Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Одеського апеляційного господарського суду

В судове засідання прибули представники сторін:

В серпні 2003 року ЗАТ "Мотордеталь-Правекс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" про стягнення 7 038 799,26 грн. збитків на підставі ст. 213 Цивільного кодексу УРСР (в ред. 1963 року який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням позивача на невиконання відповідачем рішення суду у справі № 21/1016 від 05.12.2001 по поставці електроенергії, що призвело до заподіяння йому збитків у вигляді витрат на закупівлю електроенергії у третьої особи - ВАТ "Сумиобленерго" за ціною, яка діяла у відповідний період.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2005 проведено заміну позивача у справі ЗАТ "Мотордеталь-Правекс" на його правонаступника ТОВ "Мотордеталь-Конотоп".

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.05.2008 у справі № 4/152/07-НР (колегія суддів: головуючий –Василяка К.Л., судді –Семенчук Н.О., Коваль С.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Державного

Доповідач: Волік І.М.

підприємства "Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп", 7038 719,26 грн. збитків, 1 700,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 (колегія суддів: головуючий –Бандура Л.І., судді –Бойко Л.І., Поліщук Л.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2008 у справі № 4/152/07-НР залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з Роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або, виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Господарськими судами встановлено, що 10.09.1999 між ДП "Правекс - Енергія" та ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно - Українська АЕС" було укладено договір № 28-Д/99 купівлі - продажу простого векселя № 743261821542 емітованого фінансовим управлінням Миколаївської облдержадміністрації на суму 5 755400,00 грн. та складено акт прийому - передачі. Відповідно до умов договору відповідач зобов’язувався оплатити вказаний у договорі вексель в строк до 13.09.1999 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДП "Правекс-Енергія"(п. 2.3 договору № 28-Д/99). Однак, у вказаний строк відповідач зобов’язання не виконав.

Враховуючи те, що відповідачем не виконано умови договору № 28-Д/99 купівлі-продажу, 13.09.1999 сторони уклали угоду про заміну зобов'язань, за якою обов'язок ДП НАЕК "Енергоатом" сплатити грошові кошти було замінено на зобов'язання поставити на адресу підприємств - споживачів електроенергії в Україні у обсязі 54813333 кВт.г.

Угодою про заміну зобов'язань від 13.09.1999 передбачено, що поставка електроенергії здійснюється на підставі прямих договорів між відповідачем та підприємствами-споживачами електроенергії. При цьому вартість електроенергії на вхідних фідерах відповідного підприємства-споживача включає в себе вартість самої електроенергії та вартість транзиту (передачі) електроенергії місцевими (локальними) мережами тієї чи іншої енергопостачальної компанії.

Крім того, 14.05.2001 ДП "Правекс - Енергія" та ЗАТ "Мотордеталь- Правекс" уклали договір уступки вимоги № 37/2001, за умовами якого право вимоги по угоді від 13.09.1999 було передано ЗАТ "Мотордеталь-Правекс".

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов угоди про заміну зобов'язань від 13.09.1999 в частині поставки обумовленої угодою кількості електроенергії, ЗАТ "Мотордеталь-Правекс" звернулось до господарського суду з позовом до ДП "НАЕК "Енергоатом" про зобов'язання поставити 54813333 кВт.г. електроенергії, який рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2001 у справі № 21/1016 задоволено у повному обсязі.

В порядку ст. 121 ГПК України, ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2003 змінено спосіб виконання рішення суду у справі № 21/1016 та стягнуто з відповідача 13385415,92 грн. вартості 54813333 кВт.г. електроенергії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2003 ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2003 змінено та стягнуто з боржника (відповідача) 5755400,00 грн. вартості 54813333 кВт.г. електроенергії.

Також судами встановлено, що відповідно до умов угоди про заміну зобов'язань від 13.09.1999, укладеної між ВП "Южно-Українська АЕС" та ДП "Правекс-Енергія", що сторони домовились про припинення зобов'язань відповідача про сплату на рахунок ДП "Правекс-Енергія" 5 755 400,00 грн. за вексель фінансового управління Миколаївської облдержадміністрації відповідно до договору купівлі-продажу від 10.09.1999 та заміну на нове зобов'язання ВП "Южно-Українська АЕС" про поставку електроенергії на адресу підприємств-споживачів електроенергії України на 5755400,00 грн., що за прогнозованим тарифом на електроенергію, доведеним зі сторони СВП "Енергоринок" за вересень 1999 року в розмірі 0,105 грн. за 1 кВт.г. складає 54813333 кВт.г. за заявками, які оформляються ДП "Правекс-Енергія" та направляються на адресу ВП "Южно-Українська АЕС" за 25 днів до початку місяця поставки електроенергії.

Поставка електроенергії повинна була здійснюватись ВП "Южно-Українська АЕС" на адресу підприємств-споживачів за прямими договорами між ВП "Южно-Українська АЕС" та цими підприємствами.

Розрахунки між ВП "Южно-Українська АЕС" та ДП "Правекс-Енергія" мали здійснюватись шляхом передачі на адресу останнього активів, які утворились у ВП "Южно-Українська АЕС" в результаті поставки електроенергії в обсязі 54813333 кВт.г., що обумовлюється окремими угодами.

На виконання умов вищеназваної угоди, ЗАТ "Мотордеталь-Правекс" листом № 750-М від 08.06.2001 (який названо претензією) запропонувало НАЕК "Енергоатом" укласти з ним договір в особі Конотопської філії на поставку 54813333 кВт.г. електроенергії та надіслало заявку на поставку електроенергії на адресу його Конотопської філії в липні 2001 року в обсязі 5500000 кВт.г і проект договору на поставку електроенергії.

20.08.2001 ВП "Южно-Українська АЕС" у відзиві на претензію повідомив позивача, що його пропозиція по погашенню заборгованості шляхом поставки електроенергії розглядається. При цьому, запевнили, атомна станція вживає активних заходів для вирішення цього питання з ДП "НАЕК "Енергоатом" та ДП "Енергоринок", про що обіцяла повідомити додатково і просила віднестись до ситуації, яка склалась з порозумінням та не подавати позов до господарського суду.

Однак, незважаючи на вжиті заходи, відповідач свої зобов'язання за угодою від 13.09.1999 не виконав, електроенергію не поставив.

Не отримавши електроенергію від відповідача та з метою продовження виробничого циклу, позивач змушений був сплатити власні кошти за електроенергію спожиту на виробництво та придбану у третьої особи - ВАТ "Сумиобленерго" за договором на використання електроенергії № 525 від 07.03.2000 згідно діючих тарифів. Вартість 54813333 кВт.г. електроенергії, яка була спожита позивачем в період з серпня 2002 року по липень 2003 року за одноставочним тарифом склала 136 725 992,93 грн.

Вжитими заходами для зменшення збитків шляхом введення в експлуатацію системи диференційованого обліку зменшено вартість спожитої електроенергії на 978 473,67 грн. та сплачено електропостачальній організації 12 794 119,26 грн.

Різниця між сумою, сплаченою позивачем ВАТ "Сумиобленерго" за договором на поставку електроенергії у період з серпня 2002 року по липень 2003 року у розмірі 12794 119,26 грн., та сумою, визнаною судом до стягнення з відповідача при зміні способу виконання рішення у справі № 21/1016 у розмірі 5 755 400 грн., є збитками позивача (12794119,26 –5755400,00 = 7 038719,26).

При цьому, позивачем при розрахунку збитків було допущено арифметичну помилку, а тому до стягнення підлягає сума 7038 719,26 грн. збитків.

Встановивши вказані обставини справи, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач підставно звернувся з позовом про стягнення збитків, оскільки відповідач тривалий час не виконував свої зобов’язання за угодою про заміну зобов'язання від 13.09.1999. Порушення зобов’язання з боку боржника, призвело до завдання збитків кредитору у вигляді додаткових витрат на оплату електроенергії поставленою ВАТ "Сумиобленерго".

Згідно зі ст. ст. 203, 209 Цивільного кодексу УРСР в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

При цьому, під збитками розуміються витрати, понесені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Відповідно до умов угоди про заміну зобов'язання від 13.09.1999 відповідач зобов'язався поставити електроенергію в кількості 54813333 кВт.г на суму 575400 грн. за заявками позивача, які направляються ним на адресу АЕС за 25 днів до початку місяця. Такі заявки були направлені на адресу АЕС разом із договором, але до виконання відповідачем взяті не були.

Тобто, не виконавши умови спірної угоди, відповідач позбавив позивача можливості отримати ту частину прибутку, на яку він розраховував.

Дійсність угоди підтверджена рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2001 у справі № 19/168, яким було відмовлено у задоволені позову Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" про визнання недійсним договору про заміну зобов'язань від 13.09.1999.

З такими висновками господарських судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судами обставинам та вимогам закону.

Таким чином, аналіз встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, дає касаційній інстанції можливість встановити, що рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2008 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 прийняті відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача оцінювати докази та тлумачити законодавство виключно на свою користь, тому до уваги судом не беруться. Окрім того, ці твердження спростовуються встановленими обставинами справи.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова апеляційного господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду апеляційної інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 у справі № 4/152/07-НР залишити без змін.