ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 р.
№ 2/496-14/431
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
Кота О.В.,
Шевчук С.Р. (доповідач),Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї документи
Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський
об'єднаний елеватор"
на постанову
у справі
господарського суду
за позовом
до
третя особа
про
Київського апеляційного
господарського суду від 06.06.2007 р.
№2/496-14/431
міста Києва
Виконувача обов'язків Генерального прокурора України в
інтересах держави в особі Фонду державного майна України
Державної акціонерної компанії
"Хліб України",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський
об'єднаний елеватор"
Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб
України" "Мирівський елеватор"
визнання недійсним договорів оперативної оренди №8823 від
27.12.2004 р. та повернення майна, одержаного за цим договором
В судовому засіданні взяли участь представники:
Генеральної прокуратури України -Савицька О.В. (прокурор
відділу посв.
№ 231 від 20.07.2005р. ),
Фонд державного майна України -Коваленко О.П. (дов. № 652 від
27.12.2006р. )
ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" -Огородник Т.Л. (дов. №
б/н від 01.10.2007р.)
Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб
України" "Мирівський елеватор" - не з'явився;
Державної акціонерної компанії "Хліб України" - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Генеральна прокуратура України звернулася до господарського
суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду
державного майна України про визнання недійсним укладеного між
відповідачами договору оперативної оренди № 8823 від 27.12.2004 р.
та повернення майна, одержаного за цими договором, як наслідок
визнання його недійсним.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.01.2007 р. у
справі №2/496-14/431 позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
06.06.2007р. рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2007
р. у справі №2/496-14/431 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний
елеватор" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права, просить постанову
Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. та
рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2007 р. у справі
№2/496-14//431 скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити
у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України
Демченка С.Ф. від 02.10.2007 у справі № 2/496-14/341 змінено
колегію суддів: Кот О.В. -головуючий, Шевчук С.Р. - (доповідач),
Владимиренко С.В.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на
підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2004 р. між
Державною акціонерною Компанією "Хліб України", як орендодавцем, в
особі директора ДП ДАК "Хліб України" "Балівського КХП" та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний
елеватор", як орендарем, було укладено договір оперативної оренди
№ 8823 .
Згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору, відповідач -1 передавав
відповідачу- 2 майно балансовою (залишковою) вартістю 2809129,63
грн., балансоутримувачем якого є третя особа, майно, що находиться
за адресою: 53500, Дніпропетровська область, Томаківський район,
с. Мирове, вул. Привокзальна, 2 та належить відповідачу -1 на
праві колективної власності на підставі свідоцтв про право
власності на нерухоме майно, виданих виконкомом Мирівської
сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області
12.12.2004р. та зареєстрованих в Томаківському районному БТВ
Дніпропетровської області 12.12.2004 р. за реєстраційними
номерами: 8981317, 8981117, 8981027, 8982333, 8908227, 8908624,
8979618, 8982929, 9134844, 8981969, 8982686, 8982216, 8980812,
8979803, 8979974, 8980094, 8980202, 8980392, 8980516, 8907953,
8906773, 8982509, 8981650, 8981750, 8982090, 8982641, 8909893,
8910529, 8981509.
Відповідно до договору № 8823 та додаткам №№ 1, 2, 3 до
нього, відповідач- 1 передав відповідачу -2 в оперативну оренду
будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: 53500,
Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Мирове, вул.
Привокзальна, 2 на загальну суму 2809129,63 грн.
Пунктом 1.3 договору оперативної оренди № 8823 сторони
узгодили, що дія Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" № 2269-ХП від 10.04.1992 р. ( 2269-12 ) (2269-12)
на
даний договір не розповсюджується.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з висновком суду першої інстанції, з яким правильно
погодився суд апеляційної інстанції, про визнання договору
недійсним виходячи з наступного.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5
листопада 1997 р. № 1218 "Про прискорення приватизації
хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" ( 1218-97-п ) (1218-97-п)
(із подальшими змінами) Міністерство агропромислового комплексу
України зобов'язано передати у двомісячний термін до статутного
фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України" державне майно
підприємств, зазначених у додатку № 3, перетворивши їх у дочірні
підприємства Компанії, в тому числі, Мирівського елеватору.
Актом оцінки наявності власного майна підприємства від
15.12.98 р. затверджено передачу-прийом державного підприємства
Мирівський елеватор до статутного фонду ДАК "Хліб України".
