Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянувши

За участю представників сторін:

позивача -не з'явились,

відповідача -не з'явились,

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.05.2008 р. (суддя - Губіна І.В.) позов задоволено. Визнано недійсними пункти рішення 17 сесії Херсонської міської ради 5 скликання від 23.11.2007 р. № 640: п.3.12 яким міська рада вирішила переукласти з ПП ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 0,0042 га поАДРЕСА_1 під торговельним кіоском троком на 6 місяців; п. 6.17 яким рада визнала втративши чинності п. 2.12 рішення міської ради від 19.08.2005 року № 902, про надання ПП ОСОБА_1 в оренду вказаної земельної ділянки, п.7.16 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного радою з ПП ОСОБА_1., зареєстрованого у Херсонській міській філії Державного підприємства "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис від 19.11.2005 року за № 04057300748. Внесено зміни до ч.1 розділу 3 договору оренди земельної ділянки, укладеного 19.10.2005 р. між Херсонською міською радою та ПП ОСОБА_1. та викладено речення цієї частині 3 розділу в такій редакції: "договір укладається строком до 19 серпня 2017 року ", далі по тексту. Судові витрати залишено за позивачем.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.08.2008 р. (судді -Антонік С.Г., Коробка Н.Д., Шевченко Т.М.) рішення Господарського суду Херсонської області від 20.05.2008 р. у справі № 1/212-пд-08 скасовано частково. Прийнято нове рішення. Визнано недійсними пункти 3.12, 6.17, 7.16 рішення 17 сесії Херсонської міської ради 5 скликання від 23.11.2007 р. № 640. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Приватний підприємець ОСОБА_1. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови в позовних вимогах про зміну умов договору оренди земельної ділянки, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Відзиву від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Херсонської міської ради від 19.08.2005 р. № 902, між сторонами у справі був укладений договір оренди земельної ділянки від 19.10.2005 р. на два роки до 19.08.2007 р., площею 0,0042 га у м. Херсоні по пр. 200-річчя м. Херсона під розміщення некапітальної споруди - торговельного кіоску.

Відповідно до акту від 25.08.2005 р. земельна ділянка виділена позивачу в натурі у встановленому законом порядку.

Умовами договору було передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Судами встановлено, що ПП ОСОБА_1. 19.07.2007 р. звернувся до Херсонської міської ради з листом про продовження дії вказаного вище договору оренди земельної ділянки, але на 10 років.

23.11.2007 р. Херсонською міською радою прийнято рішення № 640, відповідно до якого пунктом 3.12. рада вирішила переукласти з ПП ОСОБА_1. договір оренди земельної ділянки площею 0,0042 га у м. Херсоні по пр. 200-річчя Херсона, 3 під торговельним кіоском строком на 6 місяців; пунктом 6.17. визнано втратившим чинність п.2.21. рішення міської ради від 19.08.2005р. про надання ПП ОСОБА_1. в оренду земельної ділянки площею 0,0042 га у м. Херсоні по пр. 200-річчя Херсона, 3; пунктом 7.16 рішення визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений з приватним підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований у Херсонській міській філії Державного підприємства "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис від 19.11.2005 року за № 04057300748.

Враховуючи вказане рішення, ПП ОСОБА_1. для вирішення питання про переукладення договору оренди земельної ділянки зобов'язаний був у місячний строк звернутись із заявою до управління з питань регулювання земельних відносин про укладення договору оренди земельної ділянки, надавши оновлений кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її користуванні та встановлення, у разі необхідності, земельного сервітуту та скласти акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, відповідачем письмові заперечення щодо продовження договору оренди від 19.10.2005 р. та звільнення земельної ділянки протягом місяця до закінчення строку договору оренди, так і протягом місяця після його закінчення на адресу позивача не надсилались.

За таких обставин, в порушення вказаних вимог міська рада прийняла рішення про переукладення договору оренди земельної ділянки строком на шість місяців, а тому судом першої інстанції пункт 3.12 рішення міської ради від 23.11.2007 р. № 640 обґрунтовано визнано недійсним.

Крім того, визнавши втратившим чинність попереднє рішення ради про надання дозволу ПП ОСОБА_1. на укладення договору оренди землі, та визнавши договір від 19.10.2005 року недійсним, міськрада в порушення вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України прийняла заходи щодо розірвання у односторонньому порядку договору оренди земельної ділянки, який пролонгований до 19.08.2009 року, а тому був діючим на момент прийняття спірного рішення.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) сільським, селищним та міським радам не надано право з будь-яких підстав визнавати господарські або цивільно-правові угоди недійсними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що оскільки у встановлений Законом строк міська рада не заявила про своє небажання продовжувати орендні правовідносини, то договір, укладений 19.10.2005 р. між сторонами у справі, підлягає поновленню до 19.08.2009 р., а не до 19.08.2017 р., враховуючи що строк договору оренди є істотною умовою договору і може змінюватись за взаємною згодою сторін.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. - 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.Відповідно до ч. 1 ст.101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст.105 ГПК України та вимогам, що викладені впостанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. - 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті - 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, п. 1 ст. - 111-9, - 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.08.2008 року у справі № 1/212-пд-08 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.