Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

У травні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства "Дніпробуд", Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним пункту 6.4 договору купівлі-продажу частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" від 10.10.2006 року реєстровий № 8026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пункт 6.4 договору купівлі-продажу № 8026 частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" суперечить вимогам чинного законодавства України, а відтак підлягає визнанню недійсним. Зокрема, позивачем зазначено, що одноособове рішення одного учасника товариства про відчуження майна та зменшення статутного фонду –є незаконним. Зазначено позивачем і те, що комплекс берегоукріплювальних споруд належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" на праві власності, про що свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий Кримським республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", згідно рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-24.07.2006 року по справі № 2-10/10429-2006. Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності в Україні є непорушним.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати недійсним пункт 6.4 договору купівлі-продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" від 10.10.2006 року зареєстрований № 8026, з моменту його укладення.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2008 року (суддя: Мокрушин В.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року (судді: Антонова І.В. –головуючий, Заплава Л.М., Лисенко В.А.) по справі № 2-19/5437-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим позов задоволено, визнано недійсним пункт 6.4 договору купівлі-продажу частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" від 10.10.2006 року за реєстровим номером № 8026. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Дніпробуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 59,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу. Стягнуто з Фонду майна Автономної Республіки Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 59,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу.

Мотивуючи судові рішення, господарські суди з посиланням на статті 316, 317, 319 Цивільного кодексу України зазначили про те, що саме власник може приймати рішення щодо розпорядження своїм майном. Комплекс берегоукріплювальних споруд на момент укладення договору від 10.10.2006 року не перебував у власності Закритого акціонерного товариства "Дніпробуд", тому воно не могло розпоряджатися ним відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з постановою, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року по справі № 2-19/5437-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим, в якому просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи касаційне подання доводами про порушення судом норм права, зокрема, статті 43 Господарського процесуального кодексу України та статей 215, 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що спірне рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права та сприяє незаконному знаходженню у користуванні Закритого акціонерного товариства "Дніпробуд" державного майна, яке не підлягає приватизації.

Відзив на касаційне подання не надано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача, відповідача - 2 та Генеральної Прокуратури України, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, та доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 10.10.2006 року між Закритим акціонерним товариством "Дніпробуд" та Фондом майна Автономної Республіки Крим було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева", за умовами якого Закрите акціонерне товариство "Дніпробуд" придбало частку в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" у розмірі 51,2%.

Судами встановлено, що вказаний договір нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за № 8026.

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що Закрите акціонерне товариство "Дніпробуд" повинно протягом 6 місяців з моменту нотаріального посвідчення договору виключити зі складу майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева", майно, що не підлягає приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) і яке не враховувалося при проведенні оцінки частки, а саме –комплекс берегоукріплювальних споруд (інвестиційний № 1110004 балансовою вартістю 1771237,28 грн.) та передати його до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 319 вказаного вище кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судом апеляційної інстанції відзначено, що вказаний комплекс берегоукріплювальних споруд був переданий до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" за актом приймання-передачі основних засобів від 20.10.1995 року.

Як встановлено судами, відповідно до рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-24 липня 2006 року у справі № 2-10/10429-2006 та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 18056450 від 12.03.2008 року вбачається, що комплекс берегоукріплювальних споруд на момент укладення договору від 10.10.2006 року не перебував у власності Закритого акціонерного товариства "Дніпробуд", а був і є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева".

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що Закрите акціонерне товариство "Дніпробуд" не може розпоряджатися цим майном, у тому числі і способом, визначеним пунктом 6.4 Договору.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 зазначеного Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 217 вказаного вище кодексу передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Судами встановлено, що відповідно до статей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України саме власник може приймати рішення щодо розпорядження своїм майном.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Доказів скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-24.07.2006 року у справі № 2-10/10429-2006 заявником не надано.

Таким чином, твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що постанова у справі підлягає залишенню без змін з мотивів викладених у даній постанові.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року у справі № 2-19/5437-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.