Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянувши

За участю представників сторін:

позивача -не з'явились,

відповідача -не з'явились,

третьої особи -ОСОБА_2. дов. від 03.01.2008 р.№ 16-4

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 р. (суддя - Чередко А.Є.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 р. (судді -Логвиненко А.О., Головко В.Ф., Стрелець Т.Г.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 р. скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсним договір найму будівлі, укладений 6.10.2006 р. між споживчим товариством "Юр'ївське районне споживче товариство" та приватним підприємцем ОСОБА_1

Виселено ОСОБА_1 з нежитлової будівлі загальною площею 212,6м-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути споживчому товариству "Юр'ївське районне споживче товариство" нежитлову будівлю розташовану за адресою АДРЕСА_1

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Позивач та відповідач не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Відзиву від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника третьої особи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2006 р. між сторонами був укладений договір найму будівлі загальною площею 212,6 м.кв., яка розташована в будинку АДРЕСА_1. На виконання умов даного договору, відповідно до актів приймання-передачі від 06 жовтня 2006 року Споживче товариство "Юр"ївське районне споживче товариство" (СТ "Юр'ївське райСТ") передало у тимчасове платне користування відповідачу нежиле приміщення загальною площею 212,6 м.кв., яке розташоване в будинку АДРЕСА_1.

Рішення про передачу майна в найом відповідачу було прийняте правлінням СТ "Юр'ївське райСТ" згідно постанови правління № 6 від 17.08.2006 року. На підставі даного рішення правління, договір, від імені споживчого товариства (наймодавця), був підписаний головою СТ "Юр'ївське райСТ"ОСОБА_3

Звертаючись з позовом про визнання недійсним на майбутнє договору найму будівлі від 06.10.2006 р. та зобов'язання виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з найманого ним нежитлового приміщення загальною площею 212,6 м.кв., що знаходиться в будинкуАДРЕСА_1 з наступною його передачею СТ "Юр'ївське районне споживче товариство", позивач посилався на те, що спірний договір укладено представником позивача з перевищенням повноважень, оскільки на його укладення не було отримано згоду Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств та без згоди уповноважених членів СТ "Юр'ївське районне споживче товариство".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не вказано, яким вимогам ст. 203 ЦК України не відповідає спірний правочин та за таких обстави суд дійшов висновку, що спірний договір укладено зі сторони СТ "Юр'ївське райСТ" повноважною особою, з додержанням вимог ст. 203 ЦК України, а тому правові підстави для визнання недійсним спірного договору відсутні.

Разом з цим, статутом Споживчого товариства визначено, що товариство є організацією споживчої кооперації та входить до складу Обласної спілки.

Відповідно до ст. 5 статуту, Споживче товариство делегує Обласній спілці частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

Слід зазначити, що стаття 48 Статуту передбачає, що питання про передання майна товариства в оренду можуть приймати виключно загальні збори Споживчого товариства, а рішення правління товариства з цього питання підлягає попередньому погодженню з правлінням Обласної спілки.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ним органів.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що спірне приміщення було передано в оренду без попереднього погодження з правлінням Обласної спілки та без відповідного рішення загальних зборів позивача.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що голова правління Споживчого товариства, при прийнятті рішення про передачу відповідачу в оренду спірного майна та при укладенні відповідного договору, повинен був діяти з урахуванням вищенаведених вимог законодавства та статуту.

Згідно ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як правомірно відзначено судом апеляційної інстанції, дії правління товариства так і голови товариства при укладенні угоди про оренду спірного майна здійснювались з перевищенням їх повноважень та не відповідали приписам чинного законодавства,

Крім того, судом враховано, що дізнавшись про укладення договору, Обласна спілка запропонувала Споживчому товариству розірвати договір, а матеріали справи не містять доказів того, що вищий орган Споживчого товариства - загальні збори товариства схвалили укладений договір оренди.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства та у відповідності до ст. ст. 203, 215 ЦК України визнав його недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. - 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті - 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 85, - 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника третьої особи оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, п. 1 ст. - 111-9, - 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року у справі № 25/84-08 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.