Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Плюшка І.А., Разводової С.С.,

за участю представників сторін: позивача – Ковальчука О.О. дов. № 30/11-07 від 30.11.2007 року, відповідача –Семенія М.В. дов. №74-6-03537 від 03.09.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року у справі господарського суду Чернігівської області за позовом ВАТ "ПМК-210" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про усунення перешкод в користуванні майном,

У липні 2008 року ВАТ "ПМК-210" звернулось до господарського суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про зобов'язання відповідача усунути перешкоди позивачу у користуванні майном, а саме, об'єктом незавершеного будівництва - плавальним басейном, що розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Східночеська.

Крім того, позивач просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачу та будь-яким третім особам вчиняти дії щодо відчуження предмету спору, а саме, об'єкту незавершеного будівництва - плавального басейну, що розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Східночеська.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23 липня 2008 року було задоволено заяву про забезпечення позову та заборонено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження предмету спору, а саме, об'єкту незавершеного будівництва - плавального басейну, що розташований за адресою: м.Чернігів, вул. Східночеська.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 23 липня 2008 року залишено без задоволення, а ухвалу –без змін.

У касаційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 23 липня 2008 року.

Заявник вважає, що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушено ст.ст. 32, 33, 34, 43, 66, 67, 101 і 105 ГПК України.

На його думку, забезпечуючи позов, суди не навели мотивів вжиття таких заходів з урахуванням змісту позовної вимоги.

Зазначає, що спірне майно було повернено до державної власності внаслідок примусового виконання рішення суду в іншій справі, а суд у даній справі, не вирішивши спір по суті, фактично визнав право власності позивача на державне майно.

Стверджує, що позивач не заявив суду про вчинення відповідачем хоча б однієї дії, передбаченої чинним законодавством про приватизацію, направленої на приватизацію спірного майна, а суди попередніх інстанцій не досліджували цих питань.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що підставою для застосування судом заходів забезпечення позову стало припущення позивача про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач може продати об'єкт незавершеного будівництва - плавальний басейн, що розташований за адресою м.Чернігів, вул. Східночеська. Викладені в заяві про забезпечення позову обставини позивач підтвердив лише звукозаписом судового засідання в іншій справі.

З наведеним, в свою чергу, погодився і суд апеляційної інстанції.

До того ж, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції констатує як встановлений факт - право власності позивача на спірні об'єкти нерухомості.

Відповідно до ct. 66 ГПК України (1798-12) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-який стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, із змісту ст. 66 ГПК України випливає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Однак, вбачається, що Київський апеляційний господарський суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, вказаних вимог закону не врахував.

Натомість, суди забезпечивши у такий спосіб позов, фактично вирішили заявлені позовні вимоги до винесення судом рішення у справі, оскільки фактично саме така вимога містилась у заявленому позові.

Крім того, судами належним чином не обґрунтовано, яким чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі в контексті заявлених позовних вимог.

Отже, перевіривши оскаржувані судові рішення Вищий господарський суд України встановив, що суди передчасно та в порушення положень чинного процесуального закону дали оцінку фактичним обставинам справи, зокрема, щодо права власності позивача на спірне майно, а відтак, зробили висновки про права та обов'язки сторін, що стосуються предмету спору за відсутності на те правових підстав.

Враховуючи наведене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року та ухвала господарського суду Чернігівської області від 23 липня 2008 року підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року і ухвалу господарського суду Чернігівської області від 23 липня 2008 року.

Справу передати на розгляд до господарського суду Чернігівської області.