20/112/08 Про визнання права власності на нерухоме майно - 04.12.2008 Прийняття

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дніпромеханомонтаж" про визнання права державної власності на об’єкт нерухомого майна –дитячий оздоровчий центр "Славутич", розташований за адресою: Запорізька область, Якимовський район, с. Богатир.

Відкритим акціонерним товариством "Дніпромеханомонтаж" подано зустрічний позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно –дитячий оздоровчий заклад "Славутич", що складається з гуртожитку 2 А площею 462,8 кв.м; медичного пункту 1 Б, площею 72,7 кв.м; їдальні 1 В, площею 528,4 кв.м; спального корпусу, 3 Г, площею 1479,5 кв.м; пральні 1 Д, площею 62,3 кв.м; адміністративного корпусу, 2 Є, площею 409 кв.м; сторожки 1 Ж, площею 10,2 кв.м; складу 1 Л, площею 39,8 кв.м; огорожі 1, 2, замощення 3, 4, естакади, 5; КНС 6; бесідки 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15; фонтану питної води, 16, 17; танцювального майданчику, 18; пожежної водойми, 19; котельні 1 К, площею 134 кв.м; насосної 1 М, площею 11,3 кв.м; гаража, 1 З, площею 15,6 кв.м, що розташовані за адресою: Запорізька область, Якимівський район, с. Богатир.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 17.04.2008 року (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволенні позовних вимог за первісним та зустрічним позовами відмовив. Рішення вмотивоване тим, що право власності на спірний об’єкт зареєстровано за третьою особою –Дочірнім підприємством Дніпропетровське спеціалізоване Управління "Механомонтаж № 201" Відкритого акціонерного товариства "Дніпромеханомонтаж", у зв’язку з чим позивач не позбавлений права заявити позов про визнання права власності до належного відповідача чи обрати інший спосіб захисту свого права, у разі його порушення.

Запорізький апеляційний господарський суд постановою від 03.09.2008 року ( судді Антонік С.Г., Мірошніченко М.В., Шевченко Т.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 року залишив без змін, з тих самих підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській

області, позивач за первісним позовом, який вказує на те, що ухвалені у справі судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статті 12 Закону України "Про господарські товариства", статей 319, 321, 345 Цивільного кодексу України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник, зокрема, зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно акта оцінки орендного підприємства, майно на суму 14962 млн.крб. вилучалось із вартості майна, що підлягало приватизації, а тому вартість цього майна не могла увійти до вартості майна державної частки у статутному фонді в сумі 197627 млн.крб., яке підлягало приватизації. Спірне майно, як об’єкт соціально-культурного призначення, не вносилось до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Дніпромеханомонтаж", а отже є державною власністю. Відсутні докази внесення відповідачем у власність ДП ДСУ "Механомонтаж №201" ВАТ "Дніпромеханомонтаж" спірного майна. Судом не надано оцінки обставині відсутності правовстановлюючих документів, на підставі яких могло бути видано свідоцтво про право власності Дочірньому підприємсту "Механомонтаж № 201". Позивач за первісним позовом просить рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.09.2008 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги за первісним позовом задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство "Дніпромеханомонтаж" надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, в якому заперечує проти її доводів, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухваленні у справі рішення та постанову-без змін, як законні та обґрунтовані.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Предметом спору у даній справі за первісним позовом є матеріально-правова вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства "Дніпромеханомонтаж" про визнання права державної власності на об’єкт нерухомого майна –дитячий оздоровчий центр "Славутич". В свою чергу Відкрите акціонерне товариство "Дніпромеханомонтаж" в зустрічному позові просить визнати право власності на це ж майно за ним.

В процесі розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у 1992 році було створено Орендне підприємство "Дніпромеханомонтаж". Протоколом № 1 від 20.11.1992 року на зборах уповноважених організації орендарів Орендного підприємства "Дніпромеханомонтаж" затверджено Статут підприємства. Орендне підприємство мало у своєму складі структурні підрозділи, в тому числі Дніпропетровське спеціалізоване управління № 201 "Механомонтаж", на балансі якого знаходився піонерський табір "Славутич" (пункт 1.5 протоколу). 31.08.1995 року Регіональним відділенням ФДМУ по Дніпропетровській області був затверджений План приватизації державного майна Орендного підприємства "Дніпромеханомонтаж". Зазначеним планом була передбачена приватизація зданого в оренду Орендному підприємству "Дніпромеханомонтаж" майна, вартістю 197627 млн.крб. та встановлено квоту. Розпорядженням Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області № 12/131 від 28.07.1995року затверджено акт оцінки вартості майна, що приватизується, в сумі 197627 млн.крб. Приватизація орендованого майна була завершена в квітні 1999 року. В грудні 1999 року Орендне підприємство "Дніпромеханомонтаж" було перетворене у Відкрите акціонерне товариство "Дніпромеханомонтаж" .

Згідно з протоколом № 2 від 30.12.1999 року загальних зборів акціонерів ВАТ "Дніпромеханомонтаж" було прийнято рішення про створення Дочірнього підприємства Дніпропетровське спеціалізоване Управління "Механомонтаж

№201" з наданням йому статусу юридичної особи, яке зареєстроване 10.05.2000 року (свідоцтво №417418).

Відповідно до доповнень до статуту (затверджених протоколом № 4 від 29.11.2002 року) до видів діяльності дочірнього підприємства віднесено утримування оздоровчих установ, будинків відпочинку та внутрішнього туризму; утримування та експлуатація житлового фонду. 07.05.2004 року Радивонівська сільська рада видала Дочірньому підприємству Дніпропетровського спеціалізованого Управління "Механомонтаж №201" Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, дитячого оздоровчого закладу "Славутич", реєстрація якого була здійснена Комунальним підприємством "Якимівське БТІ" 07.05.2004 року.

Розглядаючи зазначений спір господарський суд Запорізької області виходячи з наявних у справі доказів щодо права власності на спірний об'єкт нерухомості ухвалою про відкладення розгляду справи від 24.03.2008 року залучив до участі у справі Дочірнє підприємство Дніпропетровського спеціалізованого Управління "Механомонтаж №201", визначивши йому процесуальне місце, як третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. При цьому суд керувався статтями 27, 77 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є залучення до участі в справі третьої особи, іншого відповідача чи заміна неналежного відповідача.

Статтею 24 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення у справі залучити за клопотанням або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного

відповідача належним відповідачем. Отже, в розумінні зазначеної норми встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд може за згодою позивача допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем у справі. Така процесуальна дія суду обумовлена згодою позивача. У випадку незгоди позивача на заміну відповідача іншою особою, суд може з власної ініціативи залучити цю особу, як іншого відповідача. Вчиняючи процесуальні дії, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , як-то залучення до участі у справі третьої особи чи заміну відповідача, суд повинен оцінювати достатність підстав для вчинення такої дії з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення. Залучивши до участі у справі Дочірнє підприємство Дніпропетровське спеціалізоване Управління "Механомонтаж №201", в якості третьої особи, господарський суд Запорізької області всупереч встановлених ним же обставин справи невірно визначив процесуальне місце Дочірнього підприємства, чим порушив вимоги наведених процесуальних норм. Зазначене не було враховане і Запорізьким апеляційним господарським судом.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справ підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Запорізької області