П-3/61-14/167 Про стягнення завданих збитків та пені за невиконання зобов'язання - 09.12.2008 Прийняття

в інтересах держави уповноваженим здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України

в особі Івано-Франківської КЕЧ району

до відповідачів 1. Івано-Франківського міськвиконкому

2. Івано-Франківської міської ради

про стягнення неустойки та упущеної вигоди у розмірі 1 406 182,30 грн.

за участю представників:

позивача – не з'явились

в особі – не з'явились

відповідача – не з'явились

прокуратури – Рубан Д.В. –посвідчення № 59 від 08.04.2008 року

У лютому 2007 року Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави уповноваженим здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідачів Івано-Франківського міськвиконкому, Івано-Франківської міської ради про стягнення неустойки та упущеної вигоди у розмірі 1 406 182,30 грн.

Справа розглядалась судами не одноразово.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2007 року (суддя Булка В. І.) у справі № П-3/61-14/167 в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07 травня 2008 року (судді Давид Л.Л., Краєвська М.В., Мурську Х.В.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2007 року скасовано;

позов Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави уповноваженим здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району звернувся до Івано-Франківського міськвиконкому, Івано-Франківської міської ради про стягнення неустойки та упущеної вигоди у розмірі 1 406 182,30 грн. залишено без розгляду.

Не погодившись з постановою Львівського апеляційного господарського суду, Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати частково постанову від 07 травня 2008 року в частині залишення справи без розгляду та прийняти нове рішення, яким позов Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону задовольнити повністю.

Вимоги касаційного подання Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону обґрунтовує тим, що постанова Львівського апеляційного господарського суду прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційного подання, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, 21 жовтня 97 року між Івано-Франківською КЕЧ району та Івано-Франківським міськвиконкомом був укладений договір № 18 згідно з умовами якого Івано-Франківська КЕЧ зобов’язувалась передати міськвиконкому майно військового містечка взамін передачі йому останнім шести трикімнатних і трьох двокімнатних квартир.

Але договірні зобов’язанні з боку Івано-Франківського міськвиконкому не були виконані.

Рішенням арбітражного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2000 року у справі № П-6/2 позов задоволено частково.

Зобов’язано Івано-Франківський міськвиконком передати Івано-Франківській районній КЕЧ шість трикімнатних та три двокімнатних квартири згідно умов договору від 21 жовтня 1997 року № 18.

Рішення суду виконано частково. Передано позивачу дві квартири загальною площею 104,21 кв.м.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2002 у справі № П-6/2 змінено спосіб виконання судового рішення. Стягнуто з відповідача на користь позивача 638 294 грн., вартості непереданих квартир за договором від 21 жовтня 1997 року № 18. Ця сума відповідачем не була перерахована позивачу.

У зв’язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені за прострочку виконання грошового зобов’язання (справа № П-3/61-14/167).

Господарський суд місцевої та апеляційної інстанцій, відмовили позивачу в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 листопада 2007 року Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.07 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.07 у справі № П-3/61 скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області, у зв'язку з не з'ясуванням чи виданий господарським судом Івано-Франківської області наказ від 19.02.02 № 2589 про стягнення з відповідача 638 294,96 грн. передавався для виконання до виконавчої служби.

Львівський апеляційний господарський суд у процесі розгляду справи своїми ухвалами від 31.03.2008 року та 21.04.2008 року витребовував докази оплати відповідачем 638 294,96 грн. по ухвалі про зміну способу виконання рішення, докази подання наказу від 19.02.02 № 2589 про стягнення до виконання, однак витребуваних документів не надано.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія вважає, що судом апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи по суті правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правомірними.

Отже, при вирішенні спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційного подання, а тому постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційне подання - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

1. Касаційне подання Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2008 року зі справи № П-3/61-14/167 залишити без змін.