Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

В квітні 2008 року ОСОБА_1звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства "ТЕХНІКА" про стягнення 2305132,62 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Сулім В.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року (судді: Гарник Л.Л. -головуючий, Євсіков О.О., Розваляєва Т.С.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду в зв'язку з тим, що позивач не надав суду доказів, які би свідчили про те, що він звільняється від сплати державного мита.

В касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 45 ГПК України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством. Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) встановлені пільги щодо сплати державного мита.

Відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Декрету від сплати державного мита звільняються, зокрема, громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років (п.п.3 п.18).

З вказаної норми випливає, що необхідною умовою для звільнення громадян, віднесених до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, від сплати державного мита є подання ними доказів того, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років.

Подана ОСОБА_1. копія посвідчення про віднесення його до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю не може бути підставою для звільнення його від сплати державного мита за подання апеляційної скарги, оскільки ним не додано доказів того, що він станом на 1 січня 1993 року проживав або відпрацював в цій зоні не менше чотирьох років.

До касаційної скарги зазначених доказів скаржником також не додано.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Викладене свідчить про те, що виносячи оскаржувану ухвалу, Київський апеляційний господарський суд дав вірну оцінку обставинам справи та обґрунтовано повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України. Посилання скаржника на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом при винесенні ухвали норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до ч.4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених в ухвалі апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року, ОСОБА_1. має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11,- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 року у справі № 48/159 без змін.