Вартість цілісного майнового комплексу Мирівський елеватор
згідно зазначеного акту становить 3390760 грн.
Отже, 15.12.1998 р. до статутного фонду відповідача-1
передано державного майна на загальну суму 2809129,63 грн.
23.11.2001 р. Томаківською районною державною адміністрації
Дніпропетровської області затверджено нову редакцію Статуту
дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб
України" "Мирівський елеватор", засновником якого є відповідач-1.
Згідно п. 4.5 Статуту відповідача 2 для забезпечення
діяльності Підприємства може створюватися Статутний фонд за
рахунок внесків Компанії.
Передане за постановою Кабінету Міністрів України до
статутного фонду відповідача 1 державне майно Мирівського
елеватору в подальшому було передане останнім до статутного фонду
третьої особи як свого дочірнього підприємства, що сторонами не
заперечувалося.
При цьому, зміна організаційно-правової форми Мирівського
елеватору не призвела до втрати зазначеним майном статусу
державного.
Судами попередніх інстанцій було досліджено, що свідоцтва про
право власності на майно, передані відповідачу -2 відповідачем 1
за спірним Договором, були видані виконкомом Мирівської сільської
ради Томаківського району Дніпропетровської області на підставі
свого ж рішення від 08.11.2004 р. №53. При цьому, спірне майно
згідно зазначених свідоцтв належить відповідачу -1 на праві
колективної власності.
Майно Мирівського елеватору згідно постанови Кабінету
Міністрів України від 05.11.1997 р. № 1218 ( 1218-97-п ) (1218-97-п)
було
передано до статутного фонду відповідача -1 Міністерством
агропромислового комплексу України як державне майно, і в
подальшому передано до статутного фонду третьої особи, статусу
державного не втрачало.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, що доказів
перетворення цього майна у колективне майно матеріали справи не
містять і визначення у Свідоцтвах спірного майна як такого, що
належить ДАК "Хліб України" на праві колективної власності, не
відповідає дійсним обставинам справи.
Крім того, у рішенні виконавчого комітету Мирівської
сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від
08.11.2004 р. № 53 не встановлено, за ким саме прийняте рішення
оформити право власності на спірне майно, і видача Свідоцтв про
право власності ДАК "Хліб України" на підставі цього рішення є
безпідставним.
До того ж, згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України
від 22.08.1996 р. № 1000 "Про утворення Державної акціонерної
компанії "Хліб України" ( 1000-96-п ) (1000-96-п)
(із подальшими змінами)
акції Компанії перебувають у державній власності до прийняття
Кабінетом Міністрів України спеціального рішення щодо приватизації
її майна, а тому передане до статутного фонду відповідача -1 майно
Мирівського елеватору до прийняття Кабінетом Міністрів України
спеціального рішення щодо його приватизації залишається в
державній власності.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення
правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, в тому
числі, частиною першою статті 203 цього Кодексу.
На договір, предметом оренди за яким є державне майно,
розповсюджується дія Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, а відтак, пункт 1.3 договору
оперативної оренди № 8823, яким сторони узгодили, що дія Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХII
від 10.04.1992 р. ( 2269-12 ) (2269-12)
на даний договір не
розповсюджується, визнається судом як такий, що суперечать чинному
законодавству України, внаслідок чого спірний договір правомірно
визнано судами недійсним.
Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що
пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана
повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на
виконання цього правочину, а в разі неможливості такого
повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні
майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість
того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно ст. 236 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його
вчинення.
Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися
лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому
припиняється.
Спірний Договір, який за своєю правовою природою є договором
оренди, відноситься до такого виду договорів, дія яких може бути
припинена лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути у натурі
користування відповідачем- 2 переданим за цим Договором майном.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з судами попередніх інстанцій про задоволення
позовних вимог Генеральної прокуратури України та визнання
недійсним укладеного між відповідачами договору оперативної оренди
№ 8823 від 27.12.2004 р. і повернення майна, одержаного за цим
договором, як наслідок визнання його недійсним.
Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не
спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами
фактичні обставини справи встановлено на основі повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка
з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Орільський об'єднаний елеватор" на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. у справі №
2/496-14/431 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
06.06.2007р. у справі № 2/496-14/431 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.