ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
за участю представників сторін:
від позивача –не з'явилися,
від відповідача –не з'явилися.
Рішенням господарського суду Волинської області (суддя Слободян П.Р.) від 15.04.08 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Універсам" на користь ТОВ "Волиньтабак" 8 861,55грн. основного боргу, 479,75грн. пені, 825,61грн. інфляційних, 81,58грн. річних та відповідні судові витрати.
В стягненні 1772,31грн. збитків та 339,87грн. процентів за користування чужими коштами відмовлено.
Львівський апеляційний господарський суд (судді: Кузь В.Л., - головуючий, Юркевич М.В., Городечна М.І.) переглянув вказане рішення і постановою від 23.09.08 залишив його без змін.
Приватне підприємство "Універсам" рішення та постанову вважає такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить їх скасувати і прийняти нове рішення (не зазначене яке).
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України,
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" заявлено позов до Приватного підприємства "Універсам" про стягнення 12 260,67грн., у тому числі 8 861,55грн. основного боргу, 825,61грн. інфляційних, 239,87грн. процентів за користування чужими грошима, 479,75грн. пені та1 772,31грн. штрафу відповідно до п.6.2 договору від 27.08.07 №ДН 7/249-7.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що він на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.07 передав відповідачу товар на суму 8 861,55грн., однак, відповідач за вказаний товар не розрахувався.
На думку позивача, за порушення умов договору з відповідача слід стягнути суму вартості товару та нараховані ним, зазначені в позову, санкції.
Розглянувши справу, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що відповідач за отриману продукцію заборгував позивачеві 8 861,55грн., тобто суму, зазначену в позові. Вказані суди встановили також, що відповідно до п. 6.1 договору від 28.08.07 №ДН 7/249-07 за порушення умов договору відповідач повинен сплатити позивачеві 479,75грн. пені.
Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України суд стягнув з відповідача на користь позивача 825,61грн. інфляційних та 3% річних від простроченої суми, що складає 81,58грн.
Що стосується вимог відносно стягнення штрафу на підставі п. 6.2. згаданого договору, то місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що в цьому пункті договору йдеться про збитки, наявність яких позивач не довів, тому в задоволенні позову в цій частині було відмовлено.
Відмовлено в позові і в частині стягнення на підставі ст. 1048 ЦК України процентів за користування чужими коштами, оскільки в цій статті йдеться про позику, а в даному випадку було укладено договір купівлі-продажу.
Наведені в касаційній скарзі підстави для скасування рішення та постанови були предметом дослідження в апеляційній інстанції, яка правильно дала їм юридичну оцінку.
З урахуванням викладеного, касаційна інстанція дійшла висновку, що місцевий та апеляційний господарські суди повно дослідили обставини справи і прийняли законне та обгрунтоване рішення. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.08 у справі господарського суду Волинської області №4/38-38 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Унівесам" –без задоволення.