до виключної компетенції загальних зборів представників господарств-засновників та інших засновників відноситься розгляд заяв організацій про їх вступ до складу засновників та вирішення питання про виключення учасників із засновників дитячого оздоровчого закладу.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до відповідача в установленому порядку із заявою про вступ до дитячого оздоровчого закладу, як правонаступник реорганізованої юридичної особи, у даному випадку КСП ім.Мічуріна, який є засновником відповідача.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

Касаційну скаргу Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2008р. у справі №29/80-08-1965 –без змін.