ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     30 жовтня 2007 р.
 
     № 11/558/06
 
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
 
     розглянув   касаційну   скаргу    суб'єкта    підприємницької
діяльності  -фізичної  особи  ОСОБА_1,  м.  Миколаїв  (далі   -СПД
ОСОБА_1)
 
     на постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
15.05.2007
 
     зі справи № 11/558/06
 
     за   позовом   товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Телерадіокомпанія   Краєвид",   м.   Миколаїв   (далі   -ТОВ    "
Телерадіокомпанія Краєвид")
 
     до СПД ОСОБА_1
 
     про стягнення 3 000 грн.
 
     Судове засідання проведено за участю представників сторін:
 
     ТОВ "Телерадіокомпанія Краєвид" -Паршина Є.В.,
 
     СПД ОСОБА_1 -СПД ОСОБА_1
 
     За   результатами   розгляду    касаційної    скарги    Вищий
господарський суд України
 
     ВСТАНОВИВ:
 
     ТОВ "Телерадіокомпанія Краєвид" звернулося до  господарського
суду Миколаївської області з позовом про стягнення з СПД ОСОБА_1 3
000 грн. штрафу у зв'язку з невиконанням умов договору.
 
     Рішенням названого суду від 15.02.2007 (суддя Василяка  К.Л.)
в задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності  обставин,
що покладені в обгрунтування позовних вимог.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
10.05.2007   (судова   колегія   у   складі:   суддя    Ліпчанська
Н.В.  -головуючий,  судді  Андрєєва  Е.I.,  Мацюра  П.Ф.)  рішення
місцевого  господарського  суду   скасовано;   позов   задоволено:
стягнуто з СПД ОСОБА_1 на користь ТОВ "Телерадіокомпанія  Краєвид"
3 000 грн. штрафу; на  відповідача  віднесено  судові  витрати  зі
справи. В обгрунтування постанови апеляційним господарським  судом
зазначено,  що  стягнення  штрафу  за  розповсюдження  обладнання,
придбаного  у  третіх  осіб,  передбачено  умовами   договору,   а
наявність  порушень   відповідачем   відповідних   умов   договору
підтверджується поданими позивачем доказами.
 
     СПД ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною  скаргою,  в  якій   просить   постанову   апеляційного
господарського суду  зі  справи  скасувати,  а  рішення  місцевого
господарського  суду  залишити   без   змін.   Скаргу   мотивовано
порушенням норм матеріального та  процесуального  права,  зокрема,
статті   43   Господарського   процесуального   кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ), статей 203, 626,  638
Цивільного  кодексу   України   ( 435-15 ) (435-15)
           (далі   -ЦК   України
( 435-15 ) (435-15)
        ),  статті  42,  299  Господарського   кодексу   України
( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     У відзиві на  касаційну  скаргу  ТОВ  "Телекомпанія  Краєвид"
заперечує  проти  доводів  скарги  і  просить  залишити  постанову
апеляційного господарського суду зі справи без змін,  а  касаційну
скаргу без задоволення.
 
     Учасників судового процесу відповідно  до  статті  111-4  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         належним чином повідомлено  про  час  і  місце
розгляду скарги.
 
     Перевіривши   повноту   встановлення   попередніми   судовими
інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування
ним  норм  матеріального  і   процесуального   права,   заслухавши
пояснення представників сторін, Вищий  господарський  суд  України
дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги з огляду на таке.
 
     Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
 
     - 31.01.2005 ТОВ "Телекомпанія Краєвид" та СПД ОСОБА_1 уклали
договір № 1-2005, за умовами якого СПД ОСОБА_1  зобов'язується,  а
ТОВ "Телекомпанія Краєвид" -доручає укладати від  імені  названого
товариства договори оренди  обладнання  для  приймання  інформації
(телевізійних   каналів)   в   телекомунікаційній   мережі   цього
товариства (далі -Договір);
 
     - Договором, зокрема, визначено, що:
 
     СПД  ОСОБА_1  власними  силами,  з   використанням   власного
торговельного місця укладає договори про передання  обладнання  на
визначений строк в оплатну оренду забезпечену грошовою заставою та
протягом трьох днів передає ТОВ "Телекомпанія Краєвид"  примірники
укладених договорів та отримані кошти;
 
     ТОВ "Телекомпанія  Краєвид"  зобов'язується  забезпечити  СПД
ОСОБА_1 необхідним обладнанням, бланками договорів,  прайс-листами
із зазначенням розміру застави та орендної плати, а також виплачує
йому грошову винагороду в сумі 30 грн. за кожен укладений договір;
 
     СПД ОСОБА_1 не може розповсюджувати  обладнання,  придбане  у
третіх осіб (пункт 5.3 Договору), а в разі невиконання  зазначених
умов сплачує ТОВ "Телекомпанія Краєвид" 1 000 грн. штрафу за кожен
виявлений випадок такого порушення зобов'язання;
 
     ТОВ "Телекомпанія Краєвид" має  право  здійснювати  перевірки
щодо виконання робіт СПД ОСОБА_1;
 
     - згідно з актами позивача від 07.06.2006№ 1, від  04.07.2006
№ 2 та від 14.07.2006 № 3 громадяни ОСОБА_2,  ОСОБА_3  та  ОСОБА_4
використовували придбані у відповідача  комплекти  обладнання  для
приймання телевізійних каналів  у  телекомунікаційній  мережі  ТОВ
"Телерадіокомпанія Краєвид", які  не  належать  ТОВ  "Телекомпанія
Краєвид";
 
     - протоколом   Управління   податкової   міліції    Державної
податкової адміністрації в Миколаївський області від 05.07.2006 та
приєднаним до нього протоколом огляду  місця  події  -торговельних
контейнерів № 116, 117, які належать СПД ОСОБА_1, встановлено факт
реалізації спеціальних технічних засобів для отримання  інформації
з каналів зв'язку без відповідної ліцензії;
 
     За загальними умовами виконання  зобов'язання,  передбаченими
статтею 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , зобов'язання  має  виконуватися
належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких  умов
та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог,
що звичайно ставляться.
 
     Статтею 610 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          визначено,  що  порушенням
зобов'язання є його невиконання або виконання з  порушенням  умов,
визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
 
     Відповідно до пункту 4 статті 611  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          в
разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені
договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).
 
     З  установлених  попередніми  судовими  інстанціями  обставин
справи  вбачається,  що  за  Договором  відповідач  бере  на  себе
зобов'язання розповсюджувати отримане від позивача обладнання,  за
допомогою  якого  здійснюється  прийом  інформації   (телевізійних
каналів)  в  телекомунікаційній  мережі   ТОВ   "Телерадіокомпанія
Краєвид",  саме  шляхом  передання  його  в  оренду.  Крім   того,
зазначеним договором  встановлено,  що  відповідач  не  має  права
розповсюджувати таке обладнання отримане від третіх осіб. За кожен
випадок  порушення  цього  зобов'язання  передбачено  стягнення  з
відповідача неустойки (штрафу) в розмірі 1  000  грн.  (пункт  5.3
Договору).
 
     Апеляційним господарським судом встановлено, що на  порушення
пункту 5.3  Договору  відповідач  здійснював  продаж  відповідного
обладнання інших осіб, а не позивача, що підтверджується згаданими
актами  ТОВ  "Телекомпанія  "Краєвид"  та  протоколом   Управління
податкової   міліції   Державної   податкової   адміністрації    в
Миколаївський  області  від  05.07.2006  з  приєднаним  до   нього
протоколом огляду місця події.
 
     Скаржником не наведено  достатньо  обгрунтованих  доводів  на
користь  його  твердження  про  порушення  апеляційною  інстанцією
визначених  статтею  43  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          правил  оцінки
доказів у встановленні зазначених фактів.
 
     З огляду на викладене апеляційний  господарський  суд  дійшов
вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача
штрафу.
 
     Iнші доводи касаційної скарги не спростовують висновків  суду
апеляційної інстанції, оскільки ці доводи в основному зводяться до
визнання Договору недійсним, хоча така вимога  не  була  предметом
розгляду даного спору. Разом з тим, визнаючи угоду недійсною,  суд
повинен встановити наявність  обставин,  з  якими  закон  пов'язує
визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
 
     Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою  статті  111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не має  права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних
доказів над іншими, збирати нові докази або  додатково  перевіряти
докази.
 
     Таким чином, постанова апеляційного  господарського  суду  зі
справи відповідає встановленим фактичним  обставинам,  прийнята  з
дотриманням  норм  матеріального   та   процесуального   права   і
передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
 
     Керуючись статтями 111-9 - 111-11  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
15.05.2007
 
     зі справи № 11/558/06 залишити без змін, а  касаційну  скаргу
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи  ОСОБА_1  -без
задоволення.
 
     Суддя В. Селіваненко
 
     Суддя I. Бенедисюк
 
     Суддя Б. Львов