Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Остапенка М.I.

суддів :

Борденюк Є.М.

Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року

у справі за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

до

треті особи

ЗАТ "Енерговугілля"

1) Міністерство вугільної промисловості України;

2) Державна холдингова компанія "Олександріявугілля"

про

розірвання договору

В С Т А Н О В И В:

у січні 2007 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ "Енерговугілля", третя особа - Міністерство вугільної промисловості України про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення боргу.

Позивач зазначив, що на умовах договору № 12-59 від 23.04.2004 року відповідачу передано в оренду цілісний майновий комплекс брикетної фабрики "Димитрівська" ДХК "Олександріявугілля" на строк до 12.04.2009 року.

Але, зобов'язання щодо орендної плати відповідач виконує неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за вересень -грудень 2006 року у сумі 139 660,50 грн., а тому, посилаючись на порушення відповідачем умов договору та надане йому статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) право, позивач просив постановити рішення про розірвання договору оренди, повернення йому орендованого майна та стягнення, з урахуванням індексу інфляції, 142 460,66 грн. заборгованості з орендної плати, 2740,51 грн. пені та 485,83 грн. відсотків, а всього -145 667 грн.

Заявами від 01.03.2007 року, 26.03.2007 року позивач уточнив свої вимоги і, з посиланням на те ж правове обгрунтування, просив про задоволення позову, окрім вимог про стягнення заборгованості, яка на той час була погашена.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2007 року у позові відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, безпідставність відмови у задоволенні його позову і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши нове рішення про задоволення його позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, взаємовідносини сторін щодо оренди цілісного майнового комплексу брикетної фабрики "Димитрівська" ДХК ""Олександрія - вугілля" врегульовано договором оренди № 12-59 від 23.04.2004 року і до виникнення спору, щодо дійсності договору, порушеного у травні 2005 року ТОВ "Етика", яких-небудь зауважень щодо виконання відповідачем умов договору оренди, зі сторони орендодавця не було.

Не виникало їх і до прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови від 06.07.2006 року, якою договір оренди визнано недійсним та зобов'язано відповідача повернути об'єкт оренди орендодавцю.

Наслідком прийняття зазначеного судового рішення стало припинення договірних зобов'язань з оренди, зокрема, і щодо платежів.

Скасування постанови апеляційного господарського суду постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2006 року та залишення у силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2006 року, яким відмовлено у визнанні спірного договору оренди недійсним, відновило права та обов'язки сторін по договору № 12-59 від 23.04.2004 року.

Наведені вище обставини, спричинені судовою помилкою, виключають наявність вини у діях відповідача щодо затримки орендних платежів восени 2006 року, а тому, при такому положенні, господарський суд першої інстанції і апеляційній господарський суд прийшли до обгрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для розірвання договору оренди та задоволення позову і доводами касаційної скарги правильність судових рішень не спростовується, а тому, підстав для їх скасування, за наведених позивачем мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року -без змін.