Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

Кооперативне підприємство "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (надалі –КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання") у липні 2004 року звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Спільного підпри-

Доповідач: Продаєвич Л.В.

ємства "Хлібокомбінат" (надалі –СП "Хлібокомбінат") про стягнення з останнього заборгованості у сумі 600000,00 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою придбаного відповідачем майна за договорами купівлі-продажу від 01.07.2004 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 (суддя: Юрчук М.І.) провадження у справі було припинено на підставі пункту 7 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із затвердженням судом укладеної між сторонами мирової угоди від 07.07.2004, за умовами якої СП "Хлібокомбінат" у рахунок погашення заборгованості перед КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" передало останньому у власність будівлю універмагу.

08.04.2005 ліквідатор СП "Хлібокомбінат" звернувся до господарського суду Рівненської області із заявою про перегляд ухвали господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 за нововиявленими обставинами.

Заява вмотивована тим, що постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2004 у справі №8/557-Б-98 скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.06.2004 про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство СП "Хлібокомбінат" з передачею справи на новий розгляд.

Про цей факт призначеному ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.03.2005 ліквідатору стало відомо у березні 2005 року, істотність постанови Вищого господарського суду України для справи №10/257 полягала у тому, що вона впливає на дієздатність боржника – СП "Хлібокомбінат" з питання укладення мирової угоди та законності відчуження майнових активів СП "Хлібокомбінат", які включені до ліквідаційної маси банкрута і продаж яких повинен вчинятися згідно з вимогами статей 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.06.2005, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 та постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2006, заява СП "Хлібокомбінат" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 залишена без задоволення, ухвала господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 –без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 23.03.2006 відмовлено СП "Хлібокомбінат" у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 09.02.2006 у справі №10/257 за заявою СП "Хлібокомбінат" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 року.

03.07.2007 до господарського суду Рівненської області звернувся ліквідатор СП "Хлібокомбінат" із заявою про перегляд ухвали господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви наведені наступні обставини: рішенням господарського суду Рівненської області від 12.02.2007 у справі №14/319, яке вступило в законну силу, визнані недійсними укладені 01.07.2004 договори купівлі-продажу будівель консервного та безалкогольного цехів, які слугували основою для отримання кооперативним підприємством заборгованості в розмірі 600000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.10.2007 (суддя: Петухов М.Г.) заява СП "Хлібокомбінат" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 у справі №10/257 задоволена; ухвала господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 скасована; у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що встановлений рішенням суду в господарській справі №14/319 факт недійсності договорів купівлі-продажу, на підставі яких виникли зобов'язання у сторін, має істотне значення для розгляду даної справи та не міг бути відомий заявникові на час затвердження судом мирової угоди 08.07.2004 року.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість перегляду відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України прийнятої ним ухвали за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для цієї справи і не могли бути відомі заявникові.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 (судді: Орищин Г.В.-головуючий, Галушко Н.А., Краєвська М.В.) ухвала господарського суду Рівненської області від 12.10.2007 залишена без змін.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що на момент прийняття господарським судом Рівненської області ухвали від 12.10.2007 у даній справі рішення господарського суду Рівненської області у справі №14/319 набрало законної сили, та визнав, що факт недійсності угод купівлі-продажу об'єктів нерухомості, укладених між КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" і СП "Хлібокомбінат", а отже і недійсність взятих на себе сторонами зобов'язань щодо сплати 600000,00 грн. за придбане нерухоме майно, у рахунок виконання яких було укладено мирову угоду від 07.07.2004, затверджену ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.07.2004, має істотне значення для розгляду цієї справи.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування через порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга вмотивована тим, що нововиявлена обставина, на яку послалося СП "Хлібокомбінат" і на підставі якої переглядалася ухвала господарського суду Рівненської області від 08.07.2004, перестала існувати з 16.10.2007 (дати прийняття Вищим господарським судом України постанови у справі №14/319), а тому цей факт є підставою для скасування ухвали господарського суду від 12.10.2007 та відповідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року.

У запереченнях СП "Хлібокомбінат" просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 24.11.2008, надіслана сторонам у справі –25.11.2008 року).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини, до яких відносяться матеріально-правові факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі, за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, СП "Хлібокомбінат" звернулося із заявою про перегляд ухвали господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 за нововиявленими обставинами, якою припинено провадження у справі у зв'язку із затвердженням судом укладеної між сторонами мирової угоди від 07.07.2004, за умовами якої СП "Хлібокомбінат" у рахунок погашення заборгованості перед КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" передало останньому у власність будівлю універмагу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Рівненської області від 12.02.2007 у справі №14/319 визнано недійсними договори купівлі-продажу, які були укладені між СП "Хлібокомбінат" та КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання"; зобов'язано сторін повернути один одному все одержане за цими договорами.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що на момент прийняття господарським судом Рівненської області ухвали від 12.10.2007 у даній справі рішення господарського суду Рівненської області у справі №14/319 набрало законної сили, та визнав, що факт недійсності угод купівлі-продажу об'єктів нерухомості, укладених між КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" і СП "Хлібокомбінат", а отже і недійсність взятих на себе сторонами зобов'язань щодо сплати 600000,00 грн., стягнення яких є предметом розгляду даної справи (саме з метою погашення цієї заборгованості між сторонами укладена мирова угода, що затверджена ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 у даній справі), має істотне значення для розгляду цієї справи та не міг бути відомий заявникові на час затвердження судом мирової угоди від 07.07.2004 року.

Як роз'яснено у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (v0001700-81) , при розгляді заяви або подання про перегляд судового рішення у зв'язку із скасуванням рішення, постанови суду по іншій справі або постанови іншого органу необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.

Наведені в оскаржуваних судових актах обставини обґрунтовано визнані такими, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові на час вирішення спору, а тому ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 правомірно переглянуто за нововиявленими обставинами з дотриманням вимог статей 112- 114 Господарського процесуального кодексу України.

Колективним підприємством "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднан-ня" оскаржено в касаційному порядку ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.10.2007 та одночасно подано до господарського суду Рівненської області заяву про перегляд цієї ухвали за нововиявленими обставинами.

Правовою підставою для перегляду зазначеної ухвали скаржник вважає постанову Вищого господарського суду України від 16.10.2007 у справі №14/319, якою скасовані судові рішення першої та апеляційної інстанцій з передачею справи на новий розгляд; і цим, за його твердженням, спростовуються факти, які покладені в основу прийнятої у справі №10/257 ухвали.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не є підставою для зміни або скасування оскаржуваних судових актів, оскільки постанова у справі №14/319 прийнята Вищим господарським судом України після винесення ухвали господарського суду Рівненської області від 12.10.2007 року.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з вимогами статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.10.2007 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 у справі №10/257 – залишити без змін